06 вересня 2024 року Справа № 480/6876/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6876/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 959230800454 від 05.07.2024 щодо відмови у переході на інший вид пенсії - пенсію державного службовця, в зв'язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (не врахувавши при цьому військову службу та наукову роботу в державному закладі освіти);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумський області зарахувати службу у лавах Радянської армії та науковий стаж роботи у Сумському державному університеті до стажу державної служби і визнати наявність у ОСОБА_1 стаж у державної служби - понад 28 років, згідно довідки роботодавця - Державної аудиторської служби від 05 червня 2024 року № 202011-45/37;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумський області призначити позивачу з 08.06.2024 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України в д 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеному у довідці Державної аудиторської служби від 05 червня 2024 року № 202011-45/37 та виплатити всю заборгованість, яка утворилася з дати подання заяви 08.06.2024 на час прийняття судового рішення.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком, призначено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу". Рішенням від 05.07.2024 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку з тим, що позивач перебував на посадах, не віднесених до відповідних категорій посад державних службовців і у нього відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Права на перехід на інший вид пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу" позивач не має. Позивач вважає відмову відповідача про призначення пенсії відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" протиправною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 06.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачі у встановлений судом строк письмових відзивів на позов не надали, про причини неподання відзивів суд не повідомили, тому суд визнає можливим вирішити справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, яка передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України, відповідно до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено матеріалами справи, позивач, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
08.06.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу".
17.06.2024 рішення управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області відмовлено у перерахунку, у зв'язку з тим, що заявник не долучив до заяви сканованих копій оригіналів документів, передбачених п.2.22. Порядку подання документів для призначення та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому відсутні підстави для розгляду заяви.
28.06.2024 позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу".
05.07.2024 за результатами розгляду заяви № 1931 про перерахунок пенсії (переходу на пенсію державного службовця) ГУ ПФУ в Закарпатській області прийняло рішення про відмову у переході на пенсію державного службовця у зв'язку з тим, що позивачу не зараховується служба у лавах Радянської армії та науковий стаж у державному закладі (Сумському державному університеті) з 03 вересня 2003 року по 01 травня 2016 року, а відповідно і не має 20 років стажу державної служби.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Вказуючи на відсутність у позивача права на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з підстав недостатності стажу державної служби, відповідач не врахував службу позивача в органах податкової служби, посилаючись на їх неналежність до державної служби.
Суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, позивач має 7-ий ранг державного службовця, приймав Присягу за Законом України № 3723-ХІІ від 16.12.1993, що діяв до 2016 року і працював згідно записів у трудовій книжці на посадах державних службовців, а саме:
- з 03.09.1990 по 22.10.1991 - Державна податкова інспекція в Донецькій області - державний податковий інспектор;
- з 23.10.1991 по 07.10.1998 - Донецьке обласне управління Пенсійного фонду України (заступник начальника управління - начальник контрольно-ревізійного відділу);
- з 08.10.1998 по 17.02.1999 - Представництво ліцензійної палати України в Донецькій області (начальник обласного відділу ліцензування);
- з 18.02.1999 по 21.05.1999 - Контрольно-ревізійний відділ у м. Донецьку (перший заступник начальника);
- 15.06.1999 по 03.09.2003 - Контрольно-ревізійне управління в Сумській області (начальник управління).
Отже, стаж державної служби позивача за вказаний період склав 12 років 11 міс 3 дні.
З 03.09.2003 позивач за умови збереження стажу державної служби згідно Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 283 від 03 травня 1994 р. за переводом з Контрольно-ревізійного управління в Сумський області перейшов працювати на посаду проректора з фінансово-економічних питань до Сумського державного університету, а потім працював на посадах науково-педагогічних працівників (доцент, професор), які прирівнювалися до посад державної служби, викладаючи фінансові дисципліни співробітникам Податкової служби України, Контрольно-ревізійної служби України та іншим держслужбовцям.
Для підтвердження факту зарахування роботи на посадах науково-педагогічного СумДУ до стажу державної служби, позивач 28 грудня 2021 року звернувся до Національного агентства України з питань державної служби щодо надання конкретної відповіді діяльності згідно записів у трудовій книжці.
05.01.20022 позивач отримав відповідь Національного агентства України з питань державної служби, де зазначено, що до стажу державної служби зараховується період роботи в Сумському державному університеті з 01.11.2003 по 10.10.2017.
Крім того, спірним питанням в межах даної адміністративної справи є зарахування до стажу державної служби позивача періодів його служби в Збройних Сил СРСР з 13.11.1981 по 15.11.1983.
Відповідно до п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в податкових органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно п. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким передбачено певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців.
Відповідно до п. 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача на посадах в органах державної податкової служби, служи у лавах Радянської армії та науковий стаж роботи у Сумському державному університеті відповідачем неправомірно не враховано у стаж роботи на посадах державної служби.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 по справі № 465/7218/16-а.
Отже, з системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що сумарний стаж роботи позивача в органах державної податкової служби, який зараховується до стажу державної служби складає більше ніж 20 років, а відтак позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і допустимих доказів в обґрунтування свого рішення щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на підставі Закону України "Про державну службу", а тому рішення відповідача підлягає скасуванню.
Також, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію державного службовця з дати звернення, а саме з 08.06.2024.
Проте, суд зазначає, що позивачем в позовній заяві міститься вимога про призначення пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01.01.2011страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З цього приводу суд зазначає, що вказаний розмір пенсії передбачено для осіб, які на час призначення пенсії перебували на державній службі, тоді як для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи те, що конкретний розмір пенсії визначено в статті 37 Закону України "Про державну службу", суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачу пенсію державного службовця за вислугу років на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.
За таким обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 959230800454 від 05.07.2024 щодо відмови ОСОБА_1 у переході на інший вид пенсії - пенсію державного службовця позивачу, в зв'язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби ( не врахувавши при цьому військову службу та наукову роботу в державному закладі освіти).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумський області зарахувати службу у лавах Радянської армії та науковий стаж роботи у Сумському державному університеті до стажу державної служби і визнати наявність у ОСОБА_1 стаж у державної служби - понад 28 років, згідно довідки роботодавця - Державної аудиторської служби від 05 червня 2024 року № 202011-45/37.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумський області призначити ОСОБА_1 з 08.06.2024 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України в д 16.12.1993 № 3723- XII "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеному в довідці Державної аудиторської служби від 05 червня 2024 року № 202011-45/37 та виплатити всю заборгованість, яка утворилася з дати подання заяви 08.06.2024 на час прийняття судового рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал