06 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/8326/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (надалі - відповідач, Управління), у якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у встановленні їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі посвідчення встановленого зразка;
зобов'язати відповідача встановити ОСОБА_1 статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати їй посвідчення встановленого зразка.
Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що вона у травні 2024 року зверталась до Управління із заявою про встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та видачу посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни, оскільки є дружиною померлого ОСОБА_2 , який за життя був особою з інвалідністю другої групи та мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни. Однак відповідач відмовив у задоволенні її звернення, чим порушив законні права ОСОБА_1 щодо встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що позивач повинна була надати до Управління висновок військово-лікарської комісії про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби щодо захисту Батьківщини. Оскільки такого висновку позивач не надала, то право на встановлення статусу "члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» та отримання відповідного посвідчення у неї відсутнє /а.с. 15-16/.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Обставини справи
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_1 /а.с. 3/.
ОСОБА_2 за життя було встановлено ІІ групу інвалідності, а також надано право на пільги та переваги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_2 , дата видачі - 25.07.2012 /а.с. 4/.
Також ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1-ї категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_3 , дата видачі - 04.09.2019 /а.с. 4/
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 /а.с. 5/.
08.05.2024 позивач звернулась до Управління із заявою про встановлення їй статусу та видачу посвідчення члена сім'ї загиблого, померлого ветерана війни /а.с. 6/.
Листом від 13.05.2024 вих.№03-2/ відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову у встановленні зазначеного статусу та запропонував надати документ, що встановлює причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків) /а.с. 7/.
Позивач не погодилась із вищезазначеними діями відповідача щодо відмови у задоволенні її заяви про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі посвідчення встановленого зразка, та звернулася до суду за захистом своїх прав.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
У силу пункту 1 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону №3551-ХІІ (у редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_2 ) чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
За змістом частин першої, п'ятої статті 18 Закону №3551-XII ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Особам, які мають право на одночасне отримання посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, видається одне посвідчення за їх вибором.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (далі - Положення №302), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 4 Положення №302 передбачено, що членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом “Посвідчення члена сім'ї загиблого», а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом “Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України».
Абзацом другим пункту 7 Положення №302 визначено, що “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», “Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, “Посвідчення члена сім'ї загиблого», “Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі - місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики), за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для встановлення позивачу, як дружині померлого ветерана війни, статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення.
Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.
Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі №520/2798/19 дійшов висновку, що для встановлення особі статусу “Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» необхідна наявність таких обставин:
- наявність у померлого чоловіка статусу, зокрема, інвалід війни;
- визнання померлого чоловіка за життя інвалідом від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин пов'язаних з проходження військової служби чи участі у бойових діях, які не одружилися вдруге.
Наявними у матеріалах справи письмовими доказами підтверджено, що ОСОБА_2 за життя було встановлено ІІ групу інвалідності, а також надано право на пільги та переваги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни /а.с. 4/.
Тож ОСОБА_2 набув статус особи з інвалідністю внаслідок війни.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що на дату його смерті перебувала з ним у шлюбі; докази того, що позивач після смерті чоловіка взяла інший шлюб у матеріалах справи відсутні.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач має право на встановлення їй статусу члена сім'ї померлого ветерана війни з видачею посвідчення “Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Доводи відповідача про необхідність надання документів про причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, суд визнає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Інших підстав для відмови ОСОБА_1 у встановленні їй статусу члена сім'ї померлого ветерана війни з видачею посвідчення “Посвідчення члена сім'ї загиблого» відповідач не зазначив.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 9, 12/.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі посвідчення встановленого зразка.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області встановити ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та видати їй посвідчення встановленого зразка.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 24565327; пр-т Володимирський, 9, м. Лубни, Полтавська область, 37500).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА