06 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6848/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач/ ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладені у листі від 22.05.2024 за вих. №11/2375 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.11 ч. 1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має батька ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи з 09.04.2004 безстроково та не має інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону його утримувати, у зв'язку з чим позивач звернувся до відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами, однак відповідач надіслав лист від 22.05.2024, яким відмовив у наданні відстрочки з огляду на те, що позивач не підтвердив факт відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати батька. Позивач наголошував, що лист від 22.05.2024 за вих. № 11/2375 є лише відповіддю в порядку Закону України «Про звернення громадян», носить інформативний та не є рішенням про надання/ненадання відстрочки. Також зауважував, що позивач не може надати відповідачу будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати його батька (довідки про відсутність зареєстрованого шлюбу та /або довідки про відсутність інших дітей тощо).
2. Стислий зміст заперечень відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі відповідач отримав в електронному кабінеті 12.06.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа /а.с. 10/.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 440/6848/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази у відповідача /а.с. 9/.
03.09.2024 до суду надійшли документи від ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання ухвали суду від 12.06.2024.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_1 /а.с. 18/, та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_4) як військовозобов'язаний, вид обліку - рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, про що свідчить витяг з єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів /а.с. 13/ та копія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 /а.с. 17/.
17.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 16.05.2024, адресована начальникові ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх. № 2430/3) /а.с. 15 - 16/.
У вказаній заяві ОСОБА_1 просив надати йому відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу тринадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим видати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову.
До заяви ОСОБА_1 додано: фотокопію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 /а.с. 17/; засвідчені нотаріально копії: паспорта громадянина України ОСОБА_1 /а.с. 18/, свідоцтва про народження ОСОБА_1 /а.с. 19/, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 /а.с. 23/; копії паспорта громадянина ОСОБА_2 /а.с. 20 -21/, пенсійного посвідчення ОСОБА_2 /а.с. 22/, довідки МСЕК № 0215478 про встановлення 2 групи інвалідності ОСОБА_2 /а.с. 24/, свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 23.01.2024 /а.с. 25/, довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб від 16.05.2024 /а.с. 26/.
Листом від 22.05.2024 вих. № 11/2375 ІНФОРМАЦІЯ_1 на заяву ОСОБА_1 від 16.05.2024 повідомив, що ОСОБА_1 не підтверджено факт відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати батька ОСОБА_2 , тому немає підстав надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації /а.с. 5, зворот/.
Не погодившись із діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладеними у листі від 22.05.2024 за вих. №11/2375, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частина шоста статті 2 Закону № 2232-XII містить перелік видів військової служби, а саме: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі дія воєнного стану неодноразово продовжувалася та була чинною на час спірних правовідносин .
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
За визначенням, що міститься в абзаці 4 статті 1 Закону № 3543-XII, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції, яка діяла на час подання заяви позивача від 16.05.2024) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, статтю 23 Закону № 3543-XII викладено у новій редакції.
Пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX) визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно з положеннями частин 7 - 9 статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов'язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, яка набрала чинності 18.05.2024, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 564, (у редакції, чинній на час надання спірної відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 )).
За змістом пунктів 56 - 58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що одним із заходів мобілізації є призов громадян на військову службу під час мобілізації. Перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є вичерпним та визначений статтею 23 Закону № 3543-XII.
Предметом спору у цій справі є дії ІНФОРМАЦІЯ_1 за наслідками розгляду заяви позивача від 16.05.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації у зв'язку з наявністю у позивача батька, який є особою з інвалідністю 2 групи.
Суд бере до уваги, що абзацом 11 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції, яка діяла на час подання заяви позивача від 16.05.2024) було передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
З урахуванням змін, внесених Законом від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, і яким статтю 23 Закону № 3543-XII викладено у новій редакції, пункт 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII визначає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Отже, як на час звернення позивача із заявою від 16.05.2024 про надання відстрочки від призову, так і на час надання ІНФОРМАЦІЯ_1 відповіді на таку заяву, законом передбачалася відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи за умови відсутності інших працездатних осіб (у редакції статті 23 Закону № 3543-XII до 18.05.2024) та не військовозобов'язаних осіб (у редакції статті 23 Закону № 3543-XII з 18.05.2024), які відповідно до закону зобов'язані їх утримувати .
Позивачем разом із заявою від 16.05.2024 про надання відстрочки від призову за мобілізацією, яка надійшла 17.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована за вх. № 2430/3, подано, зокрема, нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 /а.с. 19/, з якої слідує, що ОСОБА_2 є батьком позивача, копію довідки МСЕК № 0215478 про встановлення 2 групи інвалідності ОСОБА_2 з 09.04.2004 безстроково /а.с. 24/, копію свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 23.01.2024 /а.с. 25/, довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб від 16.05.2024, згідно з якою за місцем проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) зареєстровано лише дві особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с. 26/.
У заяві позивачем зазначено, що його батько ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи та не має окрім позивача інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону його утримувати (розлучений та не має інших дітей) та інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані його утримувати.
Листом від 22.05.2024 вих. № 11/2375 ІНФОРМАЦІЯ_1 на заяву ОСОБА_1 від 16.05.2024 повідомив, що ОСОБА_1 не підтверджено факт відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати батька ОСОБА_2 , тому немає підстав надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації /а.с. 5, зворот/.
Суд звертає увагу на те, що відповідач у листі не зазначив, який саме документ мав надати ОСОБА_1 на підтвердження факту відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати батька ОСОБА_2 , але не надав.
Суд зауважує, що відповідач у разі, якщо поданих документів для відстрочки було недостатньо для підтвердження відсутності інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону утримувати батька позивача, мав чітко зазначити, який саме документ необхідно подати позивачем та/або самостійно звернутися до компетентних органів для встановлення повідомлених позивачем обставин.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України № 1064 від 22.08.2007 затверджено Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Порядок № 1064).
Пунктом 2 Порядку №1064 визначено, що витяг з Реєстру - документ, що видається фізичній чи юридичній особі реєстратором або посадовій особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, нотаріусу шляхом безпосереднього доступу до Реєстру у випадках, передбачених законом, за затвердженими Мін'юстом формами.
Наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 №1269/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 р. за № 691/15382) затверджено Інструкцію з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1.1. Розділу І, ця Інструкція, зокрема, установлює форми витягів з Реєстру та умови їх видачі.
Згідно п.1.3. Розділу І Інструкції, на запити фізичних осіб та державних органів, органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб), а також шляхом безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, нотаріусів до Реєстру у випадках, передбачених законом, з Реєстру видаються (отримуються) такі форми витягів: а) витяг з Реєстру, що містить окремі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису; б) повний витяг з Реєстру, що містить усі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису.
Пунктом 3.1. Інструкції визначено, що витяг з Реєстру видається реєстратором або отримується шляхом безпосереднього доступу незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.
Витяг з Реєстру формується автоматично за допомогою програмного забезпечення Реєстру. У випадку, визначеному в абзаці першому пункту 2.1.11 глави 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції, витяг для отримання допомоги на поховання формується автоматично без використання Реєстру.
Відповідно до п.3.2. Інструкції, на письмову заяву фізичної особи, визначеної у пунктах 13, 14 та абзаці п'ятому пункту 16 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064 (далі - Порядок), видаються: а) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України (додаток 1); б) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (додаток 2); в) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті (додаток 3); г) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (додаток 4); ґ) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу (додаток 5); д) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (додаток 6); е) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу (додаток 7); є) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) (додаток 8); ж) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін відповідно до статті 148 Сімейного кодексу України (додаток 9); з) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін у зв'язку з усиновленням (додаток 10); и) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану (додаток 11); і) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію встановлення батьківства (додаток 12). Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію встановлення батьківства видається на підставі внесених до Реєстру даних щодо актового запису про встановлення батьківства; ї) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану (додаток 13); й) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію усиновлення (додаток 24). Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію усиновлення видається на підставі внесених до Реєстру даних щодо актового запису про усиновлення.
Отже згідно норм Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064, та Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 №1269/5, пошук актового запису в Реєстрі актів цивільного стану громадян здійснюється за видом актового запису згідно з даними, які надав запитувач. При цьому, Реєстр як державна електронна інформаційна система містить відомості про окремі акти цивільного стану, що не узагальнені та не прив'язані до однієї фізичної особи.
Також Інструкцією чітко визначено перелік та форму витягів з Державного реєстру актів цивільного стану, що можуть бути надані уповноваженим органом за заявою відповідної особи.
При цьому витяг (інформації) з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи у зазначеному переліку відсутній.
Суд також акцентує увагу на тому, що на час надання ІНФОРМАЦІЯ_1 відповіді від 22.05.2024 на заяву позивача, діяли норми Порядку № 561, які передбачали, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії (п. 57). Згідно з пунктом 60 Порядку № 561 на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв, а направив інформаційний лист від 22.05.2024.
При цьому, відповідачем не надано доказів того, що саме комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації розглядалась заява позивача, за наслідком чого встановлено відсутність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд наголошує, що у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не про протиправні дії щодо відмови у наданні відстрочки, про що зазначає позивач.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.05.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
У свою чергу суд зауважує, що питання відстрочки позивача має бути розглянуто відповідачем відповідно до приписів чинного на час розгляду заяви законодавства, з урахуванням внесених змін, та висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол