Справа № 420/8431/24
06 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача за вхід. №29548/24 про залишення позовної заяви без розгляду,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Київського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №466/5112.1-23/5112/41-23 від 22.12.2023) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 02.07.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
22.07.2024 року за вхід. №29548/24 до суду надійшла заява позивача про відкликання позовної заяви.
Розглянувши подану заяву, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.
Приписами п.5 ч. 1 ст. 240 КАСУ встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства належить, зокрема, і диспозитивність.
Термін диспозитивність (від лат. dispono розпоряджаюся, створюю) розглядається як надана зацікавленим особам, які беруть участь у справі, можливість, безперешкодно, в межах процесуального закону, здійснювати свої матеріальні і процесуальні права, а також розпоряджатися ними на власний розсуд.
Сутність принципу диспозитивності розкривається через такі положення: а) учасникам судового розгляду законом надається певний процесуальний статус, і вони мають право вільно користуватись і розпоряджатись своїми матеріальними та процесуальними правами, в тому числі визначати межі судового захисту, впливати на початок, рух і закінчення судового розгляду; б) особа, якій належить право, може від нього відмовитися; в) зацікавленим особам надається право ініціювання судового процесу, нікого не можна примушувати пред'явити позов проти його волі; г) суд не повинен виходити за межі вимог сторін, крім випадків, передбачених законом, і вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень.
Отже, підстави для відмови у задоволенні цієї заяви законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду.
Разом з тим, розглядаючи заяву представника позивача, суд зазначає, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі ) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої статті 7, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону).
З урахуванням наведених норм суд вважає за можливе повернути сплачений судовий збір за квитанцією №3 від 03.05.2024 року у сумі 1211,20 грн.
Керуючись п. 5 ч.1 ст.240, 256, 295, 297 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 за вхід. №29548/24 від 22.07.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити повністю.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Повернути сплачений судовий збір шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_3 за квитанцією №3 від 03.05.2024 року у сумі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Ухвалу внесено 06.09.2024 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА