Рішення від 05.09.2024 по справі 420/22984/24

Справа № 420/22984/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 : адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (сформований в системі «Електронний суд» 22.07.2024 року) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд (ст.287 КАС України):

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №74745912 від 12.07.2024 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.;

судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалами суду:

- від 26.07.2024 року адміністративний позов залишено без руху;

- від 07.08.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ, призначено судове засідання на 15.08.2024р.; витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №74745912; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 ; встановлено третій особі строк для надання пояснень - 5 днів з дня отримання копії ухвали (разом із підтверджуючими доказами).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що із постановою про накладання штрафу від 12.07.2024 року не погоджується, вважає її протиправною, з огляду на що просить суд її скасувати з наступних підстав. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 року по справі № 420/27978/23, ОСОБА_1 03.07.2024 проведено перерахунок основного розміру пенсії з 01.08.2021 року на підставі нової довідки від 12.09.2023 № 11/97 про розмір грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024 становитиме 23610,00 грн. Сума доплати за період 01.08.2021 по 31.07.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 88759,31 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління; виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень та не враховуючи роз'яснень щодо виплати коштів після їх виділення Головному управлінню, старшим державним виконавцем винесено постанову від 12.07.2024 року про накладення штрафу у розмірі 5100грн. Державним виконавцем не взято до уваги для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови: 1) факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії; 2) невиконання зумовлено неповажними причинами.

Ухвала суду від 07.08.2024 року була надіслана та доставлена до «Електронного кабінету» відповідача 08.08.2024 року (а.с.51); у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та копії матеріалів виконавчого провадження надано не було, про поважність причин неподання не повідомлено.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

15.08.2024 року та 03.09.2024 року позивач подав заяви про розгляд справи за відсутності представника Управління.

Судове засідання, призначене на 15.08.2024 року не відбулось у зв'язку із перебуванням судді ОСОБА_2 у відпустці та було перенесено на 03.09.2024 року.

У судове засідання, призначене на 03.09.2024 року, учасники справи не з'явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені засобами електронного зв'язку згідно ч.1 ст.268 КАС України.

Глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.

Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 року у справі №420/27978/23 (залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024) позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.08.2021 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.09.2023 року № 11/97 про розмір грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.08.2021 року на підставі нової довідки від 12.09.2023 року № 11/97 про розмір грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

02.04.2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №420/27978/23.

16.04.2024 року відкрито виконавче провадження №74745912 з виконання виконавчого листа №420/27978/23 про зобов'язання ГУПФ України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.08.2021 року на підставі нової довідки від 12.09.2023 року № 11/97 про розмір грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України (а.с.18-19).

У постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення протягом 10 робочих днів.

03.05.202 року ГУПФ України в Одеській області надіслало Адміністрації Державної прикордонної служби України запит щодо надання довідки від 12.09.2023 року № 11/97 (а.с.20).

08.05.2024 року позивач надіслав відповідачу лист, у якому зазначив , що з метою виконання рішення суду від 13.12.2023 по справі № 420/27978/23 до Адміністрації Державної прикордонної служби України 03.05.2024 Головним управлінням направлено лист щодо запиту довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за № 1500-0308-5/68146. Питання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до зазначеного рішення суду буде вирішено після надходження відповідних документів. Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» позивач просив відкласти проведення виконавчих дій (а.с.12-13).

24.06.2024 року державний виконавець надіслав боржнику вимогу №18915 від 07.06.2024 року, у якій вимагав в десятиденний термін з моменту отримання вимоги вжити заходів стосовно виконання рішення суду по справі №420/27978/23 (а.с.24-26).

03.07.2024 року ГУПФ України в Одеській області на виконання рішення суду у справі №420/27978/23 провело:

- перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 року (а.с.15);

- перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024 року (а.с.16);

- розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 за період з серпня 2021 року по липень 2024 року, сума доплати складає 88759,31грн. (а.с.14).

03.07.2024 року на адресу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області складений лист, у якому зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 року по справі №420/27978/23, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024, ОСОБА_1 03.07.2024 року проведено перерахунок основного розміру пенсії з 01.08.2021 на підставі нової довідки від 12.09.2023 року № 11/97 про розмір грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024 року становитиме 23610,00 грн. Сума доплати за період 01.08.2021 року по 31.07.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 88759,31 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено, тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 3 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 03.07.2024 року за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.08.2021 року по 31.07.2024 року в сумі 88759,31грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Враховуючи викладене, відповідно до п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник просив закінчити виконавче провадження по виконавчому листу 420/27978/23, виданому 02.04.2024 Одеським окружним адміністративним судом (а.с.10-11).

В додатки до листа були надані копії перерахунків пенсії ОСОБА_1 та розрахунок пенсії на доплату йому 88759,31грн. згідно рішення суду

12.07.2024 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №74745912 за невиконання вимог виконавчого листа №420/27978/23 на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.22-23).

Постанова прийнята на підставі норм ст.ст.63,75 ЗУ «Про виконавче провадження».

У постанові, зазначено, що вимоги рішення суду по справі №420/27978/23, ГУПФ України в Одеській області не виконано, а саме: не здійснено ОСОБА_1 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.08.2021 року на підставі нової довідки від 12.09.2023 року № 11/97 про розмір грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обставинам справи та доказам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 4, 8 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вищевикладених приписів Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення стягнення у вигляді штрафу, проте постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте, не зробив цього.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , але погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

На підтвердження викладених обставин представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано протоколи перерахунку пенсії, розрахунок на доплату (а.с.14-16).

Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено лише нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, проте здійснення нарахування є лише передумовою його виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі відповідно до його змісту, а саме про вжиття всіх можливих заходів відповідно до закону для його виконання.

Посилаючись на внесення суми доплати пенсії ОСОБА_1 за період з серпня 2021 року по липень 2024 року 88759,31грн. та облік цієї суми в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації, ГУПФ України в Одеській області не надало доказів на підтвердження цих обставин ані державному виконавцю, ані суду.

Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Тобто, приписами чинного законодавства чітко визначено, що одним із завдань Головного управління Фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, та здійснення з цією метою перерозподілу коштів між районами (містами).

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання виділення коштів або ж їх перерозподілу для виплати нарахованої доплати ОСОБА_1 за рішенням суду.

Будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду у справі №420/27978/23, зокрема щодо відсутності фінансування, позивачем до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надавалось.

Суд окремо звертає увагу, що ані держвиконавцю, ані з позовною заявою не були надані докази того, що сума доплати до пенсії ОСОБА_1 була внесена в реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та поставлена у відповідну чергу.

З огляду на це, не можна вважати, що аргументи позивача стосовно відсутності фінансування з бюджету для виконання рішення суду взагалі є доречними, адже фінансування з бюджету проводиться після внесення даних про заборгованість до Реєстру рішень та визначення відповідної черги на виплату.

Невиплата коштів за рішенням суду триває, нарахування позивачем суми доплати за рішенням неможливо вважати виконанням рішення, а поважність причин для цього не доведена боржником за виконавчим провадженням.

Боржник зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин. Проте, таких доказів позивач державному виконавцю не надав, такі докази не надані і суду.

Відсутність повної інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надішли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення саме в конкретному виконавчому провадженні. При цьому обов'язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та достатні докази цього. Поряд із цим, суд звертає увагу на те, що позивачем не зазначено та не доведено, коли саме його лист від 03.07.2024 року був направлений відповідачу та йому вручений разом з додатками. Враховуючи це, суд вважає, що державний виконавець зі спливом десятиденного строку з дня вручення вимоги вчасно та на законних підставах виніс оскаржувану постанову від 12.07.2024 року.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Підстави для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору за рахунок відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 : адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.287, 293 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 272 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.

Попередній документ
121442845
Наступний документ
121442847
Інформація про рішення:
№ рішення: 121442846
№ справи: 420/22984/24
Дата рішення: 05.09.2024
Дата публікації: 09.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.09.2024)
Дата надходження: 22.07.2024
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування постанови
Розклад засідань:
15.08.2024 12:30 Одеський окружний адміністративний суд
03.09.2024 12:30 Одеський окружний адміністративний суд