06 вересня 2024 р. № 400/6002/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна, 7А,м. Кропивницький,Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25009, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та скасування рішення від 13.03.2024 р. №142950002797,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії від 13.03.2024 №142950002797; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії періоди роботи з 21.01.1984 по 24.07.1984, з 27.02.1984 по 29.11.1984, з 21.03.1985 по 20.05.1985, з 06.08.1985 по 02.09.1985 згідно трудової книжки НОМЕР_1 та період з 01.05.2003 по 31.05.2003 згідно трудової книжки НОМЕР_2 .
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що після досягнення 60-річного віку він звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на що отримав рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області №142950002797 від 13.03.2024 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв'язку з не зарахуванням періодів роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки записи на титульній сторінці трудової книжки не засвідчено печаткою підприємства. Також до страхового стажу не враховано страховий стаж згідно записів у трудовій книжки колгоспника НОМЕР_2 з 30.05.1990 по 15.08.1994, оскільки має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення, з 03.09.1998 по 07.09.1998, оскільки записи не засвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, з 01.05.2003 по 31.05.2003, оскільки відсутня інформація в Індивідуальних відомостях про застраховану особу. Крім того, відповідачем не враховано довідку від 23.11.2023 №04-01/П-273, оскільки прізвище особи, зазначене на російській мові як "Постовык" не відповідає паспортним даним " ОСОБА_2 ". На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначених періодів її роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист. Вказані періоди підтверджені записами у трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження стажу, та відповідними довідками, а відтак відповідачем протиправно не зараховано спірні періоди до страхового стажу. Відповідачем також не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відповідач: Головне управління ПФУ у Миколаївській області, позов не визнав, надав відзив, в якому обгрунтував свою позицію тим, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки записи внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974, а саме записи на титульній сторінці трудової книжки не засвідчені печаткою підприємства. Також, в довідці від 23.11.2023 №04-01/П-273 прізвище позивача зазначене на російській мові як "Постовык" не відповідає паспортним даним " ОСОБА_2 ". Довідка від 30.11.2023 №04-01//П-294 потребує перевірки обгрунтованості її видачі та достовірності поданих відомостей. Крім цього, до страхового стажу не враховано страховий стаж згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , оскільки щодо періоду з 30.05.1990 по 15.08.1994 має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення, щодо періоду з 01.05.2003 по 31.05.2003 відсутня інформація в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру.
Відповідач - Головне управління ПФУ в Кіровоградській області, позов не визнав, надав відзив, в якому обгрунтував свою позицію тим, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж позивача становить 29 років 7 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Щодо не зарахування періодів роботи обгрунтував свою позицію тим, що періоди роботи позивача згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , не можливо врахувати, оскільки записи внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974, а саме записи на титульній сторінці трудової книжки не засвідчені печаткою підприємства. Також в довідці від 23.11.2023 №04-01/П-273 прізвище позивача зазначене на російській мові як "Постовык" не відповідає паспортним даним " ОСОБА_2 ". Довідка від 30.11.2023 №04-01//П-294 потребує перевірки обгрунтованості її видачі та достовірності поданих відомостей. Крім цього, до страхового стажу не враховано страховий стаж згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , оскільки щодо періоду з 30.05.1990 по 15.08.1994 має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення, щодо періоду з 01.05.2003 по 31.05.2003 відсутня інформація в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру.
Суд розглянув справу 06.09.2024 відповідно до вимог ст. 263 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60-річного віку, 04.03.2024 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV (далі- Закон №1058).
До заяви позивачем було додано : паспорт громадянина України, трудову книжку НОМЕР_1 , трудову книжку колгоспника № НОМЕР_3 , військовий квиток № НОМЕР_4 , архівну довідку №04-01/П-273 від 23.11.2023, архівну довідку Державного архіву Миколаївської області №П-113/3-05, уточнюючу довідку №19 від 20.11.2023, видану філією "Врадіївський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор", архівну довідку № 04-01/П-295, видану Об'єднаним трудовим архівом Врадіївської селищної ради Первомайського району, архівну довідку № 04-04/П-294, видану Об'єднаним трудовим архівом Врадіївської селищної ради Первомайського району, архівну довідку Державного архіву Миколаївської області №П-112/03-05 від 28.02.2024, архівну довідку № 04-01/П-291, архівну довідку № 04-01/П-272 від 23.11.2023, архівну довідку №04-01/П-291 від 08.12.2023, довідки №601, №602, 602 від 22.11.2023, видані сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна", архівну довідку №650 від 09.11.2023, видану Врадіївським відділом Первомайської філії Миколаївського обласного центру зайнятості.
За принципом екстериторіальності, заяву позивача було розглянуто Головним управлінням ПФУ у Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління ПФУ у Кіровоградській області від 13.03.2024 №142950002797 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
При цьому, згідно вказаного рішення, відповідачем обраховано страховий стаж позивача - 29 років 7 місяців.
До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки записи внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974, а саме записи на титульній сторінці трудової книжки не засвідчені печаткою підприємства. Також в довідці від 23.11.2023 №04-01/П-273 прізвище позивача зазначене на російській мові як "Постовык" не відповідає паспортним даним " ОСОБА_2 ". Довідка від 30.11.2023 №04-01//П-294 потребує перевірки обгрунтованості її видачі та достовірності поданих відомостей. Крім цього, до страхового стажу не враховано страховий стаж згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , оскільки щодо періоду з 30.05.1990 по 15.08.1994 має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення, щодо періоду з 01.05.2003 по 31.05.2003 відсутня інформація в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 21.01.1984 містяться записи: № 1 від 21.01.1984 про прийняття на роботу позивача до Врадіївського санаторно-епідеміологічної станції згідно наказу №1 від 21.01.1984; № 2 від 24.07.1984 про звільнення позивача згідно наказу №7 від 24.07.1984; № 3 від 27.07.1984 про прийняття позивача на роботу шофером згідно наказу №125 від 27.07.1984; № 4 від 29.11.1984 про звільнення позивача згідно наказу №203 від 29.11.1984; № 5 від 07.01.1985 про прийняття позивача на роботу шофером до Врадіївського Райагробуду згідно наказу №1 від 04.01.1985; №6 від 15.03.1985 про звільнення позивача згідно наказу №17 від 13.03.1985; №7 від 21.03.1985 про прийняття позивача на роботу водієм до Врадіїської районної шляхової ремонтно-будівельної дільниці згідно наказу №150 від 12.03.1985; №8 від 20.05.1985 про звільнення позивача згідно наказу №86 від 20.05.1985; №9 від 06.08.1985 про прийняття позивача на роботу шофером згідно наказу №28 від 06.08.1985, №10 від 02.09.1985 про звільнення позивача згідно наказу №32 від 02.09.1985; №11 від 11.10.1985 про прийняття позивача трактористом до ВО "Сільгоспхімія" згідно наказу №61 від 30.09.1985; №12 від 07.03.1986 про звільнення позивача згідно наказу №17 від 06.03.1986; №12 від 11.03.1986 про прийняття позивача слюсарем до Врадіївської райсільгосптехіники згідно наказу №24 від 11.03.1986; №14 від 01.04.1986 у зв'язку з ліквідацією підприємства позивача переведено др Врадіївського районного підприємства матеріально-технічного забезпечення згідно наказу №1 від 01.04.1986; №16 від 10.09.1986 про звільнення позивача згідно наказу №16 від 10.09.1986.
Окрім копії трудової книжки, позивачем на підтвердження зазначених записів додані архівні та уточнюючі довідки (перелік наведених вище).
Згідно рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області позивачу не враховані періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки записи внесені з порушенням Інструкції №162, а саме записи на титульній сторінці трудової книжки не засвідчені печаткою підприємства.
Крім того, в довідці від 23.11.2023 №04-01/П-273 прізвище позивача зазначене на російській мові як "Постовык" не відповідає паспортним даним " ОСОБА_2 ".
З цього, суд вважає, по-перше, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
Неповне заповнення трудової книжки та записів у ній не спростовує факту трудової діяльності позивачки у наведені вище період, а лише є неповним заповненням трудової книжки підприємством.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Зазначення у довідці ввід 23.11.2023 №04-01/П-273 прізвища позивача російською мовою "Постовык" в порівнянні з прізвищем у паспорті " ОСОБА_2 " не спростовує факту трудової діяльності позивача у цей період. Більш того, трудова діяльність, на підтвердження якої видана архівна довідка від 23.11.2023 №04-01/П-273 збігається із записами у трудовій книжці.
З аналізу матеріалів справи, суд не вбачає, що у наданих архівних документах мова йде про трудову діяльність іншої особи, оскільки у ній зазначено прізвище саме позивача російською мовою, та усі записи збігаються із записами у трудовій книжки.
З цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення підтверджуючих довідок, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.
За таких обставин, позивачу протиправно не враховано до страхового стажу періоди його роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 .
В цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо періоду 01.05.2003 по 31.05.2003 згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , то суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-ІV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1 статті 20 Закону №1058-ІV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, у ч.10 ст. 20 Закону №1058-ІV, вказано, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Як свідчать матеріали справи, згідно записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 позивач у період з 01.02.2003 по 20.06.2003 працював в ВАТ "Миколаївська сільськогосподарська МТС" трактористом.
З цього періоду до страхового стажу позивача не враховано період з 01.05.2003 по 31.05.2003 у зв'язку з відсутністю інформації в Індивідуальних відомостях про застраховану особу, внаслідок невиконання ВАТ "Миколаївська сільськогосподарська МТС" обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що несплата ВАТ "Миколаївська сільськогосподарська МТС" за позивача страхових внесків за травень 2003, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу цього періоду роботи , оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Позов задовольнити.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Зважаючи на місце реєстрації позивача у Миколаївській області, та враховуючи п. 4.10 Порядку №22-1, суд вважає доцільним зобов'язати здійснити перерахунок стажу та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії саме Головне управління ПФУ в Миколаївській області.
Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ПФУ в Кіровоградській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А,м. Кропивницький,Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25009 20632802) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 13.03.2024 №142950002797 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 з 21.01.1984 по 24.07.1984, з 27.07.1984 по 29.11.1984, з 21.03.1985 по 20.05.1985, з 06.08.1985 по 02.09.1985, згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 01.05.2003 по 31.05.2003, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2024 про призначення пенсії за віком.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А,м. Кропивницький,Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25009 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 06.09.2024