м. Львів
06 вересня 2024 рокусправа № 380/14932/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виключення ОСОБА_1 із військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції чинній на дату подання заяви, а саме 04.05.2024, та неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.05.2024 щодо виключення його з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції чинній на дату подання заяви, а саме 04.05.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2024 щодо виключення його з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції чинній на дату подання заяви, а саме 04.05.2024, та прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції чинній на дату подання заяви, а саме 04.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до вироку Апеляційного суду Львівської області від 04.05.2005 по справі №1-5/2005 позивач засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.141, ч.2 ст.296, п.п.1, 9, 10, 15 ч.2 ст.115, ч2 ст.15, п.9 ч.2 ст.115, ч.4 ст.152, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України до 15 років позбавлення волі. 10.05.2024 позивач направив заяву про виключення його з військового обліку з огляду на наявність судимості за тяжкий злочин до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У відповідь на заяву 20.06.2024 позивач отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_3 № 5632 від 03.06.2024, яким його повідомлено про неможливість розгляду заяви з огляду на необхідність особисто прибути до відповідача та подати відповідну заяву. Вказує, що у відповідь на заяву позивача та доданих документів відповідач рішення за наслідком розгляду цієї заяви або мотивовану відмову не прийняв та протиправно надав лист про необхідність особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подання заяви. Вважає, що така протиправна бездіяльність відповідача порушує права позивача, просить суд задовольнити позов.
Ухвалою від 18.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
30.07.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки відповідно до п.1 Правил військового обліку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Однак, згідно з даними АІТС «Оберіг» та наявних облікових даних позивач не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, вчинити ті чи інші дії, пов'язані із виключення з військового обліку не можливо. У позовній заяві позивач посилається на те, що нібито подав заяву у період дії норми ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», яка передбачає виключення з військового обліку в разі наявності судимості за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Однак, варто зауважити, що заява, датована позивачем та підписана ним 30.05.2024, надійшла на адресу відповідача 03.06.2024. Отже, станом на момент звернення позивача згідно з ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено такі підстави для виключення з військового обліку громадян: які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі. Таким чином, відсутні правові підстави для виключення з військового обліку позивача у зв'язку із наявності судимості за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, про що позивача було проінформовано відповідачем листом від 03.06.2024, вих. №5632. Проте позивач особисто не прибував, військово-обліковий документ не надавав.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з вироком Апеляційного суду Львівської області від 04.05.2005 по справі №1-5/2005 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.141, ч.2 ст.296, п.п.1, 9, 10, 15 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.9 ч.2 ст.115, ч.4 ст.152, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України до 15 років позбавлення волі. На підтвердження вказаного позивачем також надано суду витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
Представник позивача у позовній заяві зазначив, що 10.05.2024 позивач направив заяву про виключення його з військового обліку з огляду на наявність судимості за тяжкий злочин до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачем до відзиву долучена заява позивача про виключення його з військового обліку, датована позивачем та підписана ним 30.05.2024, з штампом відповідача, на якому вказано вх. № 7764 03.06.2024.
Листом від 03.06.2024 за № 5632 відповідачем надано відповідь позивачу, яку направлено позивачу поштовим відправленням, що підтверджується фіскальним чеком щодо листа реком. 7901910214660. У листі від 03.06.2024 за № 5632 відповідач зазначив позивачу, що взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, тому позивачу необхідно особисто прибути до відповідача.
Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є порядок та підстави прийняття рішення про виключення з військового обліку громадян України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався. На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано.
Частиною 9 ст. 1 Закону №2232-XII визначено: щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 3633-IX від 11.04.2024 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Таким чином, при розгляді цієї адміністративної справи потрібно вирішити питання про час виникнення спірних правовідносин, адже з огляду на це суд буде застосовувати законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин.
Представник позивача у позовній заяві зазначив, що 10.05.2024 позивач направив заяву про виключення його з військового обліку з огляду на наявність судимості за тяжкий злочин до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підтвердження чого до позовної заяви додано заяву за підписом позивача, датовану 10.05.2024, та копію опису вкладення у цінний лист.
Суд звертає увагу на те, що позивачем до позову не додано розрахункового документа та/або повідомлення про вручення відправлення, які можуть підтвердити факт надсилання заяви відповідачу, та у яких зазначається номер відправлення, за яким можна відстежити рух відправлення на сайті поштового оператора «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html. Натомість на описі вкладення, який долучений представником позивача до позовної заяви, немає номера відправлення, такий номер не зазначається і у самій позовній заяві.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» від 03.11.2022 № 2722-IX розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами.
Згідно з п. 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку) оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю.
Пунктом 17 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Таким чином, внутрішнє відправлення з описом вкладення є реєстрованим з оголошеною цінністю. Тому факт прийняття до пересилання заяви позивача з описом вкладення у цінний лист повинен підтверджуватись розрахунковим документом із зазначенням номера відправлення.
Враховуючи те, що до позовної заяви не долучено розрахункового документа та/або повідомлення про вручення відправлення, які можуть підтвердити факт надсилання заяви від 10.05.2024 відповідачу, та у яких зазначається номер відправлення, за яким можна відстежити рух відправлення на сайті поштового оператора «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, суд критично оцінює факт надсилання заяви від 10.05.2024.
При цьому відповідачем до відзиву долучена заява позивача про виключення його з військового обліку, датована позивачем та підписана ним 30.05.2024, з штампом відповідача, на якому вказано вх. № 7764 03.06.2024.
З огляду на вказане вище, суд доходить висновку, що позивач надіслав, а відповідач отримав заяву позивача щодо виключення його з військового обліку від 30.05.2024.
Тому суд застосовує до спірних правовідносин законодавство в редакції станом на 30.05.2024.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Таким чином, у ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 така підстава виключенню з військового обліку, як те, що особа була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, відсутня.
Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).
Відповідно до п. 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234). Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно п. 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов'язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів (п.81 Порядку №1487).
Отже, виключення з військового обліку військовозобов'язаного передбачає проставлення відповідної відмітки у військово-обліковому документі, для здійснення чого Порядком №1487 передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у РТЦКСП.
Законодавством встановлено, що виключення військовозобов'язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виключити його з військового обліку на підставі ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як особу, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. До вказаної заяви, яка була надіслана поштовим відправленням, додано «завірену копію паспорта та РНОКПП; завірену копію вироку Апеляційного суду Львівської області від 04.05.2005 року по справі №1-5/2005; завірену копію витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»; копію довідки серія ГУВ № 07403».
В свою чергу, відповідач, надаючи позивачу відповідь листом від 03.06.2024 за № 5632 зазначив, що взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, тому позивачу необхідно особисто прибути до відповідача.
Як встановлено судом, позивач не додав до своєї заяви до відповідача, та не додав до позовної заяви копію військово-облікових документів, без наявності яких неможливо вирішити питання про виключення з військового обліку.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Місце проживання позивача як до, так і після відбування покарання, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до Франківського району міста Львова. Натомість позивач вважає, що його права порушені ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відзиві відповідач зазначив, що згідно з даними АІТС «Оберіг» та наявних облікових даних позивач не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За відсутності військово-облікових документів позивача суд позбавлений можливості встановити, у якому саме районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки перебуває на військовому обліку позивач, і чи взагалі позивач перебуває на військовому обліку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача від 10.05.2024 щодо виключення позивача із військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції чинній на 04.05.2024, та неналежного розгляду заяви позивача від 10.05.2024 щодо виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції чинній на 04.05.2024.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Повне рішення суду складено 06.09.2024.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна