про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1015/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
04 серпня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач І), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач ІІ), в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 29.01.2020 по 20.05.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.01.2020 по 20.05.2023;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в частині невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період проходження військової служби, передбаченої ст. 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», -а також розділом XXXI Наказу Міністерства оборони України від «07» червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за 2019, 2020, 2021, 2022 роки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період проходження мною військової служби, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», а також розділом XXXI Наказу Міністерства оборони України від «07» червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за 2019, 2020, 2021, 2022 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період проходження мною військової служби, передбаченої ст. 10-1 Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також розділом XXXI Наказу Міністерства оборони України від «07» червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за 2019, 2020, 2021, 2022 роки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період проходження мною військової служби, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», а також розділом XXXI Наказу Міністерства оборони України від «07» червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за 2019,2020, 2021, 2022 роки;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2024.
Згідно з пунктами 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, частиною першою та другою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, строк звернення до суду з позовами про вирішення трудових спорів щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України14 липня 2008 р. за № 638/15329, визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Позивачем заявлені вимоги, зокрема, щодо здійснення перерахунку і виплати за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
Тобто, позивачем заявлені вимоги щодо сум, нарахованих та виплачених йому під час проходження військової служби, а не пов'язних з його звільненням.
Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В даному випадку, отримуючи грошове забезпечення та будучи достовірно обізнаним з розміром виплачених сум, позивач мав можливість дізнатися про порушення його прав з підстав, викладених у позові, та своєчасно звернутися з цим позовом, однак позивач не навів жодної об'єктивної підстави стосовно неможливості його звернення до відповідача для з'ясування складових отриманих сум грошового забезпечення.
Також позивачем не зазначено та не надано жодного доказу неможливості звернення у період з січня 2020 року до травня 2023 року за правовою допомогою, гарантованою йому статтею 20 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Суд зазначає, що той факт, що із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення позивача звернувся до відповідача ІІ 19.07.2024 та отримав відповідь листом від 29.07.2024 не змінює часу, з якого він повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав, оскільки зазначені суми виплачувалися ще протягом періоду проходження ним служби - з 29.01.2020 по20.05.2023.
Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
З огляду на вищезазначене, позивач звернувся до суду із пропуском строку звернення до суду, не надавши клопотання про поновлення такого строку, як передбачено статтею 161 КАС України.
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку.
Частиною першої статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша статті 172 КАС України).
Згідно із частиною другою статті 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
З огляду на зміст позовної заяви вбачається, що в ній позивачем по суті заявлено дві окремі позовні вимоги.
З огляду на підстави позову та докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, об'єднаних в позовній заяві, вбачається, що позовні вимоги не пов'язані між собою та заявлені до різних відповідачі, мають під собою різні підстави та правову природу виникнення, і підтверджуються різними доказами.
При цьому у позовній заяві відсутнє будь-яке обґрунтування наявності підстав для об'єднання зазначених вимог в межах однієї позовної заяви, та в чому полягає їх пов'язаність між собою.
Суд зауважує, що об'єднання зазначених вимог в одній позовній заяві фактично є заявленням позивачем в межах одного провадження окремих спорів, які не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами.
Таким чином, позивачеві необхідно усунути зазначену невідповідність, визначивши позовні вимоги, які мають єдині підстави їх виникнення, та доказування яких спирається на однакові докази, або ж навести обґрунтовані пояснення, що свідчать про пов'язаність заявлених позовних вимог та доцільність їх розгляду в рамках одного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем заявлені вимоги до військової частини НОМЕР_1 , однак, всупереч вимогам частини четвертої статті 161 КАС України позивачем не зазначено та не надано доказів звернення до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати сум щодо яких заявлені вимоги, а також не надано доказів відмови військової частини НОМЕР_1 від їх виплати.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 160, 169, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині вимог до Військової частини НОМЕР_2 ;
- докази на підтвердження вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 ;
- уточненої позовної заяви, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, а саме: визначивши позовні вимоги, які мають єдині підстави їх виникнення, та доказування яких спирається на однакові докази, або ж навести обґрунтовані пояснення, що свідчать про пов'язаність заявлених позовних вимог та доцільність їх розгляду в рамках одного провадження.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяС.В. Борзаниця