06 вересня 2024 року № 320/24700/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, викладену у листі №2600-0202/8/79371 від 25.04.2023, щодо призначення пенсії з дня набуття права нарахування та виплату за недоотриманий період;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити пенсію малолітній дитині ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника, а саме: з 24.10.2021, провести її нарахування та виплату з дати призначення, а саме з 24.10.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 24.01.2022 про призначення її малолітньому сину, ОСОБА_2 , пенсії у разі втрати годувальника у зв'язку зі смертю 23.10.2021 його батька, ОСОБА_3 , за результатами розгляду його відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії.
Позивач зазначив, що 20.03.2023 вона звернулась із повторною заявою про призначення її малолітньому сину, ОСОБА_2 пенсії у разі втрати годувальника, за результатами розгляду якої відповідач призначив відповідну пенсію з 20.03.2023.
Проте, позивач не погоджується з датою призначення відповідачем вказаної пенсії, оскільки ОСОБА_1 звернулась з першою заявою про призначення пенсії та усіма документами, які підтверджують необхідний страховий стаж ОСОБА_3 , протягом дванадцятимісячного строку з дня смерті її чоловіка, а тому в силу вимог чинного законодавства відповідна пенсія мала бути призначена її сину з дня, що настає за днем смерті ОСОБА_3 , тобто з 24.10.2021.
Вказані обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про направлення позовної заяви з додатками.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням Діловодство спеціалізованого суду.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_1 , виданий 27.03.2017.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.02.2017 між позивачем та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб 11.02.2017.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15.06.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 15.12.2021.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника від 24.01.2022.
До вказаної заяви позивач долучив: свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.02.2017; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 15.12.2021; свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 15.06.2017; посвідчення учасника бойових дій від 10.08.2015 серії НОМЕР_5 , видане ОСОБА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - ОСОБА_3 ; військовий квиток ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 від 18.07.2019; довідка Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації б/н б/д; витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №8024-385664-2017 від 11.04.2017; довідка Дошкільного навчального закладу №142 Управління освіти Подільської районної в м.Києві державної адміністрації від 10.01.2022 №03; довідка ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.01.2022 №9.
За результатами розгляду вказаних документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення №262740006156 від 28.01.2022, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії в разі втрати годувальника з підстав відсутності у ОСОБА_3 необхідного страхового стажу (4 роки).
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листом від 31.01.2022 №2600-0204-8/16877 повідомило позивачу про прийняття вказаного рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника від 20.03.2023.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №262740006156 від 31.03.2023 було призначено ОСОБА_2 пенсію у разі втрати годувальника з 20.03.2023.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача, адвокат Нікунішина В., звернулась до відповідача із адвокатським запитом про здійснення призначення пенсії у разі втрати годувальника з 24.01.2021.
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листом від 25.04.2023 №2600-0202-8/79371 повідомило позивачу, що із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 звернулась до відповідача 24.01.2022.
У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії.
З повторною заявою позивач звернувся 20.03.2023.
Відповідач зазначив, що оскільки з дати смерті минуло більше 12 місяців пенсія призначена з дати подання відповідної заяви.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закону №1058, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком;2) пенсія по інвалідності;3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частинами першою та другою статті 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатні члени сім'ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти", які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Статтею 38 Закону №1058 встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Згідно з статтею 39 Закону №1058 на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.
Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону №1058 особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки.
Отже, з огляду на те, що ОСОБА_3 на день його смерті (23.10.2021) було 30 років, його страхового стажу, який був необхідний для призначення позивачу та її сину пенсії у разі втрати годувальника, становить 4 роки.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Частиною другою статті 24 Закону №1058 встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Частиною третьою статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі-Порядок №22-1, в редакції, яка була чинна станом на момент виникнення спірних правовідносин), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби.
До заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника членам сім'ї особи, яка загинула (померла) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час безпосередньої участі в АТО/ООС, додаються документи згідно з Порядком надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (при призначенні пенсії членам сім'ї відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нарівні з членами сім'ї військовослужбовця строкової служби).
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Так, згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2023 сину позивача, ОСОБА_2 , на підставі повторної заяви позивача від 20.03.2023 було призначено пенсію у разі втрати годувальника у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
У позовній заява позивач не погоджується з датою призначення вказаної пенсії, оскільки ОСОБА_1 звернулась з першою заявою про призначення пенсії та усіма документами, які підтверджують страховий стаж ОСОБА_3 24.01.2022, тобто протягом дванадцятимісячного строку з дня смерті її чоловіка, а тому в силу вимог чинного законодавства відповідна пенсія мала бути призначена з дня, що настає за днем смерті ОСОБА_3 (24.10.2021), з приводу чого суд зазначає таке.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника від 24.01.2022.
До вказаної заяви позивач долучив, зокрема, військовий квиток ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 від 18.07.2019 та довідку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.01.2022 №9.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням №262740006156 від 28.01.2022 відмовило позивачу у призначенні пенсії у разі втрати годувальника з підстав відсутності у ОСОБА_3 необхідного страхового стажу (4 роки).
Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_6 від 18.07.2019, ОСОБА_3 проходив військову службу:
- з 21.01.2010 по 01.04.2010 - курсант у Військовій частині НОМЕР_7 ;
- з 06.04.2010 по 17.11.2011- водій у Військовій частині НОМЕР_8 ;
- з 04.09.2014 по 24.09.2015 - водій у Військовій частині НОМЕР_9 ;
- з 22.07.2019 по 03.03.2020 - водій - заправник у Військовій частині НОМЕР_10
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.01.2022 №9 ОСОБА_3 : проходив військову службу з 26.01.2010 по 17.11.2011; призваний на військову службу по мобілізації з 04.09.2014 по 24.09.2015; проходження військової служби за контрактом з 22.07.2019 по 03.03.2020.
Відповідно до довідки ОК-5 реєстр застрахованих осіб містить відомості щодо сплати за ОСОБА_3 страхових внесків за такі періоди:
- з березня 2017 року по лютий 2018 року - ТОВ "Рубіком Україна";
- грудень 2017 року - Військова частина НОМЕР_11 ;
- з травня по серпня 2018 року - ТОВ "Український папір";
- з вересня по грудень 2018 року - ТОВ "Торговий дім "Міст Експрес";
- грудень 2018 року - ТОВ "Ліко груп";
- з серпня по грудень 2019 року - Військова частина НОМЕР_12 ;
- з січня по серпень 2019 року - ТОВ "Ліко груп";
- з січня по березень 2020 року - Військова частина НОМЕР_12 ;
- з листопада по грудень 2020 року - ПП "Видавництво "Махаон-Україна".
Отже, в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості щодо страхового стажу ОСОБА_3 за період військової служби з 04.09.2014 по 24.09.2015 та з липня по грудень 2019 року.
Разом з тим, як зазначено вище, позивач долучив до першої заяви про призначення пенсії довідку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.01.2022 №9, яка підтверджує військову службу ОСОБА_3 за вказаний період.
Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у рішенні №262740006156 від 28.01.2022 зазначило про те, що страховий стаж ОСОБА_4 становить 02 роки 11 місяців та 21 день.
При цьому, ані у вказаному рішенні, ані у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 31.01.2022 №2600-0204-8/16877 не наведені жодний розрахунок стажу та підстави неврахування всіх відомостей щодо періодів військової служби ОСОБА_3 , наведених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.01.2022 №9.
З огляду на те, що ОСОБА_1 звернулась із першою заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника з усіма документами, що підтверджують необхідний страховий стаж ОСОБА_4 для призначення відповідного виду пенсії 24.01.2022, тобто протягом 12 місяців з дня його смерті, суд вважає, що відповідно пенсія мала бути призначена ОСОБА_2 з наступного дня після смерті його батька, тобто з 24.10.2021.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про призначення ОСОБА_2 пенсії у разі втрати годувальника з 24.10.2021.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити пенсію малолітній дитині ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника, а саме: з 24.10.2021, провести її нарахування та виплату з дати призначення, а саме з 24.10.2021, з урахуванням фактично виплачених сум, суд зазначає таке.
Відповідно до Рекомендації №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії з відповідної дати, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_2 пенсію у разі втрати годувальника з 24.10.2021 та провести її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн., підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві у призначенні ОСОБА_2 пенсії у разі втрати годувальника з 24.10.2021.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_2 пенсію у разі втрати годувальника з 24.10.2021 та провести її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.