про відмову у задоволені заяви (подання) про зміну способу
чи встановлення порядку виконання судового рішення
05 вересня 2024 року м. Київ Справа №320/17088/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить суд:
визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 відповідно до оновленої довідки, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2021 № 2/3/1/4817 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) остатній штатній посаді;
зобов"язати провести перерахунок, нарахувати та здійснювати виплату пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від сум грошового забезпечення на підставі довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2021 № 2/3/1/4817 з урахуванням: посадового окладу - 3 170,00 грн; окладу за спеціальним званням (старший прапорщик) - 1 020,00 грн; надбавки за вислугу років 50% - 2 095,00 грн; надбавки за особливості проходження служби 65% - 4 085,25 грн; премії 100% - 3 170,00 грн, починаючи з 01.04.2019 однією сумою, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 позов задоволено частково.
Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 23.05.2022.
15.07.2022 у справі було видано виконавчий лист.
10.04.2022 від органу, що здійснює виконання судового рішення надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду, у якій просить суд встановити спосіб і порядок виконання рішення від 21.04.2022 зобов'язати боржника здійснити виплату заборгованості однією сумою, яка не підлягає оподаткуванню у сумі - 161 129,93 грн.
Розглянувши вказане подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з урахуванням такого.
Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в п. 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені ст. 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції").
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином та з урахуванням того, що рішення у справі набрало законної сили, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Київського окружного адміністративного суду у даній справі є обов'язковим до виконання на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення судом позивачу видано виконавчий лист. На час розгляду даної заяви триває виконавче провадження, рішення суду залишається не виконаним, що підтверджується матеріалами справи та змістом подання державного виконавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
При цьому, у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).
Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.
При цьому позивач у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення не наводить жодних обставин, що свідчать про те, що виконання рішення суду у встановленому порядку є неможливим або суттєво ускладненим.
Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов"язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) провести перерахунок, нарахувати та здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від сум грошового забезпечення на підставі довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2021 № 2/3/1/4817 з урахуванням: посадового окладу - 3 170,00 грн; окладу за спеціальним званням (старший прапорщик) - 1 020,00 грн; надбавки за вислугу років 50% - 2 095,00 грн; надбавки за особливості проходження служби 65% - 4 085,25 грн; премії 100% - 3 170,00 грн, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням раніше проведених виплат на зобов'язання боржника здійснити виплату заборгованості однією сумою, яка не підлягає оподаткуванню у сумі - 161 129,93 грн, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, судом не вирішувалися позовні вимоги щодо зобов'язання сплатити позивачу певну суму коштів, суд під час розгляду справи не перевіряв правильність нарахування суми пенсії.
З урахуванням того, що зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом, відповідно до ст. 245 КАС України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах № 21-394а14, № 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а, у якій суд вказав, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання пенсійного органу здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні поданні про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Старшого державного виконавця Барабаша Т.О. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 320/17088/21 - відмовити.
Копію ухвали направити (видати) учасникам справи та заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Головенко О.Д.