про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/16655/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період 2021-2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02 січня 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02 січня 2024 року, у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період 2021-2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02 січня 2024 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням фактично виплачених сум, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 02 січня 2024 року у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби військовослужбовців, які звільняються з військової служби за станом здоров'я.
До позовної заяви додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обґрунтовану тим, що позивач не одержував письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а тому датою, коли йому стало відомо про порушення права на отримання всіх належних виплат при звільненні, позивач вважає дату отримання належної відповіді на адвокатський запит - 28 червня 2024 року.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з'ясовуючи чи позов подано у строк, установлений законом, суд враховує таке.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є публічною службою у розумінні КАС України. Водночас положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Вирішуючи заявлене клопотання суд враховує, що Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частину, зокрема, другу статті 233 КЗпП України було викладено у новій редакції, згідно з якою із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Оскільки у позовній заяві позивач наполягає на непроведенні повного розрахунку при звільненні на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 січня 2024 року № 2 та виключенні зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 з 02 січня 2024 року, спірні правовідносини склались щодо непроведення належного розрахунку при звільненні з військової служби, щодо яких застосовується тримісячний строк звернення до суду, який починає перебіг з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Порушуючи питання поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач посилається на лист відповідача від 28 червня 2024 року № 10/6271, однак з доданих до позовної заяви доказів не видається можливим достеменно з'ясувати дату отримання цієї відповіді. Так само, зазначаючи про те, що зі змісту наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 січня 2024 року № 2-РС неможливо було встановити проведення повного розрахунку при звільненні, позивач додає до позову непридатні для прочитання та з'ясування змісту копії витягу із цього наказу, відповіді від 14 березня 2024 № 10/1365 та поштового конверту.
Тож ані перевірити, ані підтвердити/спростувати обставини, на які покликається позивач в обґрунтування поважних причин пропуску строку звернення до суду із заявленими вимогами, не видається можливим.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частина друга статті 79 та частина четверта статті 161 КАС України зобов'язують позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Ці норми кореспондуються із закріпленим у частині першій статті 77 КАС України процесуальним обов'язком кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки в порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку у десять днів для усунення її недоліків шляхом подання належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, які б дозволяли беззаперечно встановити ті обставини, на які покликається позивач у своїх доводах.
Керуючись статтями 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько