03 вересня 2024 року м. Житомир справа №240/31727/22
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у порушенні строків та у тривалому невиконанні виконавчого документа на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року у справі № 240/38714/21;
- зобов'язати Державну казначейську служби України вчинити дії щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року у справі № 240/38714/21 за виконавчим листом отриманим 04.08.2022 року;
- зобов'язати Державну казначейську служби України виплатити йому компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання виконавчого документа;
- зобов'язати Державну казначейську служби України виплатити йому інфляційні нарахування на суму боргу, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання виконавчого документа;
- стягнути з Державної казначейської служби України на його користь 33500,00 (тридцять три тисячі п'ятсот) грн. моральної шкоди.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 04 серпня 2022 року він подав на виконання до Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі виконавчий лист від 04.08.2022 №19230 2022 р, виданий Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/38714/21, яким передбачено стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в сумі 7354,00 гривень. На виконання вимог пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, в подальшому зазначений виконавчий лист з необхідним пакетом документів був направлений до Державної казначейської служби України. Однак, в порушення вимог частини 4 статті 3 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Державна казначейська служба України у тримісячний строк, з дня надходження до неї вказаного виконавчого листа, не здійснила перерахування йому коштів за цим виконавчим листом. Відтак, позивач вважає, що Державна казначейська служба України допустила протиправну бездіяльність щодо невиконанні виконавчого документа, виданого у справі № 240/38714/21, та там самим завдала йому моральної шкоди. У зв'язку із цим, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/31727/22 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Державна казначейська служба України подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти заявлених позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Аргументуючи свою позицію Державна казначейська служба України зазначила, що 28.07.2022 до Управління Державної Казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області 28.07.202 надійшов виконавчий лист по справі №240/38714/21 про стягнення з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 7354,00 гривень. Управлінням Державної Казначейської служби України у м. Житомирі відповідно до вимог пунктів 24-32 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 були здійснені заходи щодо виконання судового рішення по справі №240/38714/21, а саме листами від 28.07.2022 №02-08-06/2232, від 29.07.2022 №02-08-06/2248, від 08.08.2022 №02-08-06/2369 та від 05.08.2022 №02-08-06/2342 на адресу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат направлялись запити щодо визначення коду економічної класифікації видатків бюджету та щодо рахунку, з якого повинно проводитись списання коштів по виконавчому листу по справі №240/38714/21. Однак, у відповідь на ці запити боржник листами від 29.07.2022 №03/782 та від 08.08.2020 №10/806 повідомив про відсутність бюджетних призначень для забезпечення виконання рішення суду по вказаній справі. Відтак, у зв'язку із неможливістю виконати рішення суду протягом двох місяців, Управління Державної Казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області на виконання вимог пункту 33 Порядку №845 направило виконавчий лист по справі №240/38714/21 до Державної казначейської служби України для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Відповідач наголошує, що згідно з абзацом 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку №845 безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. В контексті вказаного відповідач зауважив, що Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" за бюджетною програмою КПКВК 3504040 було передбачено 100 млн грн, які були використані в повному обсязі. В свою чергу, Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КПКВК 3504040 також було передбачено 100 млн грн. Відтак, Державною казначейською службою України в межах бюджетних призначень та в порядку черговості 11.04.2023 платіжною інструкцією №1337272 були перераховані на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 7354,00 грн на виконання рішення суду у справі №240/38714/21. З огляду на зазначене, Державна казначейська служба України вказала, що протиправної бездіяльності щодо невиконання рішення суду по справі №240/38714/21 вона не вчиняла, а тому просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі №240/38714/21 визнано протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а також стягнуто з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в сумі 7354,00 гривень.
Для забезпечення примусового виконання вказаного судового рішення, Житомирський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист від 04.08.2022 №19230 2022 р.
Матеріалами справи підтверджується, що 04.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області із заявою (вх.№06-4852) про прийняття до виконання виконавчого листа від 04.08.2022 №19230 2022 р, виданого по справі №240/38714/21.
3 метою виконання вищевказаного виконавчого листа, Управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області на виконання вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів Державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 вживало заходи спрямовані на його виконання, а саме направляло до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат лист від 05.08.2022 №02-08-06/23420 про встановлення даних (інформації) для визначення виду програмної класифікації видатків бюджету та рахунку, з якого має проводитися списання коштів по вказаному виконавчому листу, а також листи від 29.07.2022 №02-08-06/2248 та від 08.08.2022 №02-08-06/2369 з вимогами щодо необхідності вжиття заходів для виконання вказаного листа.
У відповідь Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надіслав на адресу Управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області листи від 29.07.2022 №03/782 та від 198.08.2022 №03/818, в яких повідомив про відсутність відкритих бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 2501290 "Забезпечення виконання рішень суду" по КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню" для виконання рішення суду по справі №240/38714/21.
У зв'язку із неможливістю виконати виконавчий лист від 04.08.2022 №19230 2022 р, виданий по справі №240/38714/21, в частині стягнення коштів з рахунку боржника, а також у зв'язку із тим, що стягнення за цим виконавчим листом стосується соціальних виплат, Управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області відповідно до вимог пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів Державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, направило вказаний виконавчий лист до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, оскільки згідно з наказом Державної казначейської служби України від 20.07.2020 №190 «Про затвердження Порядків здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржників та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів" Головне управління здійснює облік і зберігання виконавчих документів до настання їх черги для виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою".
В свою чергу, відповідно до п. 3 та 47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів Державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів здійснюється Державною казначейською службою України за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету, у порядку черговості надходження таких документів.
У зв'язку із цим, виконавчий лист від 04.08.2022 №19230 2022 р, виданий по справі №240/38714/21, з відповідним пакетом документів був направлений до Державної казначейської служби України.
Наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією від 05.04.2023 №1337272 підтверджується, що 11 квітня 2023 року Державна казначейська служба України на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі №240/38714/21 перерахувала на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 7354,00 гривень.
ОСОБА_1 вважає, що Державна казначейська служба України допустила протиправну бездіяльність, оскільки в порушення вимог частини 4 статті 3 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у тримісячний строк, з дня надходження виконавчого листа від 04.08.2022 №19230 2022 р по справі №240/38714/21, не здійснила перерахування йому коштів за цим виконавчим листом, а тому він звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Правовими положеннями частини 1 статті 2 Закону України від 05.06.2012 №4901-VІ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон №4901-VI) встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Частиною 1 статті 3 Закону №4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону №4901-VI стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).
Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Правовими нормами пунктів 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32 Порядку №845 визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника.
Орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.
У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов'язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про не проведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.
У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.
Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.
На період виконання вимоги орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, лише за платежами, зазначеними в пункті 25 цього Порядку.
Орган Казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчих документів до їх виконання в повному обсязі або повернення стягувачу.
Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.
В свою чергу, пунктом 33 Порядку №845 передбачено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Згідно з пунктом 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником або інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
Відповідно до пункту 48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
Пунктом 49 Порядку № 845 визначено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Тобто, при виконанні рішень суду, за якими боржником є державний орган, Державна казначейська служба України обмежена відповідними бюджетними призначеннями державного органу та коштами, передбаченими програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У такому аспекті, перед тим як констатувати факт протиправної бездіяльності Державної казначейської служби України у правовідносинах, які виникають у зв'язку з виконанням судових рішень, за якими боржником є державний орган, потрібно з'ясувати, чи вчинило Казначейство, у межах своїх повноважень, усі залежні від нього дії спрямовані на те, щоб сплатити кошти за судовим рішенням, а також чи були для цього об'єктивні підстави та можливості.
У спірних правовідносинах позивач наголошує на протиправній бездіяльності відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо не перерахування коштів за виконавчим листом від 04.08.2022 №19230 2022 р по справі №240/38714/21 протягом тримісячного строку, з дня його надходження.
Суд зазначає, що під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов'язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Так, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню. Разом з цим, у контексті встановлених у цій справі обставин, необхідно зауважити, що сам факт невиплати позивачу коштів протягом трьох місяців (від дати подання необхідних документів) за судовим рішенням, боржником за яким є державний орган, без з'ясування усіх обставин, які зумовили таку ситуацію, не є достатньою підставою вважати, що Державна казначейська служба України допустила протиправну бездіяльність.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 820/287/18, від 06 листопада 2019 року у справі №803/1449/16.
Суд зазначає, що з огляду на положення пунктів 3 та 47 Порядку №845 безспірне списання коштів державного бюджету та як наслідок виплата стягувачу грошових коштів на підставі виконавчого листа здійснюється у порядку черговості надходження виконавчого документа, а також за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів, тобто в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду викладеними у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 320/1376/19, від 11 лютого 2020 року у справі № 826/10629/16.
Відтак, враховуючи обставини даної справи суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у порушенні строків та у тривалому невиконанні виконавчого документа від 04.08.2022 №19230 2022 р, виданого Житомирським окружним адміністративним судом по справі №240/38714/21, відсутні, у зв'язку з тим, що недотримання трьохмісячного строку було пов'язано з черговістю виконання виконавчих документів, залежно від дати їх надходження, та з недостатністю відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів за цим виконавчим листом. Зокрема, у Законі України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік передбачено спеціальну бюджетну програму КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою".
Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.02.2020 року у справі № 826/17656/16, постанові від 30.04.2020 року у справі №804/2076/17.
З огляну на зазначене, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у порушенні строків та у тривалому невиконанні виконавчого документа на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року у справі № 240/38714/21 та зобов'язання Державну казначейську служби України вчинити дії щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року у справі №240/38714/21 за виконавчим листом отриманим 04.08.2022 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Також не підлягає задоволенню вимога позивача щодо виплати йому компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання виконавчого документа, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується безпосередньо за заявою стягувача. Водночас, позивачем не надано суду доказів ані його звернення до Державної казначейської служби України із заявою про нарахування компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів на виконання рішення суду у справі №240/38714/21, ані відмови відповідача у прийняті рішення щодо виплати вказаної компенсації.
Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог, які стосуються виплати інфляційних нарахувань на суму боргу, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі статтею 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи обставини справи та наведені правові норми, суд дійшов висновку, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків між позивачем та відповідачем відсутні, а тому приходить до висновку що між позивачем та відповідачем не існують цивільні відносини, зокрема зобов'язального характеру.
Наведена правова позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України, а саме постановою від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України слідує, що за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 року у справі № 6-38цс11).
Отже, у відповідача не виникло перед позивачем грошового зобов'язання в порядку статті 11 ЦК України як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, а відтак Державна казначейська служба України не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні статті 625 ЦК України.
За таких підстав норми Цивільного кодексу України, зокрема, ті, що регулюють наслідки порушення грошових зобов'язань, до спірних правовідносин, що виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, не застосовуються, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, враховуючи не встановлення судом протиправної бездіяльності відповідача та те, що позивач не надав суду жодних доказів спричинення моральної шкоди, також ним не доведено завдання такої шкоди, наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та душевними стражданнями, приниження честі та гідності, підстави для стягнення моральної шкоди у розмірі 33500,00 гривень також відсутні.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 257, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович