Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
06 вересня 2024 року Справа №200/6167/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шувалова Т.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення сум,
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з щомісячних страхових виплат;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячних страхових виплат у сумі 528 187,46 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В позовній заяві позивач зазначає, що спірним питанням є бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості з регресних виплат станом на 04.09.2024 року у відповідному розмірі та стягнення належної виплати у відповідному розмірі.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 200/1926/23 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд.3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.12.2022 року.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.12.2022 року та виплатити заборгованість з 01.12.2022 року.
Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 страхових виплат у виді страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування з 01.01.2016 року.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату ОСОБА_1 страхових виплат у виді страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування і сплатити заборгованість по ним з дня припинення їх виплат, тобто з 01.01.2016 року.
Вказане рішення відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду набрало законної сили 26 жовтня 2023 року.
07 листопада 2023 року Донецький окружним адміністративним судом видано виконавчі листі по справі № 200/1926/23.
З аналізу рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 200/1926/23 встановлено, що відповідач зобов'язаний:
- поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.12.2022 року та виплатити заборгованість з 01.12.2022 року;
- поновити виплату ОСОБА_1 страхові виплати у виді страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування і сплатити заборгованість по ним з дня припинення їх виплат, тобто з 01.01.2016 року.
Проте, як встановлено з позовної заяви позивача заборгованість зі страхових виплат станом на 04.09.2024 року у сумі 528 187,46 грн не виплачена, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним питанням в межах даної справи, суд зазначає наступне.
Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Відповідно до частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі № 200/1926/23 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (частина перша статті 383 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Фактичною підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо повного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року в справі № 200/1926/23, що набрало законної сили, яка полягає у невиплаті позивачу заборгованості зі страхових виплат, що виникла внаслідок їх перерахунку.
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З огляду на зазначені обставини, суд доходить висновку, що наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 21.08.2024 у справі №200/3858/24.
Відповідно до п. 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення сум.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення сум.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 06 вересня 2024 року.
Суддя Т.О. Шувалова