5 вересня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2024 р., якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді. Постановити нову ухвалу, якою зобов'язати службову особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві внести відомості до ЄРДР за його заявою від 22.04.2024 р.
Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Узагальнені доводи апелянта.
На обґрунтування апеляційних вимог щодо скасування оскаржуваної ухвали, апелянт зазначає, що рішення слідчого судді є необґрунтованим та незаконним.
На думку апелянта, слідчий суддя не перевірив належним чином доводи скаржника, не дав належної оцінки факту бездіяльності уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, прийшов до безпідставного висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги з неналежних підстав.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, дійшов висновку, що скарга ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви від 22.04.2024 р. про кримінальне правопорушення, не підлягає задоволенню.
Рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що слідчому судді не були надані переконливі докази, які вказують на те, що відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 безпідставно не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (наказ Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020р.) Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, до Реєстру вносяться відомості зокрема про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, - «про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.
Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу».
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 , поданої на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою в якій зазначив, що він 22.04.2024 р. звернувся до ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення, співробітником УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_6 направило заяву для подальшого розгляду до Територіального управління ДБР у м. Миколаєві, оскільки місцем вчинення кримінального правопорушення є м. Миколаїв. 30.05.2024 року з ТУ ДБР у м. Миколаєві надійшов лист про направлення заяви про скоєння кримінального правопорушення до Миколаївської обласної прокуратури. Вважає, що дії співробітників ТУ ДБР у м. Миколаєві є незаконними та такими, що порушують порядок розгляду заяв про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею було вивчено скаргу ОСОБА_5 та зазначено, що в матеріалах скарги відсутня копія заяви про вчинення кримінального правопорушення, яка була направлена до ДБР ОСОБА_5 , у зв'язку із чим неможливо встановити її зміст та неможливо встановити чи дійсно ОСОБА_5 звертався із вказаною заявою до Державного бюро розслідувань.
Крім того, в матеріалах скарги відсутні докази отримання Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді, що оскільки скаржником не надані суду переконливі докази, які вказують на те, що відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_5 безпідставно не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, то слід відмовити у задоволенні скарги останнього на цю бездіяльність.
Разом з тим, як вбачається з доданих до апеляційної скарги копії заяви ОСОБА_5 від 22.04.2024 року та листа керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 06.06.2024 р., вказана заява була розглянута Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві та перевіривши доводи, викладені в заяві, було встановлено, що в тексті зави відсутні відомості щодо наявності ознак об'єктивної сторони кримінальних правопорушень, підслідних органам ДБР.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що викладені у заяві ОСОБА_5 від 22.04.2024 року відомості не є достатніми для внесення їх службовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві до ЄРДР, не містить достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та не підтверджені об'єктивними даними щодо цього.
Окрім того, слід зазначити, що керівником Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, було повідомлено ОСОБА_5 про направлення його заяви для розгляду до Миколаївської обласної прокуратури, та роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст. 36 КПК України, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, і відомості його заяви можуть бути перевірені під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні у якому ОСОБА_7 є підозрюваним (обвинуваченим, засудженим).
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, а ухвала є законною, обґрунтованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2024 р., якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді