Справа № 462/8393/23
05 вересня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судді Бориславського Ю.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, виданого Залізничним районним судом м. Львова 21.11.2023 р. №462/8393/23, обґрунтовуючи таку безпідставністю вимог про стягнення заборгованості.
Судом встановлено, що 21.11.2023 року Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 5 143 (п'ять тисяч сто сорок три) грн. 82 коп. та 268,40 грн. судового збору порівно.
Згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як вбачається із матеріалів судової справи №462/8393/23 заборгованість за надані ЛКП «Залізничнетеплоенерго» послуги виникла за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповідей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч.3 ст. 168 ЦПК України, судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили.
За змістом ч. 1, 2 ст. 169 ЦПК України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Згідно з ч.4 ст. 169 ЦПК України, днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п.4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.5).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Так, судовий наказ видано Залізничним районним судом м. Львова 21.11.2023 року та надісланий боржникам за адресою їх місця реєстрації, де виникла заборгованість, проте, конверт разом з довідкою Ф.20 від 06.12.2023 року повернуто до Залізничного районного суду м. Львова 08.12.2023 року у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Таким чином, боржники вважаються такими, що отримали копію судового наказу з додатками заяви про видачу судового наказу 06.12.2023 року.
Відтак, заява про скасування судового наказу подана до суду 04.09.2024 року ОСОБА_1 із пропуском строку на звернення.
Відповідно до ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Однак, заявник не виконала вказані вимоги, зокрема не подала клопотання про поновлення пропущеного строку та не зазначила про обставини на обґрунтування такого клопотання.
Згідно ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Відтак, оскільки боржником ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу подано поза межами строку для подання такої заяви, клопотання про поновлення такого не подано, таку заяву слід повернути без розгляду.
Керуючись ст. 170 ЦПК України,
заяву ОСОБА_3 від 04.09.2024 року про скасування судового наказу, виданого Залізничним районним судом м. Львова 21 листопада 2023 року повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Бориславський Ю. Л.