Справа № 462/6958/24
05 вересня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,
представник ОСОБА_1 - адвокат Петрик О.В. звернулася до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_2 борг за договором позики у розмірі 13000 доларів США.
Разом із позовом представник позивача подала суду заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на нежитлові приміщення загальною площею 17.6 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1 , приміщення ХХХХІ, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2675905846060, а також на інше нерухоме і рухоме майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ОСОБА_2 і знаходяться у нього, в межах суми заборгованості, що складає 13000 доларів США, а в гривневому еквіваленті 534300 грн. Дану заяву обгрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача позику у розмірі 13000 доларів США, які зобов'язався повернути до 01.06.2023 року, однак не виконав свої зобов'язання та ухиляється від виконання такого. Третя особа - ОСОБА_3 є дружиною відповідача та власником нежитлових приміщень у АДРЕСА_1 та є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбані нею 29.05.2023 року. Крім цього, вказано, що у власності відповідача перебувало нерухоме і рухоме майно, однак відомості про таке, на даний час, відсутні.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та /або/ грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість у розмірі 13000 доларів США, що еквівалентно 534300 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір позики.
Згідно долученої до матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта таке майно за ОСОБА_4 не зареєстроване.
Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС на адвокатський запит, надано інформацію, яка міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, щодо транспортних засобів, які зареєстровані або були зареєстровані на ім'я ОСОБА_2 та із змісту такої вбачається, що транспортні засоби, що були зареєстровані на відповідача перереєстровані на нового власника чи зняті з обліку для реалізації.
Таким чином, у суду відсутні відомості щодо зареєстрованого нерухомого чи рухомого майна на ім'я відповідача ОСОБА_2 .
Також, представником позивача не надано суду відомостей щодо грошових коштів відповідача.
Крім цього, нежитлові приміщення загальною площею 17.6 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1 , приміщення ХХХХІ, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2675905846060, на які сторона позивача просить накласти арешт, належать на праві власності третій особі, яка не є стороною договору позики.
Також, суд враховує, що стороною позивача недолучено доказів, які б дали змогу перевірити вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт, на предмет співмірності із заявленими позовними вимогами.
Відтак, суд приходить до переконання про відсутність підстав для накладення арешту на майно, що належить третій особі, яка не стороною договору та такий арешт буде співмірним із заявленими позовними вимогами,а також, що викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення судуабо ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, суд прийшов до висновку провідсутність необхідних підстав для забезпечення позову на даній стадії судового розгляду.
Керуючись ст. 149,153 ЦПК України,
відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Петрик Олександрі Вікторівні у задоволені заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, або у строки та порядку, передбаченому ст. 354,355 ЦПК України.
Суддя: Бориславський Ю. Л.