Справа № 405/5658/24
Провадження №2-а/405/70/24
19 серпня 2024 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою про скасування постанови тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 1/9135 від 02.08.2024 року. Крім того, просив звільнити його від сплати судового збору при поданні зазначеного позову, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Крім того, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
При цьому, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005 р.).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 р. у справі № 940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 р. у справі № 338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 9 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26.07.2005 р.).
Разом із тим, звертаючись з даним клопотанням, позивач не надав жодного належного доказу того, що у нього на момент подання позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушеннядійсно були відсутні кошти для сплати судового збору та доказів, які б свідчили про вжиття ним усіх необхідних заходів для сплати судового збору.
Враховуючи, що позивачем не надано достатніх і належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, у суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання, в зв'язку з чим, позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що в порушення ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позовної заяви не додані документи про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, згідно зі ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до змісту та форми позовної заяви викладені в ст.ст. 160, 161 КАС України.
Зокрема, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Поряд з цим, встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою судовий збір не сплачено.
Частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
При цьому, частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а статтею 5 цього Закону визначено перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривні (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).
При цьому, за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 пред'явлено позовну заяву до суду, яка містить позовну вимогу немайнового характеру, а саме: скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/9135 від 02.08.2024 року.
Відповідно до п.п.1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене вище, та враховуючи, що позивачем пред'явлено позовну вимогу немайнового характеру, ставка судового збору за яким відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 року становить 3028 грн., на підставі чого позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Усунення вказаного недоліку можливе шляхом сплати позивачем судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. та надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в зазначеному розмірі для долучення до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При цьому, судом відзначається, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судовий збір», -
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху, встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313171206000011569; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда (назва суду, де розглядається справа), надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова