Справа № 148/1741/24
Провадження №2/148/673/24
Іменем України
28 серпня 2024 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Кравець Вітою Анатоліївною до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
Представник позивача ОСОБА_3 від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.02.2016 позивач зареєструвала шлюб з відповідачем у виконкомі Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, актовий запис № 3.
Від даного шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя з відповідачем не склалося. Причиною розпаду сім'ї стала відсутність взаєморозуміння та різні погляди на життя. З 20.03.2023 сторонами подружні стосунки не підтримуються, а з 23.09.2023 вони проживають окремо.
Вказані обставини змусили позивача звернутись до суду з даним позовом, у якому просить шлюб розірвати.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, від позивача надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, також, просить залишити їй прізвище без змін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, щодо розірвання шлюбу не заперечує, також, просить стягнути з нього судовий збір, а правничу допомогу залишити за позивачем.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14.02.2016 виконкомом Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, сторони зареєстрували шлюб 14.02.2016 за актовим записом № 3. При реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с. 6).
Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28.09.2016 Тульчинським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та серії НОМЕР_3 , виданого 01.07.2019 Тульчинським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 7, 8).
Спільне життя сторін не склалось. Фактичні взаємини не відображають їхнього прагнення щодо збереження шлюбу та сім'ї. Причинами розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст.ст. 110-113 СК України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти сім'ю не має, відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, за таких обставин, суд вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а отже вимога позивача про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища без змін є законною та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач у позовній заяві просила всі понесені нею судові витрати стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В матеріалах справи наявна квитанція про сплату нею при зверненні до суду з даним позовом судового збору у розмірі 1211,20 грн. (а.с 1), договір про надання правової допомоги від 25.07.2024, в якому обумовлено сторонами (позивачем та адвокатом Кравець В.А.) розмір гонорару у даній справі - 3000 грн. (а.с. 10), квитанція про сплату витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. (а.с. 11), тому на підставі вищевикладеного, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у даній справі, є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки їх розмір документально підтверджений.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ч. 4 ст. 206, ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.02.2016 у виконкомі Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, актовий запис № 3.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн (три тисячі гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: