Справа № 146/1370/24
"05" вересня 2024 р. селище Томашпіль Вінницької області
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024020200000151 від 10 серпня 2024 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Томашпіль, Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю, учасником АТО, депутатом та потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС не являється, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369 КК України
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
Згідно обвинувального акта і наданої угоди про визнання винуватості від 23 серпня 2024 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України за наступних обставин.
З 20:00 09.08.2024 по 01:00 10.08.2024 оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Тульчинського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області (далі СКП Відділення поліції №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області) старший лейтенант поліції ОСОБА_6 спільно з поліцейським офіцером громади сектору превенції (далі ПОГ СП) Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 , які згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, та посади яких згідно з п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну службу» відносяться до посад категорії «В», відповідно до наказу № 206 затвердженого начальником Відділення поліції № 2 Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_8 , перебували на добовому чергуванні та здійснювали патрулювання території Томашпільської ОТГ Тульчинського району Вінницької області на службовому автомобілі марки «Рено» моделі «Дастер», реєстраційний номер « НОМЕР_1 ».
Так, біля 23 год. 30 хв. в ході руху вулицею Ігоря Гаврилюка у смт. Томашпіль Тульчинського району Вінницької області вказаним нарядом поліції виявлено автомобіль марки «ВАЗ 2121» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався вулицею ОСОБА_9 в напрямку вул. Молодіжна у смт. Томашпіль Тульчинського району Вінницької області, водій якого керував транспортним засобом не пристебнувши пасок безпеки, таким чином порушивши вимоги п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
З метою реагування на виявлене правопорушення, вказаний автомобіль було зупинено. Після зупинки вказаного автомобіля встановлено, що ним керував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 . В ході спілкування з водієм ОСОБА_4 ПОГ СП Тульчинського РВП ОСОБА_7 помітив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та нечітку мову. В ході цього, на запитання поліцейського про стан сп'яніння ОСОБА_4 , останній відповів, що дійсно до поїздки вживав алкогольний напій у вигляді пива.
У подальшому, стосовно ОСОБА_4 винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, роз'яснено права та обов'язки та запропоновано водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, або в лікарні. На пропозицію поліцейського ОСОБА_4 повідомив, що не потрібно проводити його огляд на стан алкогольного сп'яніння, а також не потрібно складати на нього будь-які адміністративні матеріали та запропонував неправомірну вигоду, чим проявив умисел на пропозицію неправомірної вигоди службовій особі. Далі вказаними працівниками поліції було попереджено ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі, відповідно до ст. 369 КК України.
Незважаючи на попередження поліцейськими про кримінальну відповідальність, ОСОБА_4 продовжував намагатися вирішити питання уникнення адміністративної відповідальності шляхом пропозиції неправомірної вигоди, зважаючи на що був повторно попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі.
У подальшому, при очікуванні прибуття працівників сектору регування патрульної поліції ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області для проходження ОСОБА_4 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алко-тестера «Драгер» останній сказав, що ніякого «Драгера» не потрібно та нехтуючи неодноразовими попередженнями про кримінальну відповідальність за порушення ст. 369 КК України, діючи умисно, маючи умисел на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважені на розгляд справи за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення шляхом винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважені на складання адміністративного протоколу за вчинене правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, помістив до лівої кишені штанів оперуповноваженого СКП ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 дві грошові купюри номіналом по 100 (сто) доларів США з метою уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП за грошові кошти в якості неправомірної вигоди.
Побачивши це, оперуповноважений СКП ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 повідомив на лінію 102 про вказане кримінальне правопорушення.
Таким чином, дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, чи надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
23 серпня 2024 року між прокурором Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12024020200000151, та ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, а саме за ч.1 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду, та так само надання такої вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, чи надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1177 (однієї тисячі ста сімдесяти семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20009 (двадцять тисяч дев'ять) гривень.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, попросив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні попросив вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримав думку свого підзахисного.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, від якого потерпілих немає.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12024020200000151 та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Рішення щодо речових доказів.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
За матеріалами справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 серпня 2024 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт на грошові кошти які на праві власності належать ОСОБА_4 , а саме: дві купюри номіналом по 100 доларів США серійні номери яких KD21713407В D4 та CL36301638В L12.
У зв'язку із вищевказаним, арешт накладений на вказане майно на підставі ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 серпня 2024 року, підлягає скасуванню.
Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд
Затвердити угоду від 23 серпня 2024 року, укладену між прокурором Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12024020200000151 та ОСОБА_4 про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 23 серпня 2024 року покарання у виді штрафу у розмірі 1177 (однієї тисячі ста сімдесяти семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20009 (двадцять тисяч дев'ять) гривень
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 серпня 2024 року на грошові кошти які на праві власності належать ОСОБА_4 , а саме: дві купюри номіналом по 100 доларів США серійні номери яких KD21713407В D4 та CL36301638В L12.
Долю речових доказів вирішити таким чином:
- дві купюри номіналом по 100 доларів США, серійні номери яких KD21713407В D4 та CL36301638В L12 вилучені в ході огляду місця події 10.08.2024, поміщені до спец пакету НПУ № PSP3103531, залишені на зберіганні при матеріалах кримінального провадження - конфіскувати в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_4 що відповідно до ч. 5 ст. 476 КПК України умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
В умовах дії воєнного стану відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 27 та ч. 4 ст. 29 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1