Справа № 344/168/24
Провадження № 2-а/344/52/24
03 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Польської М.В.
секретаря Мациборки С.Я.
за участі
представника позивача Лютан З.Й.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
ОСОБА_2 звернулась в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 21 серпня 2023 року відносно неї поліцейським ВП№1(м.Рівне) Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Ажнюк Олександрою Андріївною була винесена постанова серії ЕГА №1150327 за ст.183 КУПАП, у вигляді штрафу 3400грн. Зі змісту постанови вбачається, що 21.08.2023 Рівненська, Рівненський район, с.Шубків, вул.Молодіжна 35, громадянка ОСОБА_1 , в с.Шубків, вул.Молодіжна, перебуваючи в п'яному вигляді здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме зателефонувала на лінію 102 та повідомила про те, що водій на ім'я ОСОБА_3 , яким керує ТЗ марки Опель сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 рухається в напрямку с.Шубків з порушенням ПДР, зі слів заявниці ймовірно перебуває у стані алкогольного сп'яніння, хоча насправді такого факту не було, в зв'язку з чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.183 КУпАП. Дану постанову вважає протиправною та просить скасувати.
Від відповідача 06.02.2024 надійшов відзив, де зазначено про безпідставність позову, а також те, що винесена постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, долучено відеодиск, на якому вказане порушення ПДР позивачем.
23.04.2024 представник відповідача додатково надав інформацію щодо викликів позивачем 21.08.2023 року.
27.08.2024р. позивач подала додаткові пояснення до позову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак скористався правом відзиву.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП.
Судом установлено, що 21 серпня 2023 року поліцейським ВП№1 (м.Рівне) Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Ажнюк Олександрою Андріївною винесено постанову серії ЕГА №1150327, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що 21.08.2023 Рівненська, Рівненський район, с.Шубків, вул.Молодіжна 35, гр. ОСОБА_1 , в с..Шубків, вул.Молодіжна, перебуваючи в п'яному вигляді здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме зателефонувала на лінію 102 та повідомила про те, що водій на ім'я ОСОБА_3 , яким керує автомобілем марки Опель сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 рухається в напрямку с.Шубків з порушенням ПДР, зі слів заявниці ймовірно перебуває у стані алкогольного сп'яніння, хоча насправді такого факту не було, в зв'язку з чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.183 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положеннями ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику в т.ч. поліції. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, поліцейський постановив визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, належна фіксація вчинення адміністративного правопорушення може підтвердити правомірність накладення адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, а саме записи технічних приладів та засобів, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Представник позивача на додатково запитання суду зазначив, що зі слів позивача ОСОБА_3 знає певний час, і такий неодноразово притягався до адмін. відповідальності. В с.Шубків проживає мам, і позивач в той час відвідувала батьків і побачила рух автомобіля в якому їхав ОСОБА_3 з включеною голосно музикою, а в його руках ймовірно була пляшка. Цей факт побачила ще за час світлої частини доб,. коли гуляла з дитиною, а повідомила в поліцію вже значно пізніше побаченого. Позивач знає, що у водія ОСОБА_3 також немає прав, у зв'язку з не погодженням з діями поліцейським викликала повторно на лінію 102 поліцію.
Сама ж позивач 27.08.2024 подала письмові пояснення де вказала, що близько 21.30 на автобусній зупинці побачила як ОСОБА_4 рухаючись в автомобілі в напрямку с.Шубків ймовірно перебував у стані алкогольного сп'яніння. Приїхавши через деякий час в центр с.Шубків, біля магазину знову побачила ОСОБА_5 , який виражався нецензурно, тому підозри про стан сп'яніння підсилились. Проходячись по вулиці де проживає її сестра АДРЕСА_1 , позивач побачив, що в салоні свого авто перебуває ОСОБА_3 і ймовірно надалі розпиває алкогольні напої. Після чого вона зателефонувала до поліції.
В судовому засіданні було оглянуто відеозапис (початок о 00.49год 21.08.2023року), з якого вбачається, що позивач вимагає у органу поліції пред'явити їй водійські права ОСОБА_5 . Також, їй було зроблено неодноразово зауваження поліцейськими через некоректну поведінку, а саме перебування двох поліцейських в розмові позивача. З додаткової інформації поліції на запит суду вбачається, що позивач викликала поліцію декілька раз, зокрема: перше повідомлення було о 00.06год., друге о 00.21год, а в подальшому відбувалось ще три повідомлення на 102, які стосуються повторного виклику поліції.
На переконання суду, з оглянутих всіх в сукупності доказів, позивач не довела про підставність позовних вимог, щодо визнання протиправної та скасування постанови.
Окрім того, долученим стороною позивача (вироки 2023 року в одному з яких обвинувачений є ОСОБА_6 , а в іншому ця особа є потерпілою) не беруться до уваги з тим, як належні докази. Стосовно інших рішень то такі ухвалені понад 10 років, і неможуть бути доказом поведінки щодо особи якої робився виклик поліції.
Таким чином, встановлені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідност. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1-3ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З наведеного вище слідує, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 183 КУпАП, а тому суд приходить до висновку, що постанова серії ЕГА №1150327 від 21.08.2023 року по справі про адміністративне правопорушення винесена у відповідності до вимог законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, статтями 183, 287, 288, 293 КУпАП, суд
Поновити строк ОСОБА_1 на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 06.09.2024 року.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА