Справа № 342/1605/23
Провадження № 2/342/157/2024
06 вересня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка заяву представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді,
У провадженні Городенківського районного суду головуючого судді Гайдича Р.М. перебуває справа № 342/1605/23 за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник - адвокат Резнік Катерина Олександрівна, до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.
Представником відповідача ОСОБА_1 поданій справі є адвокат Борщенко Владлена Валеріївна .
Розгляд даної справи призначено на 13:30 год. 17.09.2024.
Представником відповідача ОСОБА_2 в системі "Електронний суд" 06.09.2024 подано заяву про відвід судді Гайдича Р.М.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
В заяві про відвід судді Гайдичу Р.М. представник відповідача ОСОБА_2 зазначає, що суддя Гайдич Р.М. не може брати участь у розгляді зазначеної справи та підлягає відводу, оскільки зазначений суддя раніше розглядав кілька справ,у яких стороною у справі є ОСОБА_1 : прийняв вирок від 05.07.2021 по справі №342/1371/20 - ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у справі № 342/754/23 позов про стягнення аліментів задоволено частково, у справі № 342/259/23 позов про розірвання шлюбу задоволено. Усі рішення в цих справах прийняті не на користь клієнта. Враховуючи ці обставини, існує обґрунтоване побоювання, що суддя може бути неупередженим та не об'єктивним у поточній справі про поділ спільного майна, що згідно з п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України є підставою для відводу.
В силу вимог частин першої та другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Аналіз заяви представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Гайдич Р.М. не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в його неупередженості або об'єктивності під час розгляду даної справи. Не встановлено і наявність обставин, за яких не допускається участь судді у розгляді цієї справи.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною першою, другою та абзацом 1 частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки у заяві про відвід судді Гайдич Р.М. не зазначені обставини, що свідчать про існування передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу, вказана заява є необґрунтованою.
Враховуючи необґрунтованість заявленого судді відводу, питання про відвід судді згідно з абзацом 1 частини третьої статті 40 ЦПК України необхідно передати для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Гайдича Р.М. визнати необґрунтованою та передати для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Гайдич Р. М.