Справа № 191/3108/24
Провадження № 1-кп/191/289/24
04 вересня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024041390000356 від 01 травня 2024 року відносно:
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Володине Великоновосілківського району Донецької області, громадянки України, яка має середню освіту, неодруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , яка має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 та неповнолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, -
із участю в судовому розгляді:
прокурора - ОСОБА_9 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_10 ,
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) 28.04.2024 року в період часу з 18:00 до 19:40 години (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходилась з потерпілою ОСОБА_11 біля продуктового магазину за адресою: АДРЕСА_3 , де вживали алкогольні напої.
Перебуваючи за вищевказаною адресою, у ОСОБА_3 , якій було достовірно відомо про наявність банківської карти АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 у сумці потерпілої ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ) та пароль від неї, раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на викрадення офіційного документу потерпілої - вищевказаної банківської картки, яку вона визначила для себе, як предмет, яким можна таємно заволодіти на свою користь з метою подальшого викрадення грошових коштів.
В цей же день, 28.04.2024, у період часу з 18:00 до 19:40 години (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на викрадення офіційного документу потерпілої - вищевказаної банківської картки, діючи таємно, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_11 відійшла, та за її злочинними діями ніхто не спостерігав усвідомлюючи, що ця картка є офіційним особистим документом, умисно своєю рукою витягла з гаманця, який перебував у сумці потерпілої ОСОБА_11 , банківську картку АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 , яку привласнила собі, позбавивши тим самим ОСОБА_11 можливості використовувати офіційний документ за його цільовим призначенням, що виразилося у неможливості використовувати вищевказану пластикову картку, з метою зняття грошових коштів, що перебували на рахунку за цією карткою.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, 28.04.2024 о 19:38 годині, ОСОБА_3 , маючи при собі викрадений нею раніше офіційний документ - банківську картку АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 , що належала ОСОБА_11 , та знаючи ПІН-код до неї у зв'язку з тим, що раніше бачила як ОСОБА_11 вводила його при користуванні вказаною карткою банківською, прибула до банкомату «САND7725» Synelnycove, UКR, який розташований у АДРЕСА_4 .
Так, у вищевказаний день та час, ОСОБА_3 , реалізуючи раніше виниклий прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна вчинене в умовах воєнного стану (введеного указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, продовженого указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 строком на 90 діб - до 22.08.2022, продовженого указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 строком на 90 діб - до 20.11.2022, продовженого указом Президента України №757/2022 строком на 90 діб - до 19.02.2023, та продовженого указом Президента України №58/2023 строком на 90 діб - до 20.05.2023, продовженого указом Президента України №254/2023 строком на 90 діб - до 18.08.2023, продовженого указом Президента України №451/2023 строком на 90 діб - до 16.11.2023, продовженого указом Президента України №734/2023 строком на 90 діб - до 14.02.2024, продовженого указом Президента України №49/2024 строком на 90 діб - до 14.05.2024, продовженого указом Президента України №271/2024 строком на 90 діб - до 12.08.2024), а саме грошових коштів, що належать потерпілій ОСОБА_11 та знаходяться на її особистому рахунку банківської картки АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 , впевнившись що за її діями ніхто не спостерігає та її дії носять таємний характер, знаючи ПІН-код вказаної банківської картки, 28.04.2024 о 19 годині 38 хвилин, умисно зняла з банківської картки АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_11 , грошові кошти в розмірі 2000 грн. Далі, продовжуючи свої злочинні дії, 28.04.2024 о 19 годині 39 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу вказаного банкомату знову зняла з вказаної банківської картки АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 2000 грн.
В подальшому, ОСОБА_3 розпорядилась викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 4000 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
28 червня 2024 року між прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_10 була укладена угода про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_9 та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 :
-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
-за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних
правопорушень остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді 5 років
позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити підозрювану
ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим
строком.
Із запропонованим видом та мірою покарання згодна.
Потерпіла ОСОБА_11 у письмовій заяві надала прокурору згоду на укладення цієї угоди, цивільний позов не бажає заявляти, розгляд справи здійснювати за її відсутності.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України визнала повністю, вказавши, що скоєння нею кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз'яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України. Обвинувачена повідомила, що вона цілком розуміє характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною та вид покарання. Просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Прокурор ОСОБА_9 , в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_10 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченою вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України.
За таких обставин суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує дії останньої:
- ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків;
- за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких кримінальних правопорушень.
Потерпіла надала згоду на укладення угоди, претензій до обвинуваченої не має, цивільний позов не бажає подавати, обвинувачена має на утриманні п'ятеро малолітніх та одну неповнолітню дитину, є внутрішньо переміщеною особою, вину визнала в повному обсязі, щиро розкаялася, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ч.4ст.469 КПК України, у даному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Також судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкціями відповідних статей.
Вид та розмір покарання, яке узгоджене сторонами, є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої і відповідає загальним засадам призначення покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Очевидної неможливості виконання обвинуваченої взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів суд вважає необхідним визначити відповідно до ст.100 КПК України.
Під час досудового розслідування експертизи не проводилися.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 375 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 червня 2024 року в кримінальному провадженні № 12024041390000356 від 01 травня 2024 року між прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_12 та підозрюваною ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_10 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим
строком 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки передбачені п.1,2 ч. 1 ч.3 п.2 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не застосовувати.
Речові докази: диск СD-R 700mb 80 min, на якому чорним маркером написано «Вх9074584-В5», який поміщено у паперовий конверт, (т.2 .а.с. 73) зберігати при матеріалах кримінального провадження; оптичний DVD-диск (т.2 а.с. 105) зберігати при матеріалах кримінального провадження; банківську карту «Оtpbank» № НОМЕР_1 ( т.2 а.с. 22) - повернути потерпілій ОСОБА_11 .
Роз'яснити ОСОБА_3 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1