іменем України
Справа № 210/4260/24
Провадження № 1-кп/210/640/24
03 вересня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
Головуючої - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 11 липня 2024 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024041710000803 відносно:
ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянка України, офіційно не працевлаштована, не заміжня, маюча на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньо-спеціальною освітою, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судима
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України,
та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 та за письмової згоди представника потерпілого ОСОБА_7 ,-
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 24 липня 2024 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710000803 від 11 липня 2024року разом із угодою про визнання винуватості.
Відповідно до частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 цього Кодексу; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
За змістом частини 2 статті статті 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні клопотав відмовити в затвердженні угоди, оскільки кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисника, та просила суд відмовити у затвердженні угоди та закрити кримінальне провадження відносно неї.
Прокурор ОСОБА_3 просив суд відмовити в затвердженні угоди та розглянути питання про закриття кримінального провадження.
Потерпілий в судове засідання не з"явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши позиції сторні кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Щодо угоди про визнання винуватості
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
За наявності однієї з підстав, передбачених частиною 7 статті 474 КПК України, або за наявності кількох підстав у їх сукупності суд зобов'язаний відмовити у затвердженні угоди. Угода не є обов'язковою для суду. Суд вправі не затвердити угоду, якщо має обґрунтовані сумніви щодо відповідності угоди вимогам закону, фактичним обставинам справи або сумніви стосовно справедливості запропонованої в угоді міри покарання чи юридичній кваліфікації діяння.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту угоди про визнання винуватості та обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 беззаперечно визнала винуватість у вчиненні 07.07.2024 року о 09:54 годині в приміщенні торгівельної зали магазину «Єва» № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «РУШ», ЄДРПОУ 32007740, який розташований за адресою: вул. Соборності, буд. 6А, м. Кривий Ріг (Металургійний район).
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1514 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028 грн (1514?2=3028).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, діями ОСОБА_4 було заподіяно матеріальну шкоду потерпілому в особі ТОВ «РУШ» в розмірі 1022,00 грн.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становила 1022,00 грн, тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2684 грн, то колегія суддів вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та відповідно до приписів ч. 2 ст. 433 КПК України, посилання в угоді про визнання винуватості на скоєння обвинуваченою 07 липня 2024 року таємного викрадення майна, належного ТОВ «РУШ», вчиненого в умовах воєнного стану, суперечить діючому на момент розгляду справи кримінального законодавства, оскільки таке діяння, з урахуванням вищенаведеного, не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання винуватості.
Перевіривши угоду про визнання винуватості, суд не вбачає підстав для її затвердження, оскільки: умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін та відсутні фактичні підстави для визнання винуватості..
Згідно з підпункту «б» пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених частиною 7 ст. 474 КПК та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити у затверджені угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
В той же час, згідно абзацу частини 7 статті 474 КПК України у випадку відмови суду в затвердженні угоди про визнання винуватості досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
За наявних обставин, враховуючи відмову сторін від укладеної угоди, виключена можливість затвердження такої угоди судом, що є безумовною підставою для відмови в її затвердженні.
Згідно з пункту 24 частини 1 статті 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11 липня 2024 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024041710000803 завершено та матеріали направлено до суду.
Тому враховуючи повноваження суду, передбачені пунктом 5 частини 3 статті 314 КПК України щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, суд, відмовляючи у затвердженні угоди, вважає за необхідне продовжити судовий розгляд у загальному порядку.
Щодо закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України (втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння
Встановлено, що до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 24 липня 2024 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041710000803 від 11 липня 2024року.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за наступних обставин:
"У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024) в Україні введено воєнний стан.
07.07.2024 року о 09:54 годині ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні торгівельної зали магазину «Єва» № НОМЕР_1 , що належить ТОВ «РУШ», ЄДРПОУ 32007740, який розташований за адресою: вул. Соборності, буд. 6А, в Металургійному районі в м. Кривому Розі, підійшла до торговельних прилавків із засобами для особистої гігієни, де знаходилась продукція, що належить ТОВ «РУШ».
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір та прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, впевнившись, що її дії носять таємний характер та за нею ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю інших свідків та очевидців, діючи умисно, з корисливою метою, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, взяла з прилавку: «Dove Гель для душу жіночий Зволожуючий догляд», ємкістю 450 мл., у кількості - 1 шт.
Після цього, ОСОБА_4 підійшла до іншого прилавку з парфумерією, де продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, взяла: «LanvinEclatd'Arpege» парфумована вода жіноча 30мл, у кількості - 1 шт.
Тримаючи в руках вищевказані товари, які належать та реалізуються у магазині ТОВ «РУШ», ОСОБА_4 , пройшла касову зону магазину ТОВ «РУШ», не розрахувавшись за них, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись товарами на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «РУШ» майнової шкоди, загальна сума якої згідно з висновком товарознавчої експертизи №2504 від 12.07.2024 становить 1022 грн.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: «таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану».
Прокурор та захисник в судовому засіданні просили закрити кримінальне провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_4 на підставі пункту 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з набранням чинності Закону від 18 липня 2024 року №3886-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти закриття провадження з цієї підстави.
За змістом частини 3 статті 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Обвинувачена не заперечує фактичні обставини діяння, визнає, що саме вона їх вчинила, та наполягає на закритті кримінального провадження на цій підставі.
В даному провадженні суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Закон України від 18 липня 2024 року №3886- IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, - ст.. 51 КУпАП викладено у новій редакції та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця сума в 2024 році становить 3028 грн., оскільки пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України передбачає, що «Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваних мінімумів встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1 пункту 169,1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року».
Тоді як вартість викраденого обвинуваченою ОСОБА_4 майна становить за 1022,00 грн., що станом на день розгляду провадження судом може бути лише підставою адміністративної відповідальності.
Згідно із п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною 4 статті 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу, якщо в ч. 3 визначено таке: « Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність, закон, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу».
Цивільний позов потерпілою стороною заявлено не було.
Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.. 5 КК України, п.4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 2 ст. 284, ст..ст.285-288, 372,479-2 КПК України, суд, -
У затвердженні угоди про визнання винуватості від 22 липня 2024 року у кримінальному провадженні №12024041710000803 від 11 липня 2024 року, укладеної між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 та за письмової згоди представника потерпілого ОСОБА_7 - відмовити.
Кримінальне провадження №12024041710000803 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання ухвали законної сили - не застосовувати.
Речові докази - парфумована вода жіноча 30мл «LanvinEclatd'Arpege» , у кількості - 1 шт., б/у, переданий на відповідальне зберігання предстанику потерпілого - залишити у володінні потерпілого;
- оптичний диск "Media DVD-R 16x 120min 4,7Gb", який містить відеозаписи з камер відеоспостереження магазину ТМ "Аврора" ТОВ "Вигідна покупка" (м. Кривий Ріг, пр-т Металургів, буд. 28-А; - залишити в матеріалах справи.
Матеріали кримінального провадження №12024041710000803 від 11 липня 2024 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/4260/24, провадження №1-кп/210/640/24.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та проголошено 05 вересня 2024 року о 12 год. 55 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т. Миру 24, третій поверх).
Суддя: ОСОБА_1