05 вересня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/558/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., за участю секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши у попередньому засіданні справу
За заявою боржника,
Боржник: ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 ,
АДРЕСА_1 ,
За участю керуючого реструктуризацією боржника - арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (свідоцтво №783 від 08.04.2013, адреса для листування: АДРЕСА_3, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід. код НОМЕР_2 ).
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
за участі представників учасників у справі про неплатоспроможність:
від кредитора: ОСОБА_2 ,
від боржника: ОСОБА_3 ,
арбітражний керуючий Реверук П.К. (поза межами приміщення суду);
У попередньому засіданні 05.09.24, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Обставини справи:
14.06.24 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.06.24 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича; визначено дату проведення попереднього засідання суду - 14.08.24.
01.07.2024 року на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (№ 73541).
12.08.2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява (від 31.07.24 б/н) від ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання кредиторських вимог у розмірі 3 588 200,00 грн та 6 056,00 грн судового збору.
Ухвалою від 12.08.24 судом постановлено заяву від ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника прийняти та приєднати до матеріалів справи; призначити розгляд заяви кредитора в попередньому засіданні.
За наслідками попереднього засідання суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання від 14.08.24, про продовження строку попереднього засідання до 01.10.24 та про оголошення перерви в судовому засіданні до 05.09.24; проведення попереднього засідання постановлено здійснити в режимі відеоконференції.
15.07.24 від боржниці по справі ОСОБА_1 надійшли наступні документи:
-лист від 08.07.24 б/н з додатком;
-клопотання про залучення до матеріалів справи квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №НП 128 від 03.07.24 на суму 45 420,00 грн;
-заява від 17.07.24 про залучення до матеріалів справи судових рішень;
Зазначені докази судом залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.
01.08.24 від керуючого реструктуризацією надійшли письмові пояснення (№02-147/1047 від 31.07.24) з додатками, які судом залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.
Боржником до початку судового засідання подано клопотання (від 03.09.24 б/н) про залучення до матеріалів справи копій податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця Чернікової О.С. 2015-2016 р.р., які судом долучено до матеріалів справи.
Присутній в судовому засіданні представник боржника виклав зміст кредиторських вимог та просив задовольнити. Від присутніх боржника та керуючого реструктуризацією заперечень стосовно заявлених грошових вимог не надійшло.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників у справі про неплатоспроможність, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам. Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Статтею 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Відповідно до ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
ОСОБА_2 , у строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заявлено грошові вимоги в сумі 3 588 200,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_2 посилається на неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору позики.
Судом встановлено, що 14.11.2016 року між ОСОБА_1 (далі - позичальник) та ОСОБА_2 (далі - позикодавець) укладено договір позики №1-Ч/К (далі - Договір), відповідно умов якого (п.1) позикодавець передав у власність боржника грошові кошти в сумі 3 588 200,00 грн, а боржник зобов'язався повернути суму позики у встановлений цим договором строк не пізніше 31 грудня 2022 року.
Відповідно до п.3 Договору, договір позики є безстроковим, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено у такій самій сумі, як зазначено п.1 цього договору, не пізніше 31 грудня 2022 року. При цьому, повернення грошей може здійснюватися, як однією сумою, так і декількома сумами, що мають бути перераховані через банк позикодавцеві або готівкою, не пізніше вказаної вище дати (31 грудня 2022 року).
Сторони договору у присутності свідків склали розписку про отримання коштів.
Боржником не спростована наявність вказаної заборгованості.
Станом на день звернення ініціюючим кредитором до суду із заявою, боржник у добровільному порядку не повернув надану йому позику в розмірі 3 588 200,00 грн.
Згідно поданого до суду керуючим реструктуризацією повідомлення про результати розгляду заяви (від 12.08.24 №02-147/1115), останнім вимоги ОСОБА_2 визнано у повному обсязі.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.ч.1,3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 надано у позику грошові кошти у розмірі 3 588 200,00 грн., проте у передбачені умовами договору строки, зобов'язання щодо повернення позики боржницею належним чином виконані не були.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином.
Досліджуючи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Визнання судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог.
Беручи до уваги зазначені мотиви, задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог на підставі договору позики чи боргової розписки , покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
За таких обставин, суду під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника варто керуватися не лише засадами, серед інших, належності (стаття 76 ГПК України) та допустимості (стаття 77 ГПК України) доказів, а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв'язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за договором позики або борговою розпискою.
Тож, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.
Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов'язальних правовідносин за відповідним договором позики.
У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов'язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
При цьому, визначена приписами статті 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов'язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені договором позики. чи борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів.
Тобто, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов'язань на підставі інших доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 902/221/22 від 01.03.2023.
ОСОБА_2 на підтвердження джерел походження коштів подано податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2015р. та за 2016р., з яких вбачається достатній розмір доходу кредитора у вказаних періодах для надання боржнику позики у визначеному розмірі 3 588 200,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, заявлені грошові вимоги ОСОБА_2 в сумі 3 588 200,00 грн. є обґрунтованими вимогами, боржником не спростовані, визнані керуючим реструктуризацією боргів боржника, підтверджені матеріалами справи, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
Крім того, з матеріалів грошових вимог вбачається, що кредитором за подання до Господарського суду Чернігівської області заяви про визнання кредиторських вимог до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 6056 грн.
Нормами ч. 2 ст. 133 передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог ОСОБА_2 на суму 3 588 200,00 грн. основного боргу (2 черга задоволення).
Також, у відповідності до положень частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, сума сплаченого кредитором судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання кредиторських вимог в розмірі 6056 грн відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 122, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Визнати грошові вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у розмірі 3 588 200,00 грн (2 черга задоволення) та 6 056 грн судового збору (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).
2.Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3.Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 19 вересня 2024 року.
4.Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "22" жовтня 2024 року на 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №201.
5.Проведення судового засідання, призначеного на 22.10.24 на 11:30, здійснити в режимі відеоконференції.
6.Копію даної ухвали надіслати до електронних кабінетів боржника, керуючого реструктуризацією та кредитора.
7.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 06.09.2024 року.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв'язку - тел.099 420 54 50.