ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2024Справа № 910/8751/24
За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «КИЇВМІСЬКБУД»
про стягнення 8 189 456,40 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
Представники учасників справи:
від позивача: Павлов Р.В., Шевченко І.О.;
від відповідача: Варицький Є.В.;
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «КИЇВМІСЬКБУД» (надалі - відповідач) про стягнення суми пайового внеску в розмірі 8 189 456,40 грн.
Разом з позовом, позивачем подано клопотання про витребування у відповідача технічного паспорту, що містить дані технічної інвентаризації об'єкта будівництва, що знаходився на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:85:067:0067 за адресою: вул. Квітки Цісик, будинок 34, 36, м. Київ та введений в експлуатацію на підставі сертифікату про прийняття в експлуатації закінчених будівництвом об'єктів №ІУ113183552006.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/8751/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в справі на 04.09.2024.
01.08.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позову.
Також 01.08.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили судовими рішеннями в справах №320/44099/23 та №320/14125/24 і клопотання про призначення в справі комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи.
06.08.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
12.08.2024 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження в справі та клопотання про зменшення позовних вимог до 7 192 638,00 грн. Крім цього, в зв'язку зі зменшення позовних вимог позивач просив суд повернути 11 961,82 грн судового збору.
03.09.2024 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення в справі судової експертизи.
У підготовче засідання 04.09.2023 з'явилися представники сторін, у засіданні представник позивача просив суд залишити без розгляду подане разом з позовом клопотання про витребування у відповідача доказів, з огляду на те, що останнім такі докази надано самостійно, яке суд прокольною ухвалою задовольнив та залишив клопотання позивача про витребування у відповідача доказів без розгляду. Крім цього, в засіданні представник відповідача просив суд задовольнити подане 01.08.2024 клопотання про зупинення провадження в даній справі, проти задоволення якого представники позивача заперечували.
Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Положення статті 227 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі.
Пункт п'ятий частини 1 статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).
Досліджуючи питання дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд виходить з системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 1, пунктах 1, 4, 10, 11 частини 3 статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;
- пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду в справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2024 у cправі №910/17615/20.
Як убачається з матеріалів справи, Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивачем) заявлено вимогу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «КИЇВМІСЬКБУД» (відповідача) пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 3.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 р. (зі змінами) (надалі - Порядок) саме він (Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього порядку).
Також позивач наводить детальний розрахунок ціни позову, виконаний у відповідності до пункту 6.4 розділу VI Порядку.
Позивачем, як єдиним уповноваженим Київською міською радою органом у даних правовідносинах здійснено розрахунок належної до сплати суми пайової участі, в зв'язку із будівництвом об'єкта на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:85:067:0067 за адресою: вул. Квітки Цісик, будинок 34, 36, м. Київ.
Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що розрахунок належної до сплати суми пайової участі, в зв'язку із будівництвом об'єкта на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:85:067:0067 за адресою: вул. Квітки Цісик, будинок 34, 36, м. Київ здійснений позивачем на підставі Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 р.
У той же час, як убачається з матеріалів справи в провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №320/44099/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний завод "Вугілля" до Київської міської ради, в якому позивач просить визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради:
- від 19.12.2019 р. № 460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва";
- від 26.03.2020 р. № 908/9078 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва";
- від 15.11.2016 р. № 411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва";
- від 13.09.2018 р. № 1370/5434 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 "Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва".
Тобто, в адміністративній справі № 320/44099/23 вирішується питання щодо чинності рішення Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" зі змінами, на підставі якого в даній справі позивачем здійснено розрахунок суми пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, розмір якого позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/14125/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Груп" до Київської міської ради, третя особа: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Л-Груп" просить суд:
- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 19.12.2019 р. № 460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 26.03.2020 р. № 908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 13.09.2018 р. № 1370/5434 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 відкрито провадження в справі № 320/14125/24.
Отже, в адміністративних справах №320/44099/23 та №320/14125/24 вирішується питання щодо чинності рішення Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» зі змінами, на підставі якого в цій справі відповідачу здійснено розрахунок належної до сплати суми пайової участі у зв'язку із будівництвом.
Також у адміністративній справі № 320/44099/23 вирішується питання належності Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах та правомірність його статусу як позивача в даній справі.
Чинним господарським процесуальним законодавством передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження в справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно з'ясувати обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Поряд з цим, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вирішення спору в даній справі (в тому числі і перевірку нарахованого розміру та порядку розрахунку пайової участі) об'єктивно неможливо здійснити до набрання законної сили судовими рішеннями в справах №320/44099/23 та №320/14125/24, предметом яких є перевірка законності рішення Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415, а також рішення від 19.12.2019 р. № 460/8033 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва", на підставі якого було здійснено розрахунок ціни позову в даній справі.
Так, у разі встановлення неправомірності оспорюваного рішення Київської міської ради буде припинено можливість застосування алгоритму розрахунку, яким керувався позивач і на підставі якого визначено ціну позову - математично розраховано (суму) розмір коштів пайової участі.
Відтак, у випадку встановлення судом, за результатами розгляду справи по суті, обов'язку відповідача щодо сплати коштів пайової участі, суд не матиме законного алгоритму розрахунку (визначення суми).
Отже, суд погоджується з доводами відповідача щодо об'єктивної неможливості розгляду даної справи до закінчення розгляду справ №320/44099/23 та №320/14125/24.
Доводи позивача про те, що визнання нечинним рішення Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 (зі змінами) означає втрату чинності такого акту саме з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, суд вважає необґрунтованими, оскільки в разі визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у судовому порядку, його застосування є неможливим з моменту прийняття.
Так, Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 р. у справі № 904/164/19 дійшов висновку про те, що в разі визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у судовому порядку, його застосування є неможливим з моменту прийняття. При цьому суд касаційної інстанції наголосив на універсальності висновків Верховного Суду щодо неможливості застосування протиправного акту (а тим більше такого, протиправність якого встановлена в судовому рішенні, що набрало законної сили) саме з моменту його (акта) прийняття.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження в цій справі, оскільки ухвалення рішень за результатами розгляду адміністративних справ №320/44099/23 та №320/14125/24 має безпосереднє значення для вирішення (розгляду) питання щодо правомірності нарахування та стягнення коштів пайової участі в даній справі.
Тобто розгляд справи по суті об'єктивно неможливий до вирішення іншої справи, що є безумовною підставою для зупинення провадження у зазначеній справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання рішенням законної сили у вказаних адміністративних провадженнях, від результату яких залежить вирішення даної справи.
Подібна позиція відносно необхідності зупинення провадження викладена в постановах Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №910/20109/23, від 08.07.2024 у справі №910/19980/23 та від 13.08.2024 у справі №910/6373/24.
Крім того, суд зазначає, що вирішуючи питання про необхідність зупинення провадження в справі №910/8751/24 через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Отже, в кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Зазначене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття розумності строку розгляду справи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини слід розглядати як порушення не лише з точки зору довготривалості розгляду. Занадто швидкий розгляд справи також може свідчити про порушення розумності строку її розгляду.
Враховуючи викладене вище, суд задовольняє клопотання відповідача про зупинення провадження та зупиняє провадження в справі №910/8751/24 до набрання законної сили судовими рішеннями в справах №320/44099/23 та №320/14125/24.
Керуючись статтями 2, 7, 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «КИЇВМІСЬКБУД» про зупинення провадження в справі задовольнити.
2. Зупинити провадження в справі № 910/8751/24 до набрання законної сили судовими рішеннями в справах №320/44099/23 та №320/14125/24.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити Господарський суд міста Києва про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в даній справі.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 06.09.2024.
Суддя Я.А. Карабань