вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2318/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Валентинова О.М.,
від відповідача: не з'явилися;
розглянувши матеріали справи №904/2318/24
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 28.05.2024 за вих. №б/н до Територіального управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) про стягнення 1.873.930,51 грн, з яких: 1.723.817,81 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 114.055,00 грн п'ятнадцять процентів річних, 36.057,70 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2318/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024.
Ухвалою від 31.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 10.07.2024.
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді " ст. 176 Відкриття у ЗАГАЛЬНОМУ" від 31.05.2024 у справі №904/51/24 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу - Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 31.05.24 о 18 год 20 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 також надсилалася відповідачу на адресу: 49027, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 21-А, за трек-номером 0600269873881.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 14.06.2024 з відміткою про отримання 12.06.2024.
Правильність адреси місця реєстрації відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала від 31.05.2024 та всі подальші ухвали Господарського суду Дніпропетровської області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 31.05.2024 вважається врученою відвідачу, коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 14.06.2024 з відміткою про отримання 12.06.2024.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 08.01.224 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 27.06.2024.
Через систему "Електронний суд" від позивача 10.07.2024 надійшло клопотання, у якому просить провести засідання без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.
Ухвалою від 10.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 07.08.2024.
Ухвалою від 07.08.204 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2024.
У судовому засіданні 05.09.2024 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлену електричну енергію за період липень-грудень 2023 року, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості і нараховані на неї пеня, проценти річні та інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзиву на позов не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору, надання послуг; строк оплати; наявності / відсутності заборгованості; правомірності нарахування 15 процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (із змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 31.12.2024. Територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Суд встановив, що між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір).
Цей договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним договором приєднання споживача (далі - споживач) до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до цього договору (п. 1.1. договору).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 2.2 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.
У відповідності з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (далі- комерційна пропозиція).
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п. 5.2. договору).
Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 договору).
Відповідно пункту 4.5 розділу 4 комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023, що є невід'ємним додатком до договору, встановлено, що оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.
Вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період.
Відповідно до положень п. 4.6 розділу 4 комерційної пропозиції постачальник надсилає споживачу рахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.
У разі неотримання споживачем рахунку від постачальника, споживач самостійно визначає суму, яка підлягає оплаті, шляхом множення обсягу фактично спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді на ціну, яка діяла у відповідному розрахунковому періоді. В разі здійснення споживачем оплати за розрахунковий період, сума, яка підлягає оплаті, зменшується на суму такої оплати.
Пункт 4.7 комерційної пропозиції передбачає, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення будь яким із наступних способів:
- особистим врученням (нарочним) в приміщені постачальника;
- поштою на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та/або на адресу, надану оператором системи (ОС) або споживачем постачальнику;
- засобами електронного зв'язку на електронну пошту споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або зазначену ОС, або зазначену в листуванні між сторонами;
- засобами систем електронного документообігу, зокрема, але не виключно системи «М.Е.Dос» (якщо споживач використовує таку систему).
Датою отримання рахунку вважається дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій день з дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою).
У разі направлення постачальником рахунків електронною поштою, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником споживачу відповідного електронного повідомлення.
Положеннями п. 4.8 комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до договору, встановлено, що акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем.
Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118. У разі наявності зауважень до акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.
Позивач у позові зазначає, що на виконання зазначеного договору, за даними оператора системи розподілу АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕК від 16.11.2018 №1440) (арк. 87-126, том 1):
- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за липень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №044050 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період липень 2023 року від 31 липня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О07/51688 від 09.08.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 75.336 кВт.*год. на суму 383.096,22 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу на його електронну адресу 09.08.2023;
- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за серпень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №045371 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2023 року від 31 серпня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/030/О08/53008 від 12.09.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 103. 692 кВт.*год. на суму 609.222,43 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу на його електронну адресу 12.09.2023;
- на підставі корегувального звіту про фактичне споживання електричної енергії за серпень 2023 року позивачем складено корегувальний акт №46473 від 30.09.2023 до акту № 45371 від 31.08.2023 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2023 року, відповідно до якого обсяг спожитої електричної енергії відповідачем становить:
- до корегування - 103692 кВт.*год. на суму 609.222,43 грн. (з ПДВ);
- корегування - мінус 3194 кВт.*год. на суму 18.765,73 грн. (з ПДВ);
- після коригування - 100498 Вт.*год. на суму 590.456,70 грн. (з ПДВ),
та рахунок № НОМЕР_1/03/К08/54115 від 09.10.2023 на оплату 590.456,70 грн. (з ПДВ), які направлено відповідачу на його офіційну електронну адресу 10.10.2023;
- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за вересень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №046766 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 року від 30 вересня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О09/54405 від 10.10.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 61.937 кВт.*год. на суму 412.794,00 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу на його електронну адресу 10.10.2023;
- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №047799 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2023 року від 31 жовтня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О10/55460 від 07.11.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 14.194 кВт.*год. на суму 89.534,45 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу на його електронну адресу 07.11.2023;
- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №050138 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2023 року від 30 листопада 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О11/57821 від 08.12.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 185. 189 кВт.*год. на суму 1.263.390,47 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу на його електронну адресу 08.12.2023;
- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №052098 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2023 року від 31 грудня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О12/59821 від 12.01.2024 на обсяг споживання електричної енергії - 64.548 кВт.*год. на суму 460.427,34 грн (з ПДВ) та направлено відповідачу на його електронну адресу 12.01.2024.
Тому позивач вважає, що він належним чином виконав свої зобов'язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за липень - грудень 2023 року.
Проте, в порушення умов п. 2.1 глави 2 договору відповідач оплатив спожиту ним електричну енергію частково, що підтверджується платіжними інструкціями від 05.12.2023 №6460 на суму 2.097.538,37 грн, з яких: 711 191,45 грн. - борг за минулий період - 2022 року (рахунок НОМЕР_1/03/О07/51688 від 09.08.2023, лист ТУ ДСА України в Дніпропетровській області від 01.11.2023 № 3834/23) та від 16.12.2023 №6772 на суму 89.534,45 грн (арк.136,137, том 1).
Оплата виставлених позивачем рахунків була здійснена відповідачем з порушенням терміну, встановленого п. 5.10 глави 5 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії».
Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію станом на дату подання цього позову становить - 1.723.817,81 грн.
Разом з тим, позивач також зазначає, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу на його електронну адресу 21.11.2023 направлено попередження від 17.11.2023 №44/11-17/П05/В про припинення постачання електричної енергії у зв'язку із заборгованістю за спожиту електричну енергію на загальну суму 2.389.610,60 грн (арк.140, том 1).
Листом від 29.01.2024 №649/24 ТУ ДСА України в Дніпропетровській області повідомило, що воно є бюджетно організацією, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету України та здійснює видатки виключно в межах бюджетних асигнувань на підставі укладених договорів на відповідні роки, рахунків та актів наданих послуг. У зв'язку із закінченням бюджетного 2023 року територіальне управління не має можливості укласти договір та здійснити оплату. Тому пропонує звернутися до суду щодо вирішення питання повернення заборгованості за фактично використану електричну енергію окружними судами Дніпропетровської області у 2023 році (арк.142, том 1).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- три проценти річних за загальний період прострочення з 17.08.2023 до 31.03.2024 на загальну суму 114.055,00 грн;
- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 17.08.2023 до 31.03.2024 на загальну суму 36.057,70 грн.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 1.873.930,51 грн, з яких: 1.723.817,81 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 114.055,00 грн п'ятнадцять процентів річних, 36.057,70 грн інфляційних втрат.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору теплопостачальна організація-продавця бере на себе обов'язок забезпечити протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженням уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачанння, вентиляції, кондиціюваня та інші технології, в свою чергу споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
На підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за липень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №044050 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період липень 2023 року від 31 липня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О07/51688 від 09.08.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 75.336 кВт.*год. на суму 383.096,22 грн (з ПДВ);
На підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за серпень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №045371 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2023 року від 31 серпня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/030/О08/53008 від 12.09.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 103. 692 кВт.*год. на суму 609.222,43 грн (з ПДВ);
На підставі корегувального звіту про фактичне споживання електричної енергії за серпень 2023 року позивачем складено корегувальний акт №46473 від 30.09.2023 до акту № 45371 від 31.08.2023 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2023 року, відповідно до якого обсяг спожитої електричної енергії відповідачем становить: - до корегування - 103692 кВт.*год. на суму 609.222,43 грн. (з ПДВ); - корегування - мінус 3194 кВт.*год. на суму 18.765,73 грн. (з ПДВ); - після коригування - 100498 Вт.*год. на суму 590.456,70 грн. (з ПДВ), та рахунок № НОМЕР_1/03/К08/54115 від 09.10.2023 на оплату 590.456,70 грн. (з ПДВ);
На підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за вересень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №046766 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 року від 30 вересня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О09/54405 від 10.10.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 61.937 кВт.*год. на суму 412.794,00 грн (з ПДВ);
На підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за жовтень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №047799 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2023 року від 31 жовтня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О10/55460 від 07.11.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 14.194 кВт.*год. на суму 89.534,45 грн (з ПДВ);
На підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №050138 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2023 року від 30 листопада 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О11/57821 від 08.12.2023 на обсяг споживання електричної енергії - 185. 189 кВт.*год. на суму 1.263.390,47 грн (з ПДВ);
На підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2023 року відповідачу позивачем складено Акт №052098 купівліпродажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2023 року від 31 грудня 2023 року та рахунок № НОМЕР_1/03/О12/59821 від 12.01.2024 на обсяг споживання електричної енергії - 64.548 кВт.*год. на суму 460.427,34 грн (з ПДВ).
Всі акти було направлено відповідачу на його офіційну електронну адресу.
В матеріалах справи відсутні підписані відповідачем акти купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період за липень - грудень 2023 року.
Водночас абзацом десятим пункту 4.8 розділу 4 комерційної пропозиції №6 передбачено, що у разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
Таким чином, акти купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період - липень - грудень 2023 року є узгодженими.
З огляду на дати отримання відповідачем виставлених позивачем рахунків та строк оплати, визначений в пункті 5.10 договору (5 робочих днів з дати отримання споживачем рахунка), строк оплати є таким, що настав.
Відповідач оплатив спожиту ним електричну енергію частково, що підтверджується платіжними інструкціями від 05.12.2023 №6460 на суму 2.097.538,37 грн, з яких: 711 191,45 грн. - борг за минулий період - 2022 року (рахунок НОМЕР_1/03/О07/51688 від 09.08.2023, лист ТУ ДСА України в Дніпропетровській області від 01.11.2023 № 3834/23) та від 16.12.2023 №6772 на суму 89.534,45 грн (арк.136,137, том 1).
Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію становить 1.723.817,81 грн (3.199.699,18 грн фактично поставлено електричної енергії відповідачу - 1.475.811,37 грн сплачено відповідачем заборгованості за 2023 рік (без врахування суми 711.191,45 грн, що зарахована за період заборгованості за 2022 рік)).
З метою досудового врегулювання спору відповідачу на його електронну адресу 21.11.2023 позивачем направлено попередження від 17.11.2023 №44/11-17/П05/В про припинення постачання електричної енергії у зв'язку із заборгованістю за спожиту електричну енергію на загальну суму 2.389.610,60 грн (арк.140, том 1).
Листом від 29.01.2024 №649/24 ТУ ДСА України в Дніпропетровській області повідомило, що воно є бюджетно організацією, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету України та здійснює видатки виключно в межах бюджетних асигнувань на підставі укладених договорів на відповідні роки, рахунків та актів наданих послуг. У зв'язку із закінченням бюджетного 2023 року територіальне управління не має можливості укласти договір та здійснити оплату. Тому пропонує звернутися до суду щодо вирішення питання повернення заборгованості за фактично використану електричну енергію окружними судами Дніпропетровської області у 2023 році (арк. 142, том 1).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1.723.817,81 грн, підтверджені матеріалами справи, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.
Щодо вимог про стягнення 15 процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Пунктом 6.1 розділу 6 комерційної пропозиції №7 встановлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.
Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (п'ятнадцять відсотків річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.
У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (п'ятнадцять відсотків річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання за цим договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 7.4 розділу 7 комерційної пропозиції №7 споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував до стягнення з відповідача 15 процентів річних за загальний період прострочення з 17.08.2023 до 31.03.2024 на загальну суму 114.055,00 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок 15 процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою.
За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати за загальний період прострочення з 17.08.2023 до 31.03.2024 на загальну суму 36.057,70 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49027, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 21-А; ідентифікаційний код 26239738) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 85; ідентифікаційний код 19480600) 1.723.817,81 грн (один мільйон сімсот двадцять три тисячі вісімсот сімнадцять грн 81 к. ) заборгованості за спожиту електроенергію, 114.055,00 грн (сто чотирнадцять тисяч п'ятдесят п'ять грн 00 к.) 15% річних, 36.057,70 грн (тридцять шість тисяч п'ятдесят сім грн 70 к.) інфляційних втрат, 22.487,17 грн (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят сім грн 17 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 06.09.2024.
Суддя С.А. Дупляк