П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
04 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/30029/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П., суддів - Градовського Ю.М., Турецької І. О., розглянувши питання про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року.
Ухвалою судді-доповідача П'ятого апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П. від 20.08.2024 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для направлення на адресу суду: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Роз'яснено апелянту, що у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі; у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, скарга буде повернута скаржнику.
Вказана ухвала в електронному вигляді направлена Військовій частині НОМЕР_1 до її електронного кабінету системи «Електронний суд» та доставлена до нього 20.08.2024 року о 22:35 год.
На виконання вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 року, апелянтом надано заяву про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції №434 від 28.08.2024 року про сплату судового збору в розмірі 1610,4 грн.
Також, від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вказаної заяви апелянт посилається на введення воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року.
Також, обґрунтовуючи питання яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, скаржник зазначає, що на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 , під час оголошення сигналу «повітряна тривога», увесь особовий склад має пройти до укриття для збереження життя та здоров'я, за межі території Військової частини НОМЕР_1 . Вказані обставини, як зазначає апелянт, впливають на можливість продовжити робочий процес, що тягне за собою неможливість відпрацювання усіх процесуальних документів у визначений законодавством строк, оскільки повітряні тривоги впродовж робочого дня можуть бути різними і по кількості, і по тривалості.
Вирішуючи питання щодо поновлення Військовій частині НОМЕР_2 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято та складено Одеським окружним адміністративним судом 15.07.2024 року, копію якого в електронному вигляді направлено відповідачу до його електронного кабінету системи «Електронний суд» та доставлено до нього 16.07.2024 року о 17:55 год.
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, враховуючи положення ч.6 ст.251 КАС України, останнім днем для подання апеляційної скарги на вказане рішення, з моменту його отримання, є 16.08.2024 року.
Проте, апеляційна скарга на наведене рішення подана через систему «Електронний суд» 19.08.2024 року, тобто, після закінчення строків, установлених ст. 295 КАС України.
Колегія суддів вказує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на введення воєнного стану на території України.
Колегія суддів зазначає, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Так, у своїй заяві як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на введення воєнного стану на території України.
Колегія суддів зазначає, що з усталеною практикою Верховного Суду, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.
Разом з тим, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Вказаний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 04.04.2023 року по справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 року по справі № 496/4633/18.
В обґрунтування питання як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Військової частини НОМЕР_2 , апелянт посилається на повітряні тривоги, які слугують перериванням робочого процесу.
Колегія суддів спростовує такі доводи апелянта, оскільки одне лише посилання скаржника на повітряні тривоги не може бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги з тих підстав, що повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість скаржника звернутись до суду з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції протягом 30-денного строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі №480/1802/22 від 23.11.2023 року.
Колегія суддів зазначає, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від нього причин.
На підставі наведеного, враховуючи, що апелянтом не підтверджено належними та допустимими доказами підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначені апелянтом в заяві про поновлення строку, є неповажними.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного, зважаючи на те, що вказані в заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 299, 325, 328, 329 КАС України, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Військовою частиною НОМЕР_1 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька