П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21067/23
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрації ДПС), в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови у виготовленні та направленні до ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати відповідача підготувати та направити до ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ.
Як пояснює позивач, він звернувся до Адміністрації ДПС із заявою, в якій просив підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та положень Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (доплат та надбавок) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку пенсії, однак отримав відмову із посиланням на відсутність підстав для надання таких довідок.
На переконання позивача, відмова Адміністрації ДПС у видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 є протиправною, оскільки через зростання розміру прожиткового мінімуму, це є обов'язком відповідача, відповідно до положень Постанови № 704. У вказаній довідці, як вважає позивач обов'язково слід зазначити відомості про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення, а також премії, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Адміністрації ДПС щодо не виготовлення та не направлення до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії.
Зобов'язано відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив із того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет на відповідний рік, у військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування положень Постанови №704 із використанням для їх визначення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку пенсії.
Покликаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, суд зазначив, що обрахунок посадового окладу, окладу за військовим званням та інших виплат з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2018 року є протиправним, та не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Суд врахував те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2023 році, є більшим ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2018 рік, а також те, що розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, а тому дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії згідно статті 63 Закону № 2262-XII та, відповідно, на отримання довідки Адміністрації ДПС про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з доводами позивача, що невиготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, має ознаки протиправності дій суб'єкта владних повноважень, суд першої інстанції дійшов висновку, що останній допустив протиправну бездіяльність, не вчинивши жодних дій щодо підготовки та надання до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки.
Отже, суд вважав, що ефективним захистом прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Адміністрації ДПС, що відповідатиме завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, Адміністрація ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляції скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції, під час ухвалення рішення не врахував, що попри скасування з 29.01.2020, в судовому порядку пункту 6 Постанова №103, яким внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, сама Постанова №704 досі викладена у редакції Постанови №103, де в пункті 4 зазначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, на переконання скаржника, розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовцям, в тому числі і позивачу, має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.
З огляду на це, скаржник вважає безпідставним зобов'язання рішенням суду скласти на направити до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення із з визначенням посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався .
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІ.
Позивач звернувся до Адміністрації ДПС із заявою про надання до Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку розміру пенсії.
У відповідь на вказану заяву Адміністрація ДПС листом від 09.08.2023 за №11/К-10149-17269 повідомила позивачеві про відсутність правових підстав для видачі таких довідок.
Вважаючи протиправною відмову щодо видачі вказаних довідок, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги Адміністрація ДПС стосовно правомірності застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року для визначення розміру посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовцям, а також додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає таке.
Приписи частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) встановлюють, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частинами 2, 3 наведеної норми, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704 ) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 також містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Слід також зазначити, що згідно статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III), базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції пункту 6 Постанови №103 (яка набрала чинності 24.02.2018), а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, на момент набрання чинності Постановою №704 пункт 4 викладений у редакції згідно пункту 6 Постанови №103 та визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови №704, у зв'язку з прийняттям Постанови №103, не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови №704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови №103.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Кабінет Міністрів України Постановою від 28.10.2020 №1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 №1644 і від 30.08.2017 №704» виклав, зокрема, примітку до Додатку 1 до Постанови №704 в новій редакції: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.».
В аналогічній редакції викладена також і примітка Додатку 14 до Постанови №704.
Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції сформулював наступні висновки, які також висловлені у постановах касаційного суду, зокрема, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21, від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 22.03.2023 у справі №340/10333/21:
- з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що положення пункту 4 Постанови № 704, в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закон «Про Державний бюджет України» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що грошове забезпечення позивача у 2023 році мало би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (а не на 01 січня 2018 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
За таких підстав, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно правомірного використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року та вважає, що наведені доводи є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, та суперечать наведеним вище правовим позиціям Верховного Суду.
У такому разі, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для видачі позивачу довідки із посиланням на пункт 4 Постанови № 704, в редакції, яка втратила чинність, а саме виходячи із прожиткового мінімуму 2018 року, також є помилковими.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, колегія суддів враховує, що висновки суду першої інстанції відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, та від 06.03.2023 у справі № 160/2775/22.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 суперечать викладеним вище правовим нормам та практиці Верховного Суду і фактично зводяться до незгоди із рішенням суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, слід констатувати, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 04.09.2024.