П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12467/20
Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023р. про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2020р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.09.2020р. №951370835658 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»;
- зобов'язати відповідача здійснити йому, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду згідно з довідкою Одеського апеляційного суду від 10.03.2020р. за вих.№06-21/262/2020 , виходячи з розміру 223 337,5грн., починаючи з 19.02.2020р. з урахуванням фактично виплачених коштів, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 30.09.2020р. №951370835658 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та сплачувати ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020р. за вих.№06-21/262/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020р., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.02.2021р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на виконання рішення суду.
21.11.2022р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №420/12467/20, у якій заявник просив замінити стягувача по справі №420/12467/20 з ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2022р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником у справі №420/12467/20.
25.09.2023р. надійшла вдруге заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) по справі №420/12467/20, у якій заявник просив провести заміну стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у порядку процесуального правонаступництва у зв'язку зі смертю стягувача.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 9.10.2023р. у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.
Крім того, зазначено, що питання отримання права на пенсію у розмірі 1 225 984,25грн., яка не була виплачена померлому ОСОБА_2 повинно вирішуватися у порядку цивільно - процесуального законодавства.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023р., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасовано і ухвалено нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено ОСОБА_2 , як стягувача у виконавчому провадженні №68025634, на його правонаступника - ОСОБА_1 ..
Не погодившись із постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023р., відповідачем подано касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2024р. касаційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області задоволено частково та скасовано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023р., а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024р. прийнято до провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023р. про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування ухвали суду та приймає по справі нову постанову про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
При цьому, процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб'єкта владних повноважень), прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії адміністративного процесу - під час розгляду справи у суді першої інстанції, суді апеляційної інстанції, суді касаційної інстанції, під час перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами.
Тобто, заміна сторони можлива на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Отже, процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участь у цьому процесі. Матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» вказано, що під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень ЗУ «Про виконавче провадження» слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
До того ж цей Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абз.2 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Отже, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 7.03.2019р. у справі №617/7748/12.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3.11.2020р. у справі №916/617/17, вирішуючи питання правонаступництва сторони після набрання законної сили судовими рішеннями у справі, хоч і в порядку господарського судочинства, проте норми, які регулюють зазначене питання, є подібними і в адміністративному судочинстві, зазначила таке.
Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст.334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених ст.52 ГПК України (у КАС України ст.ст.379,52). У цьому випадку приписи ст.334 ГПК України (ст.379 КАС), що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст.52 ГПК України (ст.52 КАС України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч.5 ст.334 ГПК України (ч.4 ст.379 КАС).
Процесуальне правонаступництво в розумінні ст.52 ГПК України (ст.52 КАС) допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного, слід зазначити, що після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст.379 КАС України з урахуванням підстав, визначених ст.52 цього ж Кодексу. При цьому, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст.52 КАС України.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 2.01.2021р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 11.12.2020р..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №7035 (а.с.67).
Довічне грошове утримання судді у відставці за період з 19.02.2020р. по 31.01.2021р. перераховано, сума доплати за цей період складає - 1 225 984,25грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (а.с.82).
Однак, за життя ОСОБА_2 , частина довічного грошового забезпечення у розмірі 1 225 984,25грн. виплачена йому не була.
Заявник, ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 5.06.1982р..
За загальним правилом до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Перелік прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини наведений у ст.1219 ЦК України, відповідно до якої не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
У ст.1227 ЦК України встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19).
Колегія суддів зауважує, що до соціальних виплат в широкому розумінні відносяться всі види державного соціального забезпечення, які виплачуються в грошовій або натуральній формі, тому довічне грошове утримання судді, як особливий вид забезпечення судді у відставці, також відноситься до тих сум, на отримання яких виникає право у спадкоємця після смерті особи, що набула право на такі виплати, але не отримала їх за життя.
З огляду на викладене, спірні правовідносини допускають правонаступництво, яке може бути вирішено в порядку ст.379 КАС України на стадії виконання судового рішення.
Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у своїй постанові від 30.04.2024р. вказав, що висновки апеляційного суду щодо належності та допустимості доказів, наданих ОСОБА_1 , на підтвердження факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 є передчасними.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 4.07.2024р., з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, у зв'язку з відсутністю в матеріалах адміністративної справи належним чином засвідченої копії спадкової справи, колегія суддів витребувала у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Богун І.А. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
16.07.2024р. до суду надійшла засвідчена спадкова справа за №16/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ..
Як вбачається зі спадкової справи, 19.08.2022р. до приватного нотаріуса Богун І.А. надійшла заява ОСОБА_1 , у якій останній зазначає, що приймає все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось.
Крім того, зазначив, що крім нього спадкоємцем померлого є його донька - ОСОБА_3 .
Вказане також підтверджується свідоцтвом про народження за № НОМЕР_3 від 6.06.1987р..
19.08.2022р. до приватного нотаріуса надійшла заява від ОСОБА_3 , яка зазначила, що відмовляється від спадкового майна на користь сина померлого - ОСОБА_1 ..
Надалі, приватним нотаріусом Богун І.А. надіслано запит про надання інформації про заповіт від 7.06.2014р. за №818 від імені ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Шевиріній А.О..
15.09.2022р. приватний нотаріус Шевиріна А.О. повідомила, що вищевказаним заповітом ОСОБА_2 заповів ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
У додаткових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_4 , на ім'я якої був складений заповіт - померла у 2016р., що також підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть за №2764 від 8.09.2016р., а квартира за адресою: АДРЕСА_1 була відчужена за життя ОСОБА_2 відповідно до Договору дарування серії НРВ за №662167 від 16.06.2021р..
Крім того, як вбачається зі спадкової справи, а саме з відомостей за №П1-129566-ю/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані такі особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ..
При цьому, як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого станом на 21.07.2023р., між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано шлюб 23.12.1997р., актовий запис за №693.
Відтак, померлий у шлюбі не перебував.
Отже, оскільки на момент смерті у ОСОБА_2 залишилось майно у вигляді автомобіля, з урахуванням того, що донька померлого - ОСОБА_3 відмовилась від спадщини на користь ОСОБА_1 , приватний нотаріус видала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №876.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , та є правонаступником останнього.
Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Проте процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 758/10554/16-ц).
При цьому слід зазначити, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 29.06.2004 у справі «Півень до України» визначено, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишаться невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.
Отже, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, судова колегія вважає за можливе замінити ОСОБА_2 , як стягувача у виконавчому провадженні за №68025634, на його правонаступника - ОСОБА_1 ..
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи дане питання, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, а тому вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023р. про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №420/12467/20 задовольнити.
Замінити ОСОБА_2 , як стягувача у виконавчому провадженні №68025634, відкритому 19.01.2022р. на підставі виконавчого листа за №420/12467/20 від 2.02.2021р., на його правонаступника - ОСОБА_1 .
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко