05 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6260/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (суддя Ніколайчук С.В.) у справі №160/6260/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2021 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2021;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2022 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2022;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській
області здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023.
В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказувала, що з 01.03.2021 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», а з 01.03.2022 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118, з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168. Проте, позивачці пенсія не була проіндексована на підставі Постанов КМУ №127, № 118 та № 168.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року позов було задоволено.
Задовольняючи позов, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не здійснення індексації пенсії позивачки з 01.03.2021, з 01.03.2022 та з 01.03.2023, на підставах, передбачених постанова КМУ №127, №118, №168, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що у відповідності до Закону №1058 з 01 жовтня 2017 року пенсії перераховуються із застосуванням заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Таким чином, як зазначає відповідач, з метою осучаснення пенсійних виплат, при обчисленні розміру пенсій з 01.10.2017 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (3764,4грн). Отже, за позицією відповідача, індексація пенсій проводиться шляхом осучаснення показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який є складовою формули розрахунку пенсії (з 01.10.2017 це показник 3764,40грн.), на коефіцієнт підвищення, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України. З урахуванням коефіцієнту збільшення, передбачених постановами КМУ № 127 від 22.02.2021, №118 від16.02.2022, №168 від 01.03.2023, розмір становив: у 2020 - 4888,83грн (4404,35 х 1,11), у 2021 - 5426,60 (4888,83 х 1,11), у 2022 - 6186,32грн. (5426,60 х 1,14), у 2023 - 7405,03грн. (6186,32 х 1,197). З цих підстав відповідач вказує на те, що оскільки при обчисленні пенсії за віком позивачки відповідно до Закону №1058 у 2020 році застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019, який становив - 7763,17 грн., то цей розмір є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до статті 42 Закону №1058-IV, а саме: за 5426,60 грн (з 01.03.2021), 6186,32 грн (з 01.03.2022) і 7405,03 грн (з 01.03.2023). З цих підстав відповідач зазначає про відсутність підстав для індексації пенсії позивачки з 01.03.2021, 01.0.2022, 01.03.2023.
Справа судом розглядається без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили постанови Верховного Суду у справі №160/28752/23, предметом розгляду в якій є аналогічні правовідносини.
Дослідивши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі №160/28752/23. Суть спірних відносин у справі №160/28752/23 полягає у перерахунку пенсій у зв'язку з щорічною індексацією, які призначені відповідно до Закону України №1058-IV у 2020-2023 роках, відповідно до частити другої статті 42 Закону України №1058-IV, Порядку 124, та відповідних постанов Кабінету Міністрів України, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та який саме показник потрібно збільшувати при проведені перерахунку пенсії у зв'язку з щорічною індексацією: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019-2023 роках чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені.
Касаційне провадження відкрито з підстав відсутності відповідного правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у вказаних правовідносинах.
Отже, судом встановлено, що в провадженні Верховного Суду перебуває справа предметом розгляду в якій є подібні правовідносини, що становлять предмет спору у цій справі.
За приписами пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Таким чином, оскільки правовідносини у цій справі подібні правовідносинам, що розглядаються у справі №160/28752/23, суд зупиняє провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №160/28752/23.
На підставі викладеного, керуючись статтями 236, 311 КАС України,
Зупинити провадження у справі №160/6260/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №160/28752/23.
Ухвала суду набирає законної сили з дати підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, які визначені ст..329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк