05 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 214/255/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 27 березня 2024 року (головуючий суддя Чернова Н.В.)
у справі №214/255/24
за позовом ОСОБА_1
до Полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття справи,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1182194 від 02.01.2024, закрити справу.
Позові вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята поліцейським з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та факту причетності до нього гр. ОСОБА_1 .
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови з огляду на те, що доводи позивачки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Суд виходив з того, що у наданому відповідачем відеозапису зафіксовано факт порушення позивачкою ПДР, а саме: здійснено розворот на перехресті вул. Лермонтова та пр. Пулківський, на якому встановлений дорожній знак 3.24, який забороняє розворот на даному перехресті. Суд зазначив, що хоча оскаржувана постанова і містить наявність хронологічної неузгодженості, однак оглядом відеозаписів на диску встановлено доведеність факту керування позивачкою транспортним засобом, допущення нею порушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Позивачка зазначає, що суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам, порушив порядок здійснення адміністративного судочинства та норми процесуального права, розглянув адміністративну справу на підставі й основі доводів і доказів сторони відповідача ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, поданих з порушенням порядку, встановленого законом.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, інспектором взводу №3 роти №2 батальйону №2 Полку ПП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Андрієнком В.М. винесено постанову серії ЕНА №1182194 від 02.01.2024, якою до позивачки ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на підставі ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 02.01.2024 о 20:15 год. м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 16, водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_1 ), керуючи транспортним засобом FORD FOKUS C-MAX, д.н.з. НОМЕР_2 , порушила вимоги дорожнього знаку 3.24 «розворот заборонено», а саме: здійснила розворот в дії знаку, чим порушила п.8.4 ПДР України (Нагрудний відео реєстратор БК475771).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
В даному випадку оскаржуваною постановою позивачку притягнуто до відповідальності на підставі ч.1 ст.122 КУпАП, відповідно до якої перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 8.1 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.4 Правил дорожнього руху, на який посилається відповідач, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Дорожній знак 3.24 Розділу 33 Правил дорожнього руху - «Розворот заборонено». Забороняється розворот транспортних засобів. При цьому поворот ліворуч дозволяється.
Відповідно до ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні» розділу 10 «Правила застосування» 10.1 «Загальні положення» п. 10.1.1 Дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
Як вбачається з матеріалів справи, факт скоєння позивачкою адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові серії ЕНА №1182194 від 02.01.2024, підтверджується відеозаписом, що здійснювався у відповідності до вимог ст.40 Закону України «Про національну поліцію» з бодікамери БК475771, про яку міститься посилання в цій постанові.
В результаті дослідження відеозапису судом апеляційної інстанції з'ясовано, що позивачка керувала транспортним засобом FORD FOKUS C-MAX, д.н.з. НОМЕР_2 . Під час патрулювання інспектором ОСОБА_2 на перехресті вул. Лермонтова та пров. Пулківський в м. Кривий Ріг 02.01.2024 о 20:13 помічено, що водій ОСОБА_1 , керуючи означеним вище транспортним засобом, здійснила розворот в дії дорожнього знаку 3.24 «Розворот заборонено» Розділу 33 ПДР, наявність якого на цій ділянці дороги підтверджується Проєктом організації дорожнього руху по маршруту вул.Дніпропетровське шосе - гір.Гагаріна - пл.Горького - пр.Миру - вул.Лермонтова - пл.Визволення - вул.Харитонова - вул.Купріна, Том II, ТОВ «АВТОДОРСОФТ», узгодженого Начальником ВДАІ з обслуговування м. Кривого Рогу ГУМВС України в Дніпропетровській області 25.09.2015 (№14/3-3154).
Докази, які свідчили про невідповідність Схеми організації дорожнього руху на вказаній ділянці дороги (а.с.29) фактичним обставинам в матеріалах справи відсутні, сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень не подані.
Також наявний у справі DVD-R диск, поданий відповідачем в якості доказу у справі, містить відеозаписи, які засвідчують той факт, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відбувся на місці зупинки транспортного засобу за вимогою поліцейського: вул. Лєрмонтова, 20, м.Кривого Рогу, що є одночасно місцем скоєння іншого правопорушення, за ч.1 ст. 130 КУпАП, що зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 622994 від 02.01.2024 (а.с.54).
Посилання у протоколі серії ААД № 622994 від 02.01.2024 на фіксацію БК 475775, 475771, а також зазначена в якості додатків до цього протоколу копія постанови серії ЕНА №1182194 від 02.01.2024 є свідченням того, що встановлені відповідачем обставини, які стали підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, узгоджуються хронологічно у часі та по діям, що фактично відбувались 02.01.2024 за участі позивачки як водія транспортного засобу FORD FOKUS C-MAX, д.н.з. НОМЕР_2 .
Твердження позивачки про відсутність в її діях складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення спростовується наявними у справі відеозаписом, який є належним доказом у цій справі і яким зафіксований факт, що позивачка, керуючи транспортним засобом, здійснила розворот при тому, що в напрямку руху позивачки дорожній знак 3.24 вказував на заборону такого розвороту.
Доводи в апеляційній скарзі, що поданий відповідачем відзив на позов мав бути відхилений судом першої інстанції, а подані відповідачем докази - не приймались з огляду на порушення строку їх подання і відсутність доказів надсилання позивачу, суд апеляційної інстанції вважає помилковими.
За правилами ч.5, 6 ст.162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В даному випадку ухвалою суду першої інстанції від 22 січня 2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Враховуючи, що означену ухвалу оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29.01.2024, слід вважати, що саме з цієї дати обраховується встановлений відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, тому направлення суду відзиву засобами поштового зв'язку 12.02.2024 відбулось з дотриманням строку.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що направлення відзиву на позовну заяву на ім'я ОСОБА_1 підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, який міститься в матеріалах справи.
За встановлених у справі обставин суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що позивачкою дійсно порушені Правила дорожнього руху, дії відповідача відповідають законодавчо встановленій процедурі розгляду справи про адміністративне правопорушення, отже, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 27 березня 2024 року у справі №214/255/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст.272, ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко