05 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2777/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Тернопільської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (суддя Калугіна Н.Є., повний текст рішення складено 04.04.2024) в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товарний Дім «Альфатех»
до Тернопільської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Товарний Дім «Альфатех» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000014/2 від 05.01.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Товарний Дім «Альфатех», Україна (Покупець) та компанією TRIANGLE TYRE CO. LTD, Китай (Продавець) укладено Контракт від 03.07.2023 № TRІ-0307, за у мовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах FOB Qingdao, Китай відповідно до Інкотермс 2010 шини ватажні в асортименті та кількості, зазначених в специфікаціях. Умови поставка узгоджуються специфікаціями на кожну партію товару.
В адресу позивача було оформлено поставку партій товару: відповідно до Специфікації № 1 від 05.07.2023 на загальну суму 1 095 393,70 дол. США - шини в асортименті в кількості 9 235 шт./наб., на умовах 100% передплати, протягом 120 днів після оплати; відповідно до Специфікації № 3 від 15.08.2023 на загальну суму 129 096 дол. США - шини в асортименті в кількості 720 шт./наб., на умовах 100% передплати, протягом 120 днів після оплати; відповідно до Специфікації № 4 від 28.08.2023 на загальну суму 499 603,60 дол. США - шини в асортименті в кількості 4 418 шт./наб., на умовах 100% передплати, протягом 120 днів після оплати.
З метою митного оформлення наведених партій товару, позивачем через агента було подано 04.01.2024 до Тернопільської митниці ЕМД № 24UA403070000092U.
Митна вартість імпортованого товару заявлена декларантом за ціною Контракту.
Разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару було надано: зовнішньоекономічний контракт № TRI-0307 від 03.07.2023; Специфікації № 1, № 3, № 4; інвойс № 12232003985-5/4815-2/5053-1 від 21.09.2023 на суму 256 513,50 доларів США; специфікації до інвойсу 1/7 (шини загальною кількістю 215 шт. на загальну суму 38 549,50 доларів США); пакувальний лист № 12232003985-4 від 31.08.2023; комерційну пропозицію № 12232003985-5/4815-2/5053-1 від 04.07.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті № 113 від 07.07.2023 на суму 300 000,00 доларів США, № 115 від 20.07.2023 на суму 100 000,00 доларів США, № 116 від 24.07.2023 на суму 80 000,00 доларів США, № 118 від 03.08.2023 на суму 180 000,00 доларів США, № 126 від 04.09.2023 на суму 280 000,00 доларів США, № 129 від 18.09.2023 на суму 130 000,00 доларів США, № 130 від 19.09.2023 на суму 100 000,00 доларів США, № 85 від 23.01.2023 на суму 280 000,00 доларів США, № 87 від 14.03.2023 на суму 130 000,00 доларів США, № 89 від 23.03.2023 на суму 170 000,00 доларів США; лист від ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» № 20.12/23-26 від 20.12.2023; рахунок № 783 від 19.12.2023 на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг на суму 142 517,93 грн; договір № 01039-30 від 01.03.2019; митну декларацію країни відправлення № 420420230000271755; коносамент ZH230900096; коносамент MAEU231236492; накладну СМГС 00000128.
Під час митного контролю митний орган дійшов висновку, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, а саме щодо фактурної вартості товару та витрат на страхування (якщо таке здійснювалось).
Запропонувало декларанту подати: рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ просила надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивачем 05.01.2024 подано до митного органу пояснення та додаткові документи: Dealer certificate (сертифікат дилера) з перекладом, лист TRIANGLE TYRE CO. LTD, коректний інвойс №12232003985-5/4815-2/5053-1.
В поясненнях декларант зазначив, що страхування вантажу не здійснювалось, крім того, надання сертифікату походження, сертифікату якості, тощо, не передбачені умовами Контракту № TRI-0307 від 03.07.2023.
За результатом опрацювання поданих декларантом документів, Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000014/2 від 05.01.2024 за 2 резервним методом.
В якості підстав для прийняття такого рішення, відповідачем зазначено:
- оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.07.2023 № TRI 0307. Відповідно до пункту 7 договору умови оплати погоджуються Сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях до договору. Згідно зі специфікацією від 05.07.2023 № 1 оплата здійснюється на підставі 100% передоплати (загальна сума 1 095 393,70 дол. США). Згідно зі специфікацією від 15.08.2023 № 3 оплата здійснюється на підставі 100% передоплати (загальна сума 129 096,00 дол. США). Згідно зі специфікацією від 28.08.2023 № 4 оплата здійснюється на підставі 100% передоплати (загальна сума 499 603,60 дол. США). Подані до митного оформлення банківські платіжні документи від 07.07.2023 № 113 (300 000,00 дол. США), від 20.07.2023 № 115 (100 000,00 дол. США), від 24.07.2023 № 116 (80 000,00 дол. США), 03.08.2023 № 118 (180 000,00 дол. США) не підтверджує факт 100% оплати згідно зі специфікаціями №№ 1, 3, 4;
- в митній декларації країни відправлення № 420420230000271755 від 21.09.2023 зазначено класифікаційні коди 4011200090, а в поданій до митного оформлення митній декларації 24UA4030700000093U0 від 04.01.2024 заявлено класифікаційний код УКТЗЕД 4011209000;
- в інвойсах від 21.09.2023 № 12232003985-5, № 4815-2, № 5053-1 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір, згідно з яким відбувається зовнішньоекономічна операція.
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Надаючи оцінку доводам митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення, в розрізі з вищенаведеними нормами чинного законодавства та встановленими обставинами справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час митних консультацій відповідач витребував від декларанта або документи, які вже були подані з ЕМД, або ті, які не впливають на визначення митної вартості товару.
За висновком суду апеляційної інстанції, що подані разом з ЕМД документи в повній мірі підтверджують всі складові митної вартості, в тому числі витрати на доставку товару.
Доводи митного органу про невідповідність поданих платіжних документів умовам оплати в частині строку та суми, не впливає на митну вартість товару, а є лише порушенням господарських зобов'язань, в які не може втручатися митний орган.
Недоліки складання інвойсів щодо відсутності посилання на зовнішньоекономічний договір, також не може слугувати підставою для визначення митної вартості товару за резервним методом, адже відповідачем не доведено, що такий недолік позбавив митний орган ідентифікувати ці документи з товаром, поданим для митного оформлення.
Щодо зауваження про різний класифікаційний код УКТЗЕД, зазначений у митній декларації країни відправлення та в ЕМД 24UA4030700000093U0 від 04.01.2024, суд апеляційної інстанції зазначає, що в процесі митного оформлення товару відповідач не перевіряв правильність визначення коду УКТЗЕД товару, а також не довів в процесі судового розгляду справи, що правильне визначення такого коду впливає на митну вартість товару.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зміст наданих позивачем документів доводить, що декларантом при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають можливість визначити складові митної вартості товару, які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Первинні документи, які були подані позивачем до митного органу, є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації.
З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару, враховуючи умови Контракту та приписи чинного законодавства.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення.
Рішення суду першої інстанції постановлено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в адміністративній справі № 160/2777/24 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 05 вересня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 05 вересня 2024 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова