05 вересня 2024 р. № 400/5179/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини, АДРЕСА_2
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в сумі 4 463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 03.08.2018 включно в сумі 22 747,67 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 4 463,15 гри. за період з 01.03.2018 року по 03.08.2018 року включно в сумі 22 747,67 грн., відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, і грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Відповідач надав суду клопотання:
- про розгляд справи в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду у приміщенні Первомайського міськрайонного суду за обов'язкової участі позивача.
-про залишення позову без розгляду, в зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду.
- застосувати до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу, у зв'язку із зловживанням процесуальними правами, оскільки з боку позивача вбачається зловживання процесуальними правами « а саме звернення до суду через представника», повноваження якого не засвідчені встановленими нормативно-правовими актами документами.
Ухвалою суду від 04.06.2024 будо відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Спірні правовідносини виникли щодо проходження позивачем публічної служби та невиплати йому індексації.
Справа, яка розглядається судом відноситься до справ незначної складності, сторони надали суду заяви по суті справи, в яких висловили свої підстави для задоволення позову(позивач) та заперечення проти задоволення позову(відповідач), тому суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки стосовно розгляду таких справ існує стала позиція Верховного суду, яка повинна застосовуватись як судом (ч.4 ст.242 КАС України), так і всіма суб'єктами владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права(ч.5 ст.13 Закону України « Про судоустрій та статус суддів» № 1402), тому клопотання про проведення судового засідання задоволенню не підлягає.
Стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду суд зазначає:
Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Позивач просить стягнути індексацію, яка по суті є грошовим забезпеченням або заробітною платою.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 та від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22, від 28.09.2023 по справі № 140/2168/23.
Позивач просить стягнути індексацію за період до внесення змін до Кодексу законів про працю, тому відповідно до правової позиції Верховного Суду строки на ці правовідносини не розповсюджуються.
Тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом задоволенню не підлягає.
Стосовно зловживання позивачем процесуальними правами суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
3. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених права, що не є зловживанням процесуальними правами, тому суд не вбачає підстав для вжиття заходів процесуального примусу щодо позивача.
Також позов підписаний саме позивачем, а не представником, тому доводи відповідача щодо звернення позивачем до суду через представника, у якого відсутні повноваження не підтверджується матеріалами справи.
Отже, клопотання відповідача в частині застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.12,45,144,122, 123, 240, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання відповідача про розгляд справи в відкритому судовому засіданні, про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, застосування до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Гордієнко