05 вересня 2024 р. справа № 400/2240/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3
провизнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати належного позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за час проходження позивачем стаціонарного лікування в закладах здоров'я та перебування у відпустці для лікування у період з 01.04.23 р. до 30.04.23 р., в тому числі за період перебування на стаціонарному лікування з 01.04.23 р. до 07.04.23 р. та за період перебування у відпустці за станом здоров'я з 08.04.23 р. до 30.04.23 р.;
2) зобов'язати відповідача виплатити позивачу частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за час проходження стаціонарного лікування в закладах здоров'я та перебування у відпустці для лікування у період з 01.04.23 р. до 30.04.23 р., у тому числі за період перебування на стаціонарному лікування з 01.04.23 р. до 07.04.23 р. та за період перебування у відпустці за станом здоров'я з 08.04.23 р. до 30.04.23 р.;
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу частини грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.05.23 р. до 31.05.23 р.;
4) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.05.23 р. до 31.05.23 р.;
5) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати позивачу частини грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.05.23 р. до 31.05.23 р.;
6) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.05.23 р. до 31.05.23 р.;
7) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу частини грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.06.23 р. до 30.06.23 р.;
8) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.06.23 р. до 30.06.23 р.;
9) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу частини додаткової винагороди у розмірі 69 999,93 грн. за час перебування у відпустці для лікування за період з 01.06.23 р. до 30.06.23 р.;
10) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 69 999,93 грн. за час перебування у відпустці для лікування за період з 01.06.23 р. до 30.06.23 р.;
11) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати належного позивачу грошового забезпечення (всіх видів, у тому числі і додаткової винагороди) за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.07.23 р. до 31.07.23 р.;
12) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (всіх видів, у тому числі і додаткової винагороди) за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.07.23 р. до 31.07.23 р.;
13) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу належного грошового забезпечення всіх видів, у тому числі і додаткової винагороди) за період з 12.07.23 р. (після визнання позивача непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців) по день звільнення 08.09.23 р.;
14) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу належного грошового забезпечення всіх видів, у тому числі і додаткової винагороди) за період з 12.07.23 р. (після визнання позивача непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців) по день звільнення 08.09.23 р.;
15) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати належної позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за весь період проходження військової служби;
16) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за весь період проходження військової служби;
17) визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки за весь період проходження військової служби;
18) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за весь період проходження військової служби;
19) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби;
20) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби;
21) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 17 999,94 грн. за час безпосередньої участі у бойових діях з 13.06.22 р. до 30.06.22 р.;
22) зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 17 999,94 грн. за час безпосередньої участі у бойових діях з 13.06.22 р. до 30.06.22 р.;
23) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу частини додаткової винагороди у розмірі 15 438,77 грн. за час безпосередньої участі у бойових діях з 01.07.22 р. до 16.07.22 р.;
22) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину додаткової винагороди у розмірі 7 999,95 грн. за час безпосередньої участі у бойових діях з 01.07.22 р. до 16.07.22 р.;
23) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за час безпосередньої участі у бойових діях з 01.02.23 р. до 28.02.23 р.;
22) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за час безпосередньої участі у бойових діях з 01.02.23 р. до 28.02.23 р.;
24) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за час безпосередньої участі у бойових діях з 01.03.23 р. по 31.03.23 р.;
25) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за час безпосередньої участі у бойових діях з 01.03.23 р. до 31.03.23 р.;
26) визнати протиправними дії відповідача щодо вирахування з грошового забезпечення позивача військового збору у розмірі 14 427,17 грн. за весь період проходження військової служби;
27) зобов'язати відповідача повернути позивачу утриманий військовий збір у розмірі 14 427,17 грн. за весь період проходження військової служби;
28) стягнути з відповідача на користь позивача 200 000 грн. моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача щодо невиплати позивачу належного грошового забезпечення.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що за час проходження військової служби йому виплачувалось грошове забезпечення не в належному розмірі, у тому числі під час перебування його на лікуванні та в період відпустки для лікування, а також відповідачем не було виплачена матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за весь період проходження військової служби, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки за весь період проходження військової служби, одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби та протиправно було утримано військовий збір.
Від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки грошове забезпечення за весь період його служби нараховувалось та виплачувалось у повному обсязі у відповідності до чинного законодавства, в тому числі додаткова винагорода виплачувалась в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу залученого до спеціальних завдань та у розмірі 100 000 грн. за безпосередню участь в бойових діях і перебування на лікуванні, у відпустці для лікування). Також, відповідач зазначив, що за виконання бойових завдань є виплата 30 000, 50 000, 100 000 тисяч грн. і вони не сумуються, як вважає позивач та наводить у власних розрахунках. Компенсація за відпустки позивачем отримана в повному обсязі при звільненні, а законодавство яке давало право надавати відпустки почало діяти в 2023 р. Щодо утримання військового збору, то відповідач зазначив, що до 24.11.22 р. військовий збір в розмірі 1,5% стягувався з усіх видів нарахувань, а з 25.11.22 р. у податкове законодавство було внесені зміни та встановлено, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи, зокрема військовослужбовців на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Відповідач здійснив перевірку по компенсації військового збору в результаті була з'ясована заборгованість в сумі 5 096,29 грн. Дана заборгованість погашена і станом на 27.03.24 р. кошти зараховані на картковий рахунок позивача.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 24.04.24 р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.
Також, ухвалою від 24.04.24 р. суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залучення військової частини НОМЕР_2 до участі у справі в якості співвідповідача.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач проходив військову службу по 08.09.23 р. у військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження позивачем військової служби, на його думку, відповідачем грошове забезпечення та додаткова винагорода за період з 1 червня 2022 р. по 8 вересня 2023 р. виплачувалась в неналежному розмірі, при звільненні з військової служби з ним не проведено повного розрахунку.
Відповідач факт неналежної виплати грошового забезпечення заперечує.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Стаття 40 Закону №2232-XII визначає, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі статтею 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону № 2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.18 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.18 р. за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 пункту 1 Постанови № 168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що виплата збільшена до 100 000 гривень винагороди здійснюється на підставі наказів командира за умови участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а також у зв'язку з пораненням та знаходженні на лікуванні або у відпустці для лікування.
Так, відповідачем до суду надано довідку про доходи позивача та детальний опис грошового забезпечення, враховуючи додаткову винагороду за період з 1 червня 2022 р. по 8 вересня 2023 р., з яких вбачається, що позивачу грошове забезпечення за вказаний спірний період виплачувалось наступним чином: в липні 2022 р. за період 01.06.22-30.06.22 р.р.: грошове забезпечення - 17 031,84 грн.; індексація грошового забезпечення - 1 017,21 грн.; разом нараховано у липні за червень 2022 р. - 18 049,05 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 17 778,31 грн.; в серпні 2022 р. за період 01.07.22-31.07.22 р.р.: грошове забезпечення - 17 031,84 грн.; індексація грошового забезпечення - 1 066 грн.; додаткова винагорода (за червень 2022 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; додаткова винагорода (за липень 2022 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; додаткова винагорода за безпосередню участь в бойових діях до 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до виконання бойових завдань за період 13.06.22-30.06.22 р.р. - 42 000 грн.; за період 01.07.22-16.07.22 р.р. - 36 129,03 грн.; разом нараховано у серпні за липень 2022 р. - 156 226, 86 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 153 883,47 грн.; в вересні 2022 р. за період 01.08.22-31.08.22 р.р.: грошове забезпечення - 17 031,84 грн.; індексація грошового забезпечення - 1 281,80 грн.; додаткова винагорода 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; додаткова винагорода за безпосередню участь в бойових діях до 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до виконання бойових завдань: за період 01.08.22-29.08.22 р.р. - 65 483,87 грн.; разом нараховано у вересні за серпень 2022 р. 113 797,51 грн. після сплати всіх податків і зборів виплачено 112 071,32 грн.; в жовтні 2022 р. за період 01.09.22-30.09.22 р.р.: грошове забезпечення - 17 031,84 грн.; індексація грошового забезпечення - 1 281,80 грн.; разом нараховано у жовтні за вересень 2022 р. 18 313,64 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 18 038,94 грн.; в листопаді 2022 р. за період 01.10.22-31.10.22 р.р.: грошове забезпечення - 17 031,84 грн.; індексація грошового забезпечення - 1 281,80 грн.; грошова допомога на оздоровлення за 2022 р. - 17 031,84 грн.; додаткова винагорода (за вересень 2022 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; додаткова винагорода (за жовтень 2022 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; додаткова винагорода за безпосередню участь в бойових діях до 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до виконання бойових завдань за період 01.09.22-30.09.22 р.р. - 70 000 грн.; разом нараховано у листопаді за жовтень 2022 р. 165 345,48 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 162 865,30 грн.; в грудні 2022 р.: грошове забезпечення - 15 957, 25 грн.; індексація грошового забезпечення - 1 424, 80 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціальних питань за 2022 р. - 13 338,90 грн.; додаткова винагорода (за листопад 2022 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; разом нараховано у грудні за листопад 2022 р. - 60 720,95 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 59 810,14 грн.; в січні 2023 р. за період 01.12.22-31.12.22 р.р.: грошове забезпечення - 13 338,90 грн.; індексація грошового забезпечення - 1 470,83 грн.; додаткова винагорода (за грудень 2022 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; разом нараховано у січні 2023 р. за грудень 2022 р. - 44 809,73 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 44 137,58 грн.; в лютому 2023 р. за період 01.01.23-31.01.23 р.р.: грошове забезпечення - 13 338,90 грн.; додаткова винагорода (за січень 2023 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; разом нараховано у лютому за січень 2023 р. - 43 902,90 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 43 244,36 грн.; в березні 2023 р. за період 01.02.23-28.02.23 р.р.: грошове забезпечення - 20 586,30 грн.; додаткова винагорода (за лютий 2023 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; разом нараховано у березні за лютий 2023 р. - 50 586,30 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено - 49 827,51 грн.; в квітні 2023 р. за період 01.03.23-31.03.23 р.р.: грошове забезпечення - 20 974,50 грн.; додаткова винагорода (за березень 2023 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 30 000 грн.; додаткова винагорода за безпосередню участь в бойових діях до 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до виконання бойових завдань за період 03.03.23-31.03.23 р.р. - 65 483,87 грн.; разом нараховано у квітні за березень 2023 р. - 116 458, 37 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 116 409,04 грн.; в травні 2023 р. за період 01.04.23-30.04.23 р.р.: грошове забезпечення - 20 974,50 грн.; грошова допомога на оздоровлення за 2023 р. - 20 974,50 грн.; разом нараховано у травні за квітень 2023 р. - 41 949,00 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 41 319,76 грн.; в червні 2023 р. за період 01.05.23-31.05.23 р.р.: грошове забезпечення - 20 974,50 грн.; разом нараховано у червні за травень 2023 р. - 20 974,50 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 20 659,88 грн.; в липні 2023 р. за період 01.06.23-30.06.23 р.р.: грошове забезпечення - 20 974,50 грн.; додаткова винагорода (за період з 21.06.23 р. до 21.06.23 р.) 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних завдань - 1 000 грн. (з 01.02.23 р. додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу залученого до спеціальних (бойових) завдань відповідно до визначеного переліку завдань у складі діючих угруповувань військ); додаткова винагорода за періоди лікування по пораненню 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу стаціонарного лікування: за період 01.04.23-30.04.23 р.р. - 100 000 грн.; за період 01.05.23-06.05.23 р.р. - 9 677,42 грн.; разом нараховано у липні за червень 2023 р. - 131 651,92 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 129 677,14 грн.; в серпні 2023 р. за період 01.07.23-31.07.23 р.р.: в вересні 2023 р. за період 01.08.23-31.08.23 р.р.: грошове забезпечення - 21 385,15 грн.; разом нараховано у серпні за липень 2023 р. - 21 385,15 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 21 064,37 грн.; в жовтні 2023 р. за період 01.09.23-08.09.23 р.р.: грошове забезпечення - 5 726, 30 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань - 21 473,63 грн.; компенсація за невикористані дні відпустки - 15 600,02 грн.; одноразова грошова допомога при звільнені - 11 600 грн. Разом нараховано у серпні за липень 2023 р. - 54 399,95 грн. Після сплати всіх податків і зборів виплачено 53 583,96 грн.; в листопаді 2023 р.р додаткова винагорода за періоди лікування по пораненню 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу стаціонарного лікування: за період 06.07.23-12.07.23 р.р. - 22 580,65 грн.; разом нараховано у листопаді за липень 2023 р. - 22 580,65 грн.; Після сплати всіх податків і зборів виплачено 22 241,94 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено виплату позивачу в належному розмірі грошового забезпечення за спірний період, окрім виплат додаткової винагорода за періоди лікування по пораненню 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу стаціонарного лікування та/або знаходження у відпустці через лікування за періоди з 01.05.23 р. до 31.05.23 р. та з 01.06.23 р. до 21.06.23 р., оскільки в зазначений період цю додаткову винагороду розраховано не з розрахунку 100 000 грн.
Щодо твердження позивача про його право на отримання одночасно винагороди з розрахунку 30 000 грн. та 100 000 грн., то суд зазначає, що додаткова винагорода виплачується або з розрахунку 30 000 грн., або з розрахунку 100 000 грн., а не разом, що слідує із змісту Постанови № 168: «виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».
Відтак, суд не погоджується з власним розрахунком позивача щодо включення до виплати додатково ще 30 000 грн. додаткової винагороди по всім спірним періодам.
З огляду на зазначене вище, задоволенню підлягають частина позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати позивачу частини грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.05.23 р. по 31.05.23 р. та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.05.23 р. до 31.05.23 р.; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу частини додаткової винагороди у розмірі 69 999,93 грн. за час перебування у відпустці для лікування за період з 01.06.23 р. до 21.06.23 р.; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 69 999,93 грн. за час перебування у відпустці для лікування за період з 01.06.23 р. до 21.06.23 р. та зобов'язання їх виплатити.
Щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу належного грошового забезпечення всіх видів, в тому числі і додаткової винагороди) за період з 12.07.23 р. (після визнання позивача непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців) по день звільнення 08.09.23 р. та зобов'язання виплатити, то ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено виконання ним в зазначений період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів чи спеціальних завдань, що є обов'язковою вимогою, визначеною Постановою № 168 для виплати додаткової винагороди.
Не підлягає задоволенню і вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати належної позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за весь період проходження військової служби та зобов'язання виплатити її, з огляду на наступне.
Пунктом 1 розділу ХХIV Порядку № 260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 7 розділу ХХIV Порядку № 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" передбачене право командирів військових частин у межах наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового й начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їхнього місячного грошового забезпечення.
Перелік обставин, коли військовослужбовцю надається матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, регламентується окремим дорученням Міністра оборони України № 2683 від 01.02.23 р.
Згідно пункту 6 вказаного доручення отримати допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на вирішення соціально-побутових питань можна виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; поранення військовослужбовця під час виконання завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та/або хімієтерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку із хворобою (сумарно більше як 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
За приписами пункту 9 розділу XXIV Порядку № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Аналіз даних правових норм свідчить про те, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється виключно за рапортом військовослужбовця з обґрунтуванням наявності визначених підстав, а умовами проведення означеного платежу є окреме рішення Міністра оборони України та фізична наявність видатків на асигнування у кошторисі Міністерства оборони України.
Тобто, підставою для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, є звернення військовослужбовця до командира військової частини з відповідним рапортом.
Позивач не надав доказів подачі такого рапорту в 2022 р.
За таких обставин (не подача рапорту), у відповідача не виникає обов'язку на нарахування та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оскільки нарахування такої допомоги здійснюється виключно за рапортом військовослужбовця.
При цьому, за 2023 р. матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань було виплачена позивачу, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином позовні вимог у цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки за весь період проходження військової служби та зобов'язання виплатити, суд зазначає, що відповідач у відзиві зазначив, що компенсація за невикористані дні відпустки в розмірі 15 600,02 грн. було виплачена та надано докази. В свою чергу, позивач не надав доказів не виплати в повному обсязі зазначеної компенсації.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, суд зазначає наступне.
Згідно п. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
В силу приписів пунктів 1, 2, 4 розділу XXXII Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні зі служби виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.14 р. № 460 (далі - Порядок та умови № 460).
Згідно пунктів 1, 2, 5 Порядку та умов № 460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої п.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
Аналіз даних правових норм вказує на те, що позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби за станом здоров'я, має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абз. 1 п. 2 ст.15 Закону № 2011-ХІІ. Дане право не заперечується відповідачем, більш того відповідачем надано докази її виплати в розмірі 11 600 грн. Позивач в позовній заяві зазначає, що йому взагалі її не було виплачено та одночасно не погоджується з її розміром, однак не наводить розрахунку допомоги та не надає доказів виплати її в неповному (меншому) розмірі. Відтак, у цій частині вимог, слід відмовити.
Щодо утримання з грошового забезпечення позивача відповідачем військового збору, суд зазначає наступне.
Так, за податковим законодавством України до 24.11.22 р. військовий збір 1,5% стягувався з усіх видів нарахувань, з 25.11.2022 військовий збір 1,5% стягується згідно пункту 1 до закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» затвердженого президентом України 19 червня 2022 р. № 2308-IX.
Підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації».
Військова частина НОМЕР_1 здійснила перевірку по компенсації військового збору в результаті була встановлена заборгованість в сумі 5 096,29 грн., заборгованість відповідачем була погашена про що надано до суду довідку, відповідно, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає, наступне.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України особа, якій неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю завдана моральна шкода, має право вимагати відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, за наявності вини останньої.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч. ч. 3-5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи ( постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 р. у справі № 569/20510/19.
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін інші обставини, які мають істотне значення саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 р. в справі № 477/874/19.
У справі, що розглядається позивач зазначає, що йому завдано моральної шкоди, яка полягала в тому, що через неналежне грошове забезпечення він не має необхідних коштів для забезпечення нормального відновлення здоров'я, позивачу доводиться постійно звертатись до друзів та знайомих щоб брати в борг, що викликає сильні емоції приниження.
Однак, суд зазначає, що позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження обґрунтування цієї позовної вимоги, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати у справі у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 262 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) частини грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.05.23 р. до 31.05.23 р.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за час перебування у відпустці для лікування у період з 01.05.23 р. до 31.05.23 р., з урахуванням проведених виплат.
4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) частини додаткової винагороди у розмірі 69 999,93 грн. за час перебування у відпустці для лікування за період з 01.06.23 р. до 21.06.23 р.
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) частину грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди у розмірі 69 999,93 грн. за час перебування у відпустці для лікування за період з 01.06.23 р. до 21.06.23 р.
6. В решті позовних вимог відмовити.
7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз