05 вересня 2024 рокуСправа №160/10377/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40359593) про визнання протиправною та скасування постанови
22 квітня 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області щодо проведення 08.04.2024 планової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання умов зберігання продукції та скасувати постанову про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що вона є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах.
У період з 03.04.2024 по 08.04.2024 відповідач провів планову перевірку характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 , за адресою: магазин, м. Дніпро, вул. Робоча 166Б, щодо додержання законодавства у сфері державного ринкового нагляду (перевірка характеристик продукції). За результатами перевірки склав акт перевірки характеристик продукції № 000645 від 08.04.2024 та виніс постанову про накладення штрафних санкцій від 17.04.2024 року № 14 у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн.
Позивач вважає, що діями відповідача вчинюються перешкоди у здійсненні господарської діяльності, оскільки позивач змушена лише здогадуватись, який товар не відповідає вимогам Технічних регламентів, і змушений за ланцюгом постачання повертати попередньому постачальнику увесь куплений для реалізації товар, оскільки для позивача у випадку застосування адміністративно-господарських санкцій суми штрафів є більші, ні ж вартість самого товару, а також судові витрати для позивача є теж непосильні, щоб оскаржувати прийняті рішення з боку відповідача.
Відповідач провів перевірку характеристик продукції поверхнево та упереджено, без належного зазначення у документах перевірки назви товару, без повноважень щодо здійснення перевірки щодо умов зберігання електротоварів, а тому, на переконання позивача, винесена на підставі висновків цієї перевірки постанова про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024 є незаконною та необґрунтованою.
Крім того позивач зазначив, що у відповідача були відсутні повноваження проводити планову перевірку стосовно питань дотримання позивачем умов зберігання електрообладнання у магазині, що свідчить про іншу мету контролю, тому перевірка відповідачем умов зберігання електрообладнання в магазині, що не охоплюються законодавчо визначеним її предметом, вказує на те, що дії суб'єкта владних повноважень, не відповідають вимогам ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», згідно із яким особи контролюючого органу при здійсненні перевірки не дотримувалися Конституції України та діяли не у відповідності з цим Законом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Ухвалою від 25.04.2024 року суд відкрив провадження у адміністративній справі; справу №160/10377/24 призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
01.05.2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує, що відповідно до направлення на проведення перевірки №213 від 02.04.2024 р., виданого на підставі наказу №183-ПО від 21.03.2024р. про затвердження плану здійснення діяльності з державного ринкового нагляду на 2 квартал 2024 року, керуючись вимогам Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI, наказом Держпродспоживслужби України від 01.03.2024 №122 “Про затвердження Регламенту планування та звітування про результати державного ринкового нагляду», співробітниками Головного управління доручається провести планову перевірку характеристики продукції, яка розташовується за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 166Б, магазин “BRILLE», в термін з 03.04.2024 до 08.04.2024.
Предметом перевірки є лампи неспрямованого випромінення, електричне та електронне обладнання, в т.ч. низьковольтне, електричне обладнання щодо електромагнітної сумісності, світильники.
З акту видно, що на товарі, який виявлений під час перевірки, відсутня інформація яка б могла надати можливість ідентифікувати товар більш точно, адже на ньому була відсутня така інформація, це можна побачити на матеріалах фіксації з проведення перевірки. Також з матеріалів фіксації проведення перевірки видно, що неможливо більш точно ідентифікувати “Настільна лампа, виробник Польща, дата виготовлення: 09.2013», за переліком в видаткових накладних №Pu00112 від 06.12.2023 та №Pu00111 від 04.12.2023 на які посилається позивач, так як на самій лампі не зазначено повне найменування товару як зазначено в видаткових накладних, а також на матеріалах фіксації чітко спостерігається, що нижня частини лампи має пошкодження.
Протоколом №000645 від 08.04.2024 р. про виявленні порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» зафіксовано суть правопорушення.
За результатами складеного акта перевірки характеристики продукції від 08.04.2024 №000645 та протоколу про виявленні про виявлене(і) порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» відповідач виніс постанову про накладання штрафу від 17.04.2024 №14 за порушення позивачем вимоги ч.3 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ч. 3 ст. 15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» та наклав штраф на позивача в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн, за недодержання умов зберігання продукції, яка розповсюджується позивачем, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам.
Відповідач зазначив, що не виходив за рамки встановлених вимог до перевірки та не перевіряв продукції, яка не була предметом перевірки. В ході перевірки характеристики продукції відповідач встановив неналежні умови зберігання товару, що ставить під загрозу його відповідність цілям, пов'язану з безпечністю, а саме під час перевірки виявлено “Настільна лампа, виробник Польща, дата виготовлення: 092013», яка відноситься до предмету перевірки, в якої була відірвана нижня частина цієї лампи та яка порушує встановлені норми Закону, які зазначались раніше.
14.05.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому він підтримав позицію, викладену у позовній заяві.
01.07.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 (зі змінами від 17.06.2022 року № 697) заборонено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», а тому у Східного офісу Держаудитслужби відсутні законні підстави для проведення перевірки позивача.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
На підставі направлення на проведення перевірки № 213 від 02.04.2024, виданого згідно із наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 183-ПО від 21.03.2024 «Про затвердження плану здійснення діяльності з державного ринкового нагляду на 2 квартал 2024 року», спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з 03.04.2024 по 08.04.2024 проведена планова перевірка характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 , за адресою: магазин, м.Дніпро, вул. Робоча 166Б, щодо додержання законодавства у сфері державного ринкового нагляду (перевірка характеристик продукції, а саме: лампи неспрямованого випромінення, електричне та електронне обладнання, в т.ч. низьковольтне, електричне та електронне обладнання щодо електромагнітної сумісності, світильники).
За результатами перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області складено акт перевірки характеристик продукції від 08 квітня 2024 року № 000645, в якому встановлено такі порушення законодавства:
- гірлянда електрична 100 LED, довжина 6м, орт: 1110-26 - в маркуванні виробу, а також на упаковці відсутня інформація про тип, номер партії чи серійний номер, найменування виробника, торгівельну марку, поштову адресу, відсутня інструкція та інформація про безпечність, відсутня інформація про назву та адресу імпортера, назва продукції зазначена російською мовою (пп. 11, 12, 13, 19, 20, 28 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067; пп. 16, 17, 18, 25, 26, 32 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 16.12,2015 №1077);
- настільна лампа, виробник Польща, дата виготовлення: 09.2013 - незабезпечення умов зберігання продукції, що ставить під загрозу її відповідність цілям, пов'язаних з безпечністю (пп. 4, 29 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067; пп. 7, 33 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання 16.12,2015 №1077);
- ліхтар від комах - в маркуванні виробу відсутня інформація про тип, номер партії чи серійний номер, найменування виробника, торгівельну марку, поштову адресу, відсутня інструкція та інформація про безпечність, відсутня інформація про назву та адресу імпортера (пп. 11, 12, 13, 19, 20, 28 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067; пп. 16, 17, 18, 25, 26, 32 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання 16.12.2015 №1077);
- мережевий подовжувач - в маркуванні виробу відсутня інформація про тип, номер партії чи серійний номер, найменування виробника, торгівельну марку, поштову адресу, відсутня інструкція та інформація про безпечність, відсутня інформація про назву та адресу імпортера (пп. 11, 12, 13, 19, 20, 28 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067; пп. 16, 17, 18, 25, 26, 32 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання 16.12.2015 №1077).
08 квітня 2024 року посадовими особами відповідача складено протокол № 000645 про виявлене(і) порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд контроль нехарчової продукції» та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 допустила розповсюдження настінної лампи, виробництва Польща, д.в.:09.2013, не забезпечивши умови зберігання чи транспортування електрообладнання, доки воно перебуває під відповідальністю розповсюджувача, що ставить під загрозу її відповідність цілям, пов'язаних з безпечністю (відірвана нижня захисна панель), гірлянди електричної - 100 LED, довжина 6 см., арт.1110-26 в маркуванні виробу, а також на упаковці відсутня інформація про тип, номер партії чи серійний номер, найменування виробника, торгівельну марку, поштову адресу, відсутні інструкція та інформація про безпечність, відсутні інформація про назву та адресу імпортера, назва продукції зазначена російською мовою, ліхтарю від комах та мережевого подовжувача - в маркуванні виробу відсутня інформація про тип, номер партії чи серійний номер, найменування виробника, торгівельну марку, поштову адресу, відсутні інструкція та інформація про безпечність, відсутні інформація про назву та адресу імпортера, тобто порушив п.п. 4, 11, 12, 13, 19, 20, 28, 29 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання від 16.12.2015 № 1067, та п.п. 7, 16, 17, 18, 25, 26, 32, 33 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 16.12.2015 № 1077.
На підставі акта перевірки характеристик продукції № 000645 від 08.04.2024 відповідачем були винесені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.04.2024 № 839, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.04.2024 № 840, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.04.2024 № 841, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.04.2024 № 842, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.04.2024 № 843, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.04.2024 № 844, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.04.2024 № 845, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.04.2024 № 846 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, тимчасової заборони надання продукції на ринку, заборони надання продукції на ринку, шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання з постачальником та імпортером продукції.
За результатами розгляду справи відносно ФОП ОСОБА_1 , на підставі зазначених у акті перевірки характеристик продукції від 08 квітня 2024 року № 000645 та у протоколі про виявлені порушення від 08 квітня 2024 року № 000645, постановою про накладення штрафних санкцій від 17.04.2024 року № 14 на позивача накладено штраф за недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, в сумі 34000,00 грн.
Не погодившись з діями відповідача щодо проведення планової перевірки з питань дотримання умов зберігання продукції та вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" від 02.09.2015 № 667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду організовує розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджує секторальні плани ринкового нагляду, здійснює моніторинг виконання та перегляд таких планів.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Частиною 1 статті 10 даного Закону передбачено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи; державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Стаття 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначає повноваження органів ринкового нагляду.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: беруть участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду; організовують розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджують секторальні плани ринкового нагляду, здійснюють моніторинг виконання та перегляд таких планів; проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Згідно із пунктами 1, 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" заходами ринкового нагляду є: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції.
Відповідно до частини 5 статті 10 цього ж Закону повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 16 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" посадові особи, які здійснюють контроль продукції, мають право проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Позивач допустив відповідача до проведення перевірки.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23--1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
Згідно із частинами 1-3 статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
Стосовно твердження позивача про порушення відповідачем порядку проведення планової перевірки, правомірності здійснення заходів державного фінансового контролю під час дії правового режиму воєнного стану, суд зазначає про таке.
Верховний Суд у своїй постанові від 27.12.2023 року за результатами розгляду касаційної скарги в цій адміністративній справі, скасовуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанції, зауважив на необхідності з'ясування питання щодо доцільності застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №561 “Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану під час воєнного стану», враховуючи ту обставину, що саме на її застосуванні наполягав відповідач, посилаючись на правомірність спірного наказу, оскільки суди попередніх інстанцій наведені відповідачем аргументи не перевірили та відповідної правової оцінки не надали.
Щодо питання про доцільність застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №561 “Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану під час воєнного стану», суд встановив таке.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, частиною другою статті 2 якого передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до положень частини першої статті 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.
Сфера дії Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначена у статті 2 цього закону, за приписами частин першої та другої якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами).
Таким чином, суд робить висновок, що Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлена процедура здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, тоді як порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування встановлюється частиною 3 статті 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», тому дія Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на правовідносини, які виникають під час здійснення державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (пункт 1).
Постановою № 303 вирішено питання щодо проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Пунктами 2 та 3 постанови № 303 передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Тобто рішення центральних органів виконавчої влади необхідне для проведення відповідних планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), передбачених Законом № 877-V, тоді як вище судом зроблено висновок про не розповсюдження вимог Закону № 877-V на правовідносини, які виникають під час планування та здійснення державного фінансового контролю, тому ці вимоги постанови № 303 є незастосовними до спірних в цій справі правовідносин.
Враховуючи викладене, суд встановив, що відповідач мав право проводити планову перевірку позивача, оскільки законодавчі обмеження під час дії правового режиму воєнного стану, передбачені Постановою № 561, не застосовуються до спірних правовідносин.
Стосовно правомірності винесення постанови про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024 року, суд зазначає таке.
У спірній постанові про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024 року вказано, що виявлене під час перевірки порушення позивачем вимог закону передбачене приписами ч.3 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ч.3 ст. 15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб'єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч.3 ст. 15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу за недодержання ним умов зберігання продукції, що ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Досліджуючи акт перевірки характеристик продукції № 000645 від 08.04.2024 року, суд не встановив, які конкретно порушення були допущені позивачем та які умови зберігання товар ним не було дотримано: мережевого подовжувача XK-4A/25Z в кількості 1 шт, настільної лампи бароко з абажуром TL-108 в кількості 1 шт., світильника від комах FLF-42/2x15 в кількості 1 шт, гірлянди світлодіодної 100 LED 6м жовто-синій в кількості 2 шт., в приміщенні магазину за адресою: м.Дніпро, вул. Робоча, 166Б, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ч.3 ст. 15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції».
В акті перевірки характеристик продукції № 000645 від 08.04.2024 року, рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, постанові про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024 року відсутня інформація стосовно конкретного товару, тобто відсутнє найменування товару, артикул, кількість, які давали можливість конкретно ідентифікувати товар, що був наявний у позивача на момент перевірки, і який на переконання відповідача неналежно зберігався.
В акті перевірки характеристик продукції № 000645 від 08.04.2024 року міститься лише загальна назва товару: “настільна лампа, мережевий подовжувач, ліхтар від комах, гірлянда електрична», тобто зі складених документів належним чином не можливо встановити для якого саме товару позивач не забезпечив умови зберігання.
Відповідно до п. д) ч. 5 ст. 23-1 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції).
У видатковій накладній № Pu00112 від 06.12.2023 року та інвентаризаційному описі запасів від 05.04.2024, які надавались відповідачу під час здійснення планового заходу, зазначено придбаний товар та залишок на складі за переліком: настільна лампа бароко з абажуром TL-108, настільна лампа для дитячої TL-76, настільна лампа з абажуром BKL-653T/1 E27 CH, настільна лампа з абажуром TL-63, настільна лампа куля BL-879T/1 E27 G.
Також у видатковій накладній № Pu00111 від 04.12.2023 року та інвентаризаційному описі запасів від 03.04.2024, які надавались відповідачу під час здійснення планового заходу, зазначено придбаний товар та залишок на складі за переліком: настільна лампа в сучасному стилі на прищіпці MTL-21 E27 BK, настільна лампа на гнучкій ніжці на прищепці MTL-27 WH, настільна лампа на прищіпці для школяра та офісу дитяча гнучка з затискачем MTL-01 Red.
Тобто у позивача на дату проведення перевірки за даними бухгалтерського обліку по залишках на складі обліковувався наступний товар: настільна лампа бароко з абажуром TL-108, настільна лампа для дитячої TL-76, настільна лампа з абажуром BKL-653T/1 E27 CH, настільна лампа з абажуром TL-63, настільна лампа куля BL-879T/1 E27 G, настільна лампа в сучасному стилі на прищіпці MTL-21 E27 BK, настільна лампа на гнучкій ніжці на прищепці MTL-27 WH, настільна лампа на прищіпці для школяра та офісу дитяча гнучка з затискачем MTL-01 Red.
Із вказаного переліку товару, а саме: настільна лампа бароко з абажуром TL-108, настільна лампа для дитячої TL-76, настільна лампа з абажуром BKL-653T/1E27 CH, настільна лампа з абажуром TL-63, настільна лампа куля BL-879T/1 E27 G, настільна лампа в сучасному стилі на прищіпці MTL-21 E27 BK, настільна лампа на гнучкій ніжці на прищепці MTL-27 WH, настільна лампа на прищіпці для школяра та офісу дитяча гнучка з затискачем MTL-01 Red, відповідач конкретно не зазначив, у якій настільній лампі із перелічених, не було забезпечено належні умови зберігання і вона становила небезпеку, не встановлений факт продажу товару будь-якій особі та факт спричинення небезпеки.
У всіх складених документах перевірки містяться помилки у назві товарів, які у позивача за первинними бухгалтерськими документами (видатковими накладними, інвентаризаційними описами) мають іншу назву, ніж зазначені у акті перевірки характеристик продукції № 000645 від 08.04.2024 року, рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 839, 840, 841, 842, 843, 844, 845, 846 від 11.04.2024 року, постанові про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024 року.
Як приклад, у документах перевірки відповідач зазначив такі помилки: гірлянда електрична 100LED, однак згідно первинних документів позивача - гірлянда світлодіодна 100LED, ліхтар від комах, а відповідно до первинних документів позивача - світильник від комах.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1404 “Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику» ступінь ризику - рівень небезпеки (загрози) суспільним інтересам, що становить або може становити продукція.
До підвищеного ступеня ризику відносяться види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок (п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1404 “Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику»).
Згідно із п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1404 “Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику» належність продукції до підвищеного ступеня ризику визначається органами державного ринкового нагляду за такими критеріями:
призначення продукції для певної категорії споживачів (користувачів) (зокрема, діти залежно від вікових категорій, вагітні жінки, особи похилого віку, особи з обмеженими фізичними можливостями), якими така продукція може використовуватися;
використання у продукції хімічних і біологічних речовин, що можуть негативно впливати на стан здоров'я людини чи стан довкілля або становлять серйозний ризик;
наявність у продукції фізичних, механічних чи радіаційних факторів (зокрема, система тиску, вогненебезпечність, можливість ураження електричним струмом, радіаційна небезпечність, здатність випромінювати іонізуюче випромінювання, ламкість, можливість травмування), що можуть становити загрозу для життя та здоров'я людей;
застосування продукції у сфері користування радіочастотним ресурсом України (залежно від виду радіообладнання, радіотехнології, максимальної потужності передавача, встановлених регуляторних вимог);
підключення продукції до телекомунікаційної мережі загального користування (залежно від способу підключення).
Відповідно до п. 6.7.1 розділу 6.7 Вимоги до пакування, зберігання і транспортування ДСТУ 8546:2015 “Світильники зі світлодіодними джерелами" пакування світильників має відповідати вимогам ГОСТ 23216 та відповідних стандартів.
У вимогах ГОСТу 23216-78 мовою оригіналу - "Изделия электротехнические.Хранение, транспортирование, временная противокоррозийнная защита, упаковка. Общие требования и методы испытаний" вказується про зберігання та транспортування електротехнічного обладнання.
Проте в жодному документі перевірки відповідач не зазначив вказівки на цей ГОСТ чи інший щодо умов зберігання, транспортування електротехнічного обладнання. Не зазначив також який пункт і вимоги ДОСТу чи ГОСТу порушив позивач.
Згідно із ч. 4 ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
Складена постанова про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024 року не відповідає предмету перевірки, оскільки в направленні № 213 від 02.04.2024 про проведення перевірки зазначено: провести перевірку характеристик продукції.
Перевірка характеристик продукції не є тотожним поняттю умови зберігання продукції.
Тобто у відповідача були відсутні повноваження проводити планову перевірку стосовно питань дотримання позивачем умов зберігання електрообладнання у магазині, що свідчить про іншу мету контролю.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова відповідача про накладення штрафу винесена безпідставно, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністртаивного судочинства України).
Позивач при зверненні до суду понесла судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується квитанцією від 19.04.2024 року.
Оскільки позовну заяву задоволено , сплачений судовий збір за подання позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40359593) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області щодо проведення 08.04.2024 планової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання умов зберігання продукції.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про накладення штрафу № 14 від 17.04.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (вул. Філософська, 39-А, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 40359593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук