03 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 509/2283/20
провадження № 51-1694км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12020160380000296, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
Вступ
ОСОБА_7 21 лютого 2020 року о 05:00, перебуваючи в с. Лиманка Одеської області, на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин із ОСОБА_8 намагався підпалити автомобіль марки «Jeep Cherokee», д/н НОМЕР_1 , який налетить останньому, але полум'я було погашено та попереджено заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції кваліфікував діяння та засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
Також стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 15 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Апеляційний суд після розгляду скарги представника потерпілого вирок районного суду змінив в частині вирішення цивільного позову.
Постановив стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8
50 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 20 000 грн
- витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, захисник подав касаційну скаргу. У ній, посилаючись на неправильне вирішення у провадженні цивільного позову, просить змінити ухвалу суду апеляційної інстанції в частині стягнення з його підзахисного на користь потерпілого суми в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в порядку касаційного розгляду має відповісти на доводи щодо обґрунтованості вирішення в цьому кримінальному провадженні цивільного позову.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 червня
2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від покарання з випробуванням
з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 15 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено.
До того ж цим судом вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 21 лютого 2020 року о 05:00 перебуваючи на території академмістечка «Совіньон» на
АДРЕСА_2 , на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин із ОСОБА_8 вирішив вчинити дії, спрямовані на пошкодження автомобіля останнього шляхом його підпалу, для чого заздалегідь підготував дві скляні пляшки із саморобним гнітом, у які залив горючу речовину.
Реалізуючи свій злочинний намір вчинити умисне пошкодження майна шляхом його підпалу, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи можливість настання злочинних наслідків у вигляді реальної небезпеки для життя і здоров'я людей, які проживають на території вище вказаного академмістечка, де був припаркований автомобіль, та внаслідок вибуху автомобіля, реальну загрозу життю та здоров'ю людей, направився на територію академмістечка «Савіньон», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де, добре знаючи марку та модель автомобіля ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, перебуваючи біля паркану ззовні, здійснив підпал фрагмента тканини, що містився у скляних пляшках з горючою речовиною, і кинув їх в сторону автомобіля марки «Jeep Cherokee», д/н НОМЕР_1 , але полум'я було погашено та попереджено заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_8 на суму
335 905, 03 грн.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2023 року вирок районного суду змінив у частині вирішення цивільного позову.
Постановив стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8
50 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 20 000 грн
- витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник у зв'язку з неправильним вирішенням
у провадженні цивільного позову просить змінити ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року в частині цивільного позову, стягнути із засудженого на користь потерпілого 15 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Стверджує, що збільшення розміру стягнутої апеляційним судом із засудженого моральної шкоди на користь потерпілого є необґрунтованим, а співмірною, розумною та справедливою сумою для відшкодування моральної шкоди,
на думку касатора, буде сума в розмірі 15 000 грн, як це визначив суд першої інстанції.
Також заперечує правильність вирішення цивільного позову в частині стягнення витрат потерпілого на професійну правничу допомогу, оскільки суд апеляційної інстанції не встановив належних доказів на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, за які було сплачено 20 000 грн.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу захисника представник потерпілого наводить аргументи на спростування її доводів, та просить скаргу залишити без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника підлягає частковому задоволенню
з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правова кваліфікація його дій, а також вид та розмір призначеного йому покарання в касаційній скарзі
не оспорюються.
Доводи касатора про необґрунтоване збільшення апеляційним судом розміру моральної шкоди стягнутої із засудженого на користь потерпілого колегія суддів уважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як визначено ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Також у ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦК України.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
При цьому суд зобов'язаний усебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, й дати у вироку належну оцінку таким обставинам.
Установивши доведеність винуватості ОСОБА_7 , районний суд частково задовольнив позовні вимоги потерпілого ОСОБА_8 , стягнув із засудженого на його користь 15 000 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_8 відмовив.
Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, представник потерпілого подав апеляційну скаргу, в якій просив, зокрема, змінити вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 червня 2023 року в частині вирішення цивільного позову на користь потерпілого.
Під час розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку суд перевірив доводи, викладені представником потерпілої в зазначеній апеляційній скарзі, і, приймаючи рішення про зміну вказаного вироку в частині відшкодування моральної шкоди потерпілому, апеляційний суд визначив невідповідність розміру стягнутої моральної шкоди на його користь, у зв'язку із чим її розмір було збільшено до 50 000 грн.
При цьому, як убачається з мотивувальної частини рішення суду апеляційної інстанції, розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому суд установив повною мірою урахувавши характер вчиненого злочину, його наслідки, глибину та тривалість моральних і фізичних страждань потерпілого, пов'язаних із вчиненням щодо нього протиправних дій засудженого, зокрема те, що унаслідок стресової ситуації в потерпілого погіршився сон, збільшився рівень тривожності, підвищився нервовий стан.
Крім того, у результаті протиправних дій засудженого в потерпілого з'явилося відчуття постійної тривоги за своє майно, життя та здоров'я.
До того ж апеляційний суд зазначає, що на час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_7 не відшкодував жодним чином завданої потерпілому моральної шкоди.
Також виходячи при цьому з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд урахував конкретні обставини провадження та докази досліджені й оцінені в судовому засіданні, діяв на власний розсуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду і вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди було визначено із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням фізичних і моральних страждань потерпілого конкретних обставин справи, наслідків вчиненого злочину і визнавати його необґрунтовано завищеним підстав немає.
Щодо доводів касаційної скарги захисника про безпідставність стягнення у цьому кримінальному провадженні, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі
20 000 грн колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Такі витрати складаються, у тому числі, з витрат на правову допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 137 ЦПК України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують
з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Повертаючись до матеріалів цього кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що, як установив апеляційний суд, у матеріалах кримінального провадження наявний договір про надання правової допомоги від
11 грудня 2021 року № 542/21, укладений між адвокатом ОСОБА_9 та
ОСОБА_8 , відповідно до якого між сторонами обумовлений гонорар у фіксованому розмірі 40 000 грн (т. 2, а. п. 200).
Водночас під час апеляційного розгляду представник потерпілого пояснив, що на цей час гонорар не сплачений, оскільки розгляд кримінального провадження не завершений.
Узявши до уваги наведене апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційний суд констатував, що відповідно до матеріалів кримінального провадження представник потерпілого - адвокат ОСОБА_9 брав участь під час судового розгляду цього кримінального провадження шляхом написання цивільного позову та представлення інтересів потерпілого у трьох судових засіданнях, а тому розумним і справедливим розміром понесених потерпілим витрат на професійну правничу допомогу слід вважати витрати в сумі 20 000 грн, які підлягають стягненню із засудженого на користь потерпілого.
Однак колегія суддів не погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції з таких мотивів.
Так, колегія суддів акцентує увагу на тому, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Урахувавши конкретні обставини цього кримінального провадження, колегія суддів дійшла переконання, що стягнуті апеляційним судом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку двох процесуальних документів та кількість судових засідань, у яких брав участь адвокат ОСОБА_9 , а тому розмір витрат на професійну правову допомогу підлягає зменшенню до 10 000 грн.
Наведене вище узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 26 червня 2024 року (справа № 686/5757/23; провадження № 14-50цс24).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Виходячи з наведеного вище, колегія суддів уважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10 000 грн.
Касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.
У порядку ч. 2 ст. 433 КПК України вирок Овідіопольського районного суду
Одеської області від 22 червня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 10 000 грн в рахунок витрат на професійну правничу допомогу.
У решті вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3