Ухвала від 28.08.2024 по справі 369/8986/23

УХВАЛА

28 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 369/8986/23

провадження № 61-9693ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича на постанову Київського апеляційного суду

від 26 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди та

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 317 182 грн боргу за попередніми договорами;

3 % річних за боргом, обчислені з дня виникнення заборгованості до дня прийняття рішення в справі (станом на день подання позову складають 25 374,56 грн); інфляційні втрати за боргом, обчислені з дня виникнення заборгованості до дня прийняття рішення в справі (станом на день подання позову складають 138 291,35 грн); відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн та понесені судові витрати в розмірі 16 445,28 грн, в тому числі 11 000,00 грн на правничу допомогу та 5 445,28 грн сплаченого судового збору.

Вказувала, що 16 листопада 2019 року між нею як покупцем та відповідачкою як продавцем через її довірену особу було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири.

Згідно з пунктом 1 попереднього договору продавець у строк до 30 вересня

2020 року зобов'язувався передати у її власність з укладенням договору купівлі-продажу, а вона зобов'язувалася прийняти і оплатити квартиру

АДРЕСА_1 , загальною площею 29,4 кв. м, в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1079 га з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

За пунктом 4 попереднього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі

317 182,00 грн.

Згідно з пунктом 5 попереднього договору сторони домовилися, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений попереднім договором, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього суму авансу протягом одного місяця.

Всупереч умовам попереднього договору, продавець не передав у її власність з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30 вересня

2020 року, так і станом на день подання цієї заяви. Багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися квартира, не побудований та не введений в експлуатацію.

Продавцем не повернуто їй аванс як протягом одного місяця, так і станом на день звернення з позовом.

05 лютого 2024 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 317 182,00 грн боргу за попереднім договором від 16 листопада 2019 року, 3 % річних у розмірі

30 938,24 грн, інфляційні втрати в розмірі 157 325,39 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

26 червня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року скасовано.

Матеріали справи № 369/8986/23 передано на розгляд Господарського суду Київської області, у провадженні якого перебуває справа № 911/2308/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2

06 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв М. А. через систему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, в якій просить її скасувати, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

05 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для надання доказів надсилання касаційної скарги відповідачу ОСОБА_2 .

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення за пунктами 5, 6 частини першої статті 411 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу у її відсутність та з порушенням правил територіальної підсудності, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення в малозначних справах та в справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Вбачається, що між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за попереднім договором, відшкодування моральної шкоди в розмірі

490 847,91 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою

(757 000,00 грн).

Отже, касаційна скарга подана на судове рішення в справі незначної складності, які відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню.

Однак, у касаційній скарзі заявник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу та становить значний суспільний інтерес.

Зокрема, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник вказує, що існує ціла низка судових рішень апеляційної інстанції, де ОСОБА_2 є відповідачкою. Такі рішення ухвалені після відкриття провадження в справі про неплатоспроможність відповідачки, але рішення судів першої інстанції про задоволення вимог про стягнення заборгованості залишені в силі. Оскаржувана постанова йде врозріз з іншою усталеною практикою в аналогічних спорах.

Вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення, оскільки з ухвали Північного апеляційного Господарського суду

від 15 листопада 2023 року в справі № 911/2308/23 встановлено велику кількість фізичних осіб, які передавали ОСОБА_2 кошти за попередніми договорами та для яких вирішення вказаного спору буде прецедентом.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України

від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення в справі підлягає касаційному оскарженню.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року.

Витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/8986/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк

Попередній документ
121411667
Наступний документ
121411669
Інформація про рішення:
№ рішення: 121411668
№ справи: 369/8986/23
Дата рішення: 28.08.2024
Дата публікації: 06.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (29.10.2025)
Результат розгляду: Передано для відправки до Київського апеляційного суду
Дата надходження: 20.03.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу
Розклад засідань:
13.09.2023 12:45 Києво-Святошинський районний суд Київської області
18.10.2023 14:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
30.01.2024 14:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області