Ширяївський районний суд Одеської області
05.09.2024 Справа №: 518/739/24 Провадження № 1-кп/518/64/2024
05 вересня 2024 року
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Ширяєве угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000411 від 28.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, Одеської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
До Ширяївський районний суд Одеської областінадійшов обвинувальний акт та угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
На підставі обвинувального акту судом встановлено, що ОСОБА_4 , у період з 02.11.2023 року по 25.11.2023 року, тобто в умовах дії правового режиму воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», під час встановленої у відповідності до законодавства України заборони чоловікам призивного віку на виїзд за кордон, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, діючи в складі організованої групи із ОСОБОЮ 1, ОСОБОЮ 2 та невстановленою ОСОБОЮ 3 (матеріали відносно яких виділені в окремі кримінальні провадження), з корисливих мотивів, за грошову винагороду, здійснив організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які не мали законних підстав для виїзду за кордон, через державний кордон України на транспортному засобі марки Toyota Prado синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , здійснював керівництво такими діями та сприяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в незаконному переправленні останніх через державний кордон України вказівками.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню вказівками, вчинене щодо кількох осіб, організованою групою осіб, з корисливих мотивів.
30 березня 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12024160000000411 від 28.03.2024 року, прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника, на підставі статей 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, яку подано разом з обвинувальним актом на затвердження суду.
У відповідності до умов вказаної угоди прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.332 КК України.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме за ч. 3 ст. 332 КК України, з можливістю застосувати положення ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 332 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, поклавши обов'язки передбачені п.1 ч. 1 ст. 76 КК України.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 473 КПК України. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні також просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч. 3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана суспільним та державним інтересам.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону,правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні № 12024160000000411 від 28.03.2024 року прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
До набрання вироком законної сили застосований запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді застави залишити без змін.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, внесена заставодавцем застава підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_10 .
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 369, 370-371, 373-374, 469, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 березня 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні № 12024160000000411 від 28.03.2024 року прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з конфіскацією майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді застави - залишити до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 107 360,00 гривень у відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України, повернути заставодавцю - ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_2 ).
Речові докази у кримінальному проваджені, а саме вилучені під час обшуку мобільний телефон «Ксіомі» золотистого кольору та карту пам'яті «Арасеr» чорного кольору, повернути власнику - ОСОБА_4 .
Речові докази у кримінальному проваджені, а саме вилучені під час обшуку документи на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_3 та довідку військо-лікарської комісії від 05.07.2023 № 124/2/82 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК Українидо Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_11