Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 515/323/22
Провадження по справі № 1-кп/514/62/24
05 вересня 2024 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
законного представника ОСОБА_9 ,
перекладача ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Тарутине клопотання прокурора Білгород - Дністровського окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту,
В провадженні Тарутинського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162240000045 від 10.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
Під час судового розгляду прокурор звернувся до суду із клопотаннями про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 08.09.2024 року включно, та обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту, строк дії якого закінчується 09.08.2024 року включно, посилаючись на те, що ризики, які існували на час обрання та продовження обвинуваченим запобіжного заходу, не зменшились, судовий розгляд справи триває.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_8 заперечували проти клопотання, посилаючись на його необгрунтованість, оскільки ризики на даний час зменшились. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 не заперечували проти клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_7 також не заперечували проти клопотання.
Потерпіла ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилась, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник служби у справах дітей Татарбунарської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника служби у справах дітей.
Представник відповідного органу внутрішніх справ також в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Розглянувши клопотання прокурора та заслухавши думку учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного.
Так, на теперішній час у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022162240000045 від 10 січня 2022 року судом не вчинені всі необхідні дії, що передбачені процедурою судового розгляду для повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи.
Обвинувачений ОСОБА_4 огли обвинувачується у вчиненні, в тому числі особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому продовжує існувати ризик того, що він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому, в розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58).
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 огли може переховуватися від суду підтверджується тим, що він є громадянином іншої держави та може виїхати за межі України, сім'я проживає в Узбекистані, тобто у останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки на території України.
Тож, суд дійшов висновку про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою не дозволить контролювати місце перебування ОСОБА_4 . огли , який у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу цілком ймовірно може вдатись до спроб зникнути з поля зору правоохоронного органу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що на даному етапі судового провадження лише запобіжний захід у виді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 . огли та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Щодо продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд також враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які до теперішнього часу не відпали та не зменшились, а також те, що судове провадження з об'єктивних причин не може бути завершене до спливу строку дії запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 369 - 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Білгород - Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_11 у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 03.11.2024 року, включно.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22.00 до 06.00 години за місцем мешкання: АДРЕСА_1 строком до 04.11.2024 року.
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Продовжити відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22.00 до 06.00 години за місцем мешкання адресою: АДРЕСА_1 строком 04.11.2024 року.
Покласти на ОСОБА_11 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Виконання ухвали покласти на відділення поліції №2 Білгород - Дністровського РВП ГУНП Одеській області.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Білгород - Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 що під час здійснення за ними контролю з приводу виконання ухвали суду Тарутинського районного суду Одеської області від 05.09.2024 року щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту працівники органу внутрішніх справ мають право з'являтися за місцем їх проживання, а також вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити сторонам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суддя ОСОБА_1