Справа № 515/1839/23
Провадження № 2/513/234/24
Саратський районний суд Одеської області
05 вересня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом міського голови Татарбунарської міської ради ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю,
Міський голова Татарбунарської міської ради Глущенко А.П. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 грудня 2023 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області та передана головуючому судді Рязановій К.Ю., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2024 року.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, під час проведення судового засідання 04 липня 2024 року було встановлено, що провадження в справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме: позивачем у даній справі є Татарбунарська міська рада, код ЄДРПОУ 37197846, відповідно до долучених квитанцій про сплату судового збору №362, 371 від 26 жовтня 2023 року та 06 листопада 2023 року, платником є виконавчий комітет Татарбунарської міської ради, із кодом платника 04527371, що не є належним доказом сплати судового збору Татарбунарською міською радою. Позовна заява підписана міським головою ОСОБА_3 , однак до матеріалів справи не долучено відомостей на підтвердження повноважень голови ради на звернення до суду із зазначеним позовом, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Вказана вище ухвала суду від 04 липня 2024 року була отримана представником позивача 05 липня 2024 року, що підтверджується відомостями про доставку електронного документу.
24 липня 2024 року до суду надійшла заява від представника позивача на виконання ухвали суду від 04 липня 2024 року, яка відповідно до поштового штампу була направлений до суду 12 липня 2024 року.
В свою чергу, відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, згідно частин 9, 10 ст. 272 ЦПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Таким чином, ухвала суду від 04 липня 2024 року була надіслана позивачу належним чином відповідно до положень ст. 272 ЦПК України та отримана 05 липня 2024 року.
Отже усунення недоліків позовної заяви мало бути здійснене позивачем до 10 липня 2024 включно.
При цьому, згідно поштового штампу на конверті заява про усунення недоліків була направлена до суду 12 липня 2024 року.
У пунктах 1, 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, поновлення пропущеного строку допускається лише за заявою сторони без можливості самостійного поновлення з ініціативи суду.
Заява про усунення недоліків від 11 липня 2024 року не містить клопотання про продовження процесуального строку на виконання ухвали від 04 липня 2024 року.
Згідно ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
При цьому, відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Отжем, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовною заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.
Крім того, необхідно у даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Таким чином, позивачем ухвала від 04 липня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, не була виконана в строк встановлений судом у вказаній ухвалі.
Із урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду, оскільки позивачем не усунуто недоліки в строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України, суд, -
позов міського голови Татарбунарської міської ради Глущенка Андрія Петровича до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К. Ю. Рязанова