02.09.24
Справа № 522/1621/24
Провадження № 1-кп/522/1261/24
Іменем України
2 вересня 2024 року
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023160000000388 від 5 жовтня 2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, одруженого, маючого малолітню доньку,2014 року народження, раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 258-3 ч.1 КК України,
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
16.07.1990 Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний суверенітет України, відповідно до якої проголошено державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Згідно з розділом V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди.
24.08.1991 Верховною Радою Української РСР схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Територія України є неподільною і недоторканною.
Положеннями статей 1 і 2 Основного Закону України - Конституції України, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
Згідно з вимогами статей 72, 73 Конституції України, виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Упродовж 2013 року у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у окремих невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема шляхом створення і фінансування терористичних організацій на території Донецької та Луганської областей України.
Так, у березні-квітні 2014 року на території Донецької та Луганської областей створено стійкі ієрархічні об'єднання - терористичні організації, так звані «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР») і «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), учасники яких в Україні займалися вчиненням терористичних актів, залякуванням населення, вбивством людей, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та вчиненням інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводило до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в державі.
Основною метою діяльності вказаних терористичних організацій були насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, шляхом створення незаконних державних утворень «ДНР» та «ЛНР».
Вказані терористичні організації були стійкими, мали стабільний склад лідерів, які підтримували між собою тісні взаємозв'язки; чітку ієрархію та структуру, яка складалася з політичного та силового блоків; централізоване підпорядкування керівників і учасників політичного та силового блоків лідерам організацій; план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
На керівників блоків покладалися організація, керівництво та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, які входять до складу вказаних блоків. Керівники та учасники силових блоків забезпечували стійкість терористичних організацій шляхом чинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу, представники політичних блоків організовували збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичних організацій та осіб - прихильників їхньої діяльності, чим також забезпечували існування та функціонування вказаних терористичних організацій.
Так, на учасників політичних блоків, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладалися наступні обов'язки:
- створення так званих органів державної влади незаконних державних утворень «ДНР» і «ЛНР» та організація їх діяльності;
- видача так званих "нормативно-правових актів" від імені нелегітимних органів державної влади незаконних державних утворень «ДНР» і «ЛНР»;
- організація та проведення незаконних референдумів на території Донецької і Луганської областей про визнання суверенітетів незаконних державних утворень «ДНР» і «ЛНР»;
- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» з метою схилення їх до участі у вказаних терористичних організаціях та отримання підтримки власної протиправної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичних організацій та осіб - прихильників їх діяльності, а також її розподілу;
- налагодження взаємодії між незаконними державними утвореннями «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» та їхніми лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном, з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;
- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР» і «ЛНР» в позитивному світлі, дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойових блоків «ДНР» і «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;
- забезпечення учасників «ДНР» і «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
На учасників силових блоків, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладались наступні обов'язки:
- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР» і «ЛНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;
- вербування нових учасників до складу силових блоків «ДНР» і «ЛНР» та керівництво їхніми діями;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької і Луганської областей;
- скоєння терористичних актів та диверсій на території України;
- захоплення та інше незаконне заволодіння зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та забезпечення власної злочинної діяльності;
- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконних референдумів на території Донецької і Луганської областей про визнання суверенітету незаконних державних утворень «ДНР» і «ЛНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
- вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення загальнодержавних і місцевих виборів на території Донецької і Луганської областей;
- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичних організацій.
Одним із основних завдань учасників «ДНР/ЛНР» були зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, утримування захопленої частини території Донецької і Луганської областей під своїм контролем, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення обстрілів, вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» були стійкими об'єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створеними з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абзацу 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» вони були терористичними організаціями.
Координація діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснювалися окремими громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР» і «ЛНР», іноземними громадянами, а також окремими суб'єктами господарської діяльності.
З квітня 2014 року по лютий 2022 року учасниками терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які реалізували спільний злочинний умисел щодо досягнення вищезазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» і «ЛНР» та влади їх керівників, здійснювалися захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької та Луганської областей, акти застосування збройної сили щодо військовослужбовців Збройних Сил України, співробітників правоохоронних органів України та іншим представників сил антитерористичної операції з метою протидії відновленню територіальної цілісності України та забезпеченню правопорядку, вчинялися інші злочини.
Як наслідок, під контролем представників терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» опинилась частина території Донецької і Луганської областей, визначена постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування».
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». На підставі цього Указу на території Донецької і Луганської областей до 30.04.2018 проводилась антитерористична операція, спрямована на припинення діяльності указаних терористичних організацій.
На підставі Указу Президента України № 116/2018 «Про затвердження рішення РНБО України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» та рішення першого заступника керівника АТЦ при СБ України (керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією на території Донецької та Луганської областей) від 30 квітня 2018 року №33/1-4129 антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей 30 квітня 2018 року припинено.
Наказом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» від 30.04.2018 оголошено про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.
«ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями у численних зверненнях Верховної Ради України до міжнародного співтовариства, зокрема: у Заяві Верховної Ради України "Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України", схваленій Постановою Верховної Ради України № 1596-VII від 22.07.2014; у Заяві Верховної Ради України "Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму", схваленій Постановою Верховної Ради України № 1597-VII від 22.07.2014; у Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України № 106-VIII від 14.01.2015; у Зверненні Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України № 129-VІІІ від 27.01.2015; у Заяві Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленій Постановою Верховної Ради України № 145-VІІІ від 04.02.2015; у Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій Постановою Верховної Ради України № 337-VІІІ від 21.04.2015.
ОСОБА_6 , будучи членом терористичної організації «ЛНР», увійшов до силового блоку вказаної терористичної організації, а саме - до не передбаченого законами України збройного формування, 14-го батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке є структурним підрозділом терористичної організації «ЛНР», сформованим керівниками організації для насильницького підтримання незаконної влади на тимчасово окупованих територіях Луганської області, та має організаційну структуру військового типу, вчинивши тим самим участь у терористичній організації, а також організаційне та інше сприяння діяльності терористичної організації, за наступних обставин.
У травні 2014 року у ОСОБА_6 , який перебував у м. Одесі, з мотивів невдоволення діючою владою в Україні і її несприйняття, виник злочинний умисел, направлений на участь у терористичній організації «ЛНР», чинення у складі її непередбачених законом збройних формувань збройного опору силам антитерористичної операції, перешкоджання виконанню службових обов'язків військовослужбовцям Збройних Сил України і співробітникам правоохоронних органів, задіяним у проведенні антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей, з метою відокремлення регіонів Донецької та Луганської областей від України. При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював той факт, що діяльність терористичної організації «ЛНР» і її незаконних збройних формувань є незаконною і спрямованою на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Також ОСОБА_6 усвідомлював, що він буде учасником незаконних збройних формувань силового блоку терористичної організації, і для досягнення спільної злочинної мети вказаної організації він у її складі буде чинити опір законним діям сил антитерористичної операції, направленим на припинення протиправної діяльності терористичної організації, тим самим своїми діями прийматиме участь в терористичній організації та сприятиме її діяльності.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в травні 2014 року (точні дата і час судом не встановлені) ОСОБА_6 за невстановлених судом обставин автобусним сполученням виїхав з м. Одеси до Ростовської області Російської Федерації.
Перебуваючи на території Ростовської області Російської Федерації, у невстановленому судом місці, у травні 2014 року ОСОБА_6 за невстановлених обставин вступив з невстановленими судом особами - учасниками терористичної організації "ЛНР", які здійснювали вербування до її складу нових учасників, у злочинну змову, направлену на участь у вказаній терористичній організації, а саме у її не передбачених законом збройних формуваннях. Згідно досягнутої між ними домовленості, ОСОБА_6 мав пройти на території Ростовської області Російської Федерації спеціальну бойову (військову) підготовку, після чого прибути на територію Луганської області, окуповану терористичної організацією "ЛНР", та вступити до одного з незаконних збройних формувань цієї терористичної організації.
У цей же період часу, в травні 2014 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на території Ростовської області Російської Федерації, реалізуючи свої злочинні наміри, виконання вказівок окремих невстановлених осіб - учасників терористичної організації «ЛНР», діючи за попередньою змовою з ними, прибув до невстановленого військового учбового центру, розташованого у Ростовській області Російської Федерації, у невстановленому досудовим розслідуванням місці. Надалі, у період протягом травня - початку червня 2014 року, ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаному військовому учбовому центрі, під керівництвом невстановлених осіб - інструкторів з бойової підготовки - пройшов спеціальну бойову (військову) підготовку, в ході якої отримав навички та знання володіння зброєю та ведення бойових дій, з метою подальшого використання отриманих навичок для реалізації своїх злочинних намірів участі у терористичній організації "ЛНР", у складі її незаконних збройних формувань, проти сил антитерористичної операції на тимчасово окупованій вказаною терористичною організацією території Луганської області.
Приблизно на початку червня 2014 року (точні дата і час судом не встановлені), після проходження спеціальної бойової (військової) підготовки, ОСОБА_6 за невстановлених судом обставин виїхав із вищевказаного військового учбового центру, розташованого на території Ростовської області Російської Федерації, на територію Луганської області, тимчасово окуповану терористичною організацією "ЛНР", перетнув неконтрольовану частину державного кордону України з Російською Федерацією у пункті пропуску, розташованому у АДРЕСА_3 ), без проходження прикордонного та митного контролю та прибув до АДРЕСА_3 , яке знаходилось під контролем терористичної організації "ЛНР", з метою вступу до вказаної терористичної організації, а саме - до не передбаченого законом збройного формування, 14-го батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та подальшої участі у його складі у збройному конфлікті на боці вказаної терористичної організації проти сил антитерористичної операції.
У подальшому, перебуваючи у м. Лисичанську Луганської області, на тимчасово окупованій терористичною організацією "ЛНР" території Луганської області, не контрольованій органами державної влади України, ОСОБА_6 , діючи умисно, маючи умисел на участь в терористичній організації і сприяння її діяльності, переслідуючи протиправну мету насильницької зміни, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміни меж території і державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, шляхом створення на території України нових незаконних державних утворень - «ДНР», «ЛНР», «Новоросії», тощо, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення громадської безпеки від проявів тероризму, переслідуючи мету збройного опору силам антитерористичної операції, вступив до складу незаконного збройного формування терористичної організації "ЛНР" - 14-го батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », створеного у квітні 2014 року, дислокованого в АДРЕСА_3 , тим самим став членом силового блоку вказаної терористичної організації. При цьому ОСОБА_6 усвідомлював той факт, що діяльність вказаного непередбаченого законом збройного формування терористичної організації «ЛНР» буде незаконною і спрямованою на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України. Також ОСОБА_6 усвідомлював, що він буде учасником силового блоку терористичної організації "ЛНР" і для досягнення спільної злочинної мети, перебуваючи у її складі, буде з застосуванням зброї чинити опір законним діям сил антитерористичної операції, направленим на припинення її протиправної діяльності, тим самим своїми діями прийматиме участь в терористичній організації та сприятиме її діяльності.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, протягом червня-липня 2014 року (точний час судом не встановлений), ОСОБА_6 , перебуваючи у складі не передбаченого законом збройного формування терористичної організації "ЛНР" - 14-го батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на виконання злочинних наказів та розпоряджень його керівника - громадянина України ОСОБА_10 , та інших невстановлених осіб - командирів зазначеного незаконного збройного формування, будучи призначеним ними і обіймаючи посаду командира відділення 14-го батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи умисно, безпосередньо, із застосуванням невстановленої вогнепальної зброї, виконував покладені на нього і підконтрольний йому особовий склад завдання, а саме: здійснення збройного опору законним діянням сил антитерористичної операції, застосування зброї по особовому складу, військовій техніці і фортифікаційним спорудам сил антитерористичної операції, з метою утримання м. Лисичанськ Луганської області під контролем терористичної організації «ЛНР» та подальшого захоплення населених пунктів, будівель та інших об'єктів на території Луганської області. При цьому ОСОБА_6 самостійно обрав і використовував позивний (умовне найменування для цілей взаємодії в оперативно-бойовій обстановці) «Санта».
У кінці липня 2014 року Збройні Сили України звільнили м. Лисичанськ Луганської області з-під контролю терористичної організації «ЛНР», внаслідок вказаних подій, командуванням підрозділу « ОСОБА_11 » було прийнято рішення про евакуацію майна та особового складу до АДРЕСА_4 . У зв'язку з цим ОСОБА_6 разом з підконтрольним йому особовим складом та іншими учасниками терористичної організації ЛНР - членами підрозділу «Призрак» - здійснив евакуацію майна, боєприпасів, військової техніки з місця своєї дислокації у АДРЕСА_4 .
В серпні 2014 року за наказом керівництва 14-го батальйону територіальної оборони «Призрак» ОСОБА_6 і підпорядкований йому особовий склад передислокувався і зайняв укріплені позиції в районі АДРЕСА_4 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, протягом серпня 2014 року - лютого 2015 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлений), ОСОБА_6 , перебуваючи у складі не передбаченого законом збройного формування терористичної організації "ЛНР" - 14-го батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи умисно, безпосередньо, із застосуванням невстановленої вогнепальної зброї, виконував покладені керівництвом підрозділу на нього і підконтрольний йому особовий склад завдання, а саме: здійснення збройного опору законним діянням сил антитерористичної операції, застосування зброї по особовому складу, військовій техніці і фортифікаційним спорудам сил антитерористичної операції, з метою утримання м. Голубівка (кол. назва - АДРЕСА_4 під контролем терористичної організації «ЛНР» та подальшого захоплення населених пунктів, будівель та інших об'єктів на території Луганської області. Також під час виконання вказаних завдань ОСОБА_6 здійснював вербування добровольців для участі у терористичній організації "ЛНР".
Так, відповідно до доведеного ОСОБА_6 плану спільних злочинних дій, розробленого керівниками терористичної організації «ЛНР», на нього покладалось:
- ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України з метою унеможливлення припинення спільної злочинної діяльності терористичної організації «ЛНР»;
- участь у захопленні населених пунктів, будівель та інших об'єктів на території Донецької та Луганської областей;
- з метою унеможливлення припинення злочинної діяльності терористичної організації - спорудження і укріплення блок-постів, обладнання вогневих позицій та інших інженерних споруджень;
- охорона блок-постів терористичної організації та інших об'єктів, захоплених її учасниками на випадок спроб припинення їхньої злочинної діяльності співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України;
- у складі так званих «груп швидкого реагування» здійснення виїздів з метою перевірки інформації щодо переміщення українських військових формувань;
- участь у складі створених не передбачених законом збройних формувань, що є структурними елементами силового блоку терористичної організації «ЛНР»;
- ураження вогнем і знищення особового складу, позицій, сил і засобів антитерористичної операції;
- виконання інших вказівок керівників силового блоку терористичної організації "ЛНР".
Внаслідок успішного виконання покладених на нього завдань, керівництвом терористичної організації "ЛНР" ОСОБА_6 було призначено на посаду командира роти 14-го батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 винним себе визнав частково, пояснивши суду наступне. Він дійсно поїхав на Донбас в 2014 році, але зробив він це тому, що хотів допомогти народу «ЛНР». Він народився і мешкав в Одесі. На момент 2014 року був одружений. 31 травня 2014 року в нього народилася молодша донька. Десь через місяць після цього він вирішив їхати на Луганщину. Заохотив його до цього його знайомий з анти Майдану на ім'я ОСОБА_12 , з яким він спілкувався по телефону. Після цього він попрямував до ОСОБА_13 , там було щось на кшталт табору, де збиралися добровольці більш з післярадянського простору. Заїжджав через ДНР, через Ізваріно. Там вони займалися спортивною підготовкою. Там він пробув десь біля місяця, а після цього їх відвезли до ОСОБА_14 . В ОСОБА_14 в них була військова підготовка, видали автомат. Там пробули десь два тижні, після цього ЗСУ пішли в наступ, а вони відступили до ОСОБА_15 . Після ОСОБА_15 їх кинули на Первомайськ. Ще в ОСОБА_14 він вступив до угрупування « ОСОБА_11 ». В ОСОБА_14 він пристрілював зброю, також їх вчили оборонятися від Збройних сил України . В Первомайську вони приєдналися до підрозділу козаків, тренувалися що робити, коли Українська Армія піде в наступ. Було декілька виходів в розвідку. Вони виїжджали на бойові зіткнення. Шукали кочуючий міномет, вираховували його координати. В ОСОБА_16 він став командиром взводу бригади «Призрак» Потім його підвищили до посади командира роти. З середини вересня був на Кіровську. В лютому 2015 року приїхала його дружина, щоб забрати його. Деякий час вона була з ним, а потім вони виїхали до рф, де деякий час мешкали. В Одесу повернулися в вересні 2016 року. Він вважає, що діяв правомірно, оскільки підтримував народ України, який взяв зброю в руки і дії були спрямовані на повалення діючого політичного режиму.
Також його вина підтверджується показаннми допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 .
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_17 дав суду наступні показання. Пояснив, що ОСОБА_6 є його знайомим і під час спілкування з ним в серпні 2023 року ОСОБА_18 розповідав йому наступне. ОСОБА_6 під час розмов повідомив йому, що у травні 2014 року він виїхав з м. Одеси до м. Ростов-на-Дону рф. У м. Ростов-на-Дону рф, вони чекали коли їх вивезуть до ЛНР для виконання бойових задач. Там він з іншими добровольцями пробув приблизно 3 тижні, де займався бойовою підготовкою. Після цього потрапив до ОСОБА_14 . Там ОСОБА_6 приймав участь у терористичній організації «Призрак», швидко зайняв посаду командира відділення, з його слів під його командуванням було 10 осіб, після цього під його командуванням було 30 осіб. Потім його підвищили до посади командира роти. Після визволення ОСОБА_14 був у ОСОБА_15 , а потім у місті Первомайськ Луганської області. Завданням його підрозділу було утримання Кіровського напрямку під контролем терористичної організації «Призрак». Позивним ОСОБА_6 був « ОСОБА_19 », а свій автомат він назвав «Клаус». Бойові задачі він отримував від коммандира «Призрака». Участь у бойових діях приймав 8 місяців, а в 2015 році ОСОБА_6 зі своєю жінкою поїхав до рф, де проживав. У 2017 році він повернувся до м. Одеси на автобусі.
Крім того, вина ОСОБА_6 у скоєні вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-Витягом із ЄРДР, від 25.08.2023 року, згідно якого в 2014 році громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхав з міста Одеси на територію рф (м.Ростов-на-Дону), де під керівництвом ГУ ГШ ЗС рф прооходив навчання з військової підготовки. Надалі, в період з 2014 року по 2015 рік ОСОБА_6 знаходився на окупованій території Луганської області, приймав участь в діяльності терористичної організціїї так званої «ЛНР» в складі 1-го батальйону ОМБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з дислокацією в м.Голубівка (колишня назва - Кіровськ) Луганської області, де під позивним « ОСОБА_19 » обіймав посаду так званого командира роти;
-Протоколом огляду від 26.07.2023 року, згідно якого оглянуто мережу « ОСОБА_20 », а саме - профіль користувача « ОСОБА_21 », на якому наявні фото бойовиків батальйону «Призрак. Новоросия» у військовій формі зс рф та зі зброєю в руках. Також здійснено огляд профілю користувача « ОСОБА_22 », на якому також наявні фото підрозділу «Призрак.Новоросия», на одному з яких присутній ОСОБА_6 у військовій формі зс рф, під яким користувач залишив коментар «о, Санта родимий…»;
-Протоколом огляду від 26.07.2023 року, згідно якого оглянуто сайт «Миротворець», на якому наявна інформація про ОСОБА_6 як особу, яка під позивним « ОСОБА_19 » приймала участь в діяльності терористичної організації, так званої «лнр» у складі НЗФ 1-го батальйону ОМБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Також наявні скриншоти сторінки в мережі « В контакте» ОСОБА_6 , на якій наявні фото ОСОБА_6 у військовій формі, з іншими бойовиками, з шевронами та прапором ОМБ «Призрак»;
-Висновком судової портретної експертизи № СЕ-19/116-23/13318-ФП від 22.08.2023 року, згідно якого на фото особою у військовій формі та зі зброєю в руках є ОСОБА_6 ;
-Протоколом огляду сайту «Слово і діло» від 22 січня 2024 року, на якому міститься карта ведення бойових дій в зоні проведення АТО станом на 2014 рік, з додатками;
-Висновком судової портретної експертизи № СЕ-19/116-23/16197-ФП від 11.10.2023 року, згідно якого на наданих експерту відеозаписах з матеріалів проведених НСРД є ОСОБА_6 ;
-Протоколом про проведення НСРД від 16.08.2023 року, згідно якого зафіксовано зустріч та розмову між ОСОБА_6 та особою на ім'я « ОСОБА_23 », у ході якої ОСОБА_6 , серед іншого повідомив про те, що він воював на Донбасі проти України. У травні 2014 року він виїхав з м. Одеси до м. Ростов-на-Дону рф, виїжджав з Одеси на автобусі разом з товаришем. У м. Ростов-на-Дону рф, вони чекали коли їх вивезуть на Донбас. У м. Ростов-на-Дону ОСОБА_6 з іншими добровольцями пробув приблизно 3 тижні. У кінці червня 2014 року ОСОБА_6 та інших добровольців вивезли до Лисичанську. Кордон рф з Україною вони перетинали у пункті пропуску с. Ізваріно. Там він з іншими учасниками терористичної організації «Призрак» базувалися у АДРЕСА_3 на території «скляного» заводу. Завданням терористичної організації «Призрак» було утримання під контролем міста Лисичанськ Луганської області. ОСОБА_6 повідомив, що «скляний» завод був складом з озброєння терористичної організації «Призрак» ОСОБА_6 швидко зайняв посаду командира відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 », з його слів під його командуванням було 10 осіб, після його підвищення до посади командира взводу НЗФ 1-го батальйону ОМБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під командуванням ОСОБА_6 було 30 осіб. Потім його підвищили до посади командира роти ІНФОРМАЦІЯ_2 », під командуванням ОСОБА_6 було 80 осіб. У кінці липня 2014 року, після визволення м. Лисичанськ українськими військовими на підрозділ ОСОБА_6 було покладено задачу - евакуація майна та боєприпасів зі «скляного» заводу до АДРЕСА_4 .
У кінці липня 2014 року місце дислокації підрозділу ОСОБА_6 було у м. Первомайськ Луганської області. Завданням його підрозділу було утримання Кіровського напрямку під контролем терористичної організації «Призрак». Також ОСОБА_6 розповідав про те, що вони брали у полон представників цивільного населення, а у результаті деякі з них приєднувались до терористичної організації «Призрак» у якості добровольців. Також, ОСОБА_6 займався вербуванням нових осіб до терористичної організації «Призрак» та на момент займання ним посади командиру роти, майже всіх представників підконтрольного йому підрозділу він вербував самостійно. Позивним ОСОБА_6 був « ОСОБА_19 », а свій автомат він назвав « ОСОБА_24 ». Командиром терористичної організації «Призрак» був ОСОБА_25 ,та ОСОБА_6 періодично з ним контактував та отримував від нього бойові задачі.
Також, ОСОБА_6 розповідав, що декілька учасників терористичної організації «Призрак» були з рф. Також, ОСОБА_6 розповідав, що він давав присягу народу так званої «Новоросії». У 2015 році ОСОБА_6 припинив свою участь у діяльності терористичної організації «Призрак». Після того як ОСОБА_6 припинив свою участь у діяльності у терористичній організації «Призрак» (приймав участь у бойових діях 8 місяців), він ще півтора року зі своєю жінкою ОСОБА_26 проживав на території рф ( АДРЕСА_5 );
- Висновком судової експертизи матеріалів відео-, звукозапису, згідно якого громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірно приймав участь у розмовах, зафіксованих у відеофонограмі у відеофайлі, які знаходяться в папках «Відео» та «Звук» в пам?яті оптичного носія інформації (оптичного диску) № 65/1/805 від 7 серпня 2023 року;
- Протоколом обшуку від 25.08.2023 року, в ході якого за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Redmi 8; телефон ОРОА74 у чохлі сіро-рожевого кольору; мобільний телефон білого кольору Iphone 4; мобільний телефон чорного кольору Samsung; мобільний телефон білого кольору Meizu; картки моббільних операторів; флеш накопичувач micro SD HC ємністю 4 GB; медалі з радянською символікою - 6 шт.; флеш накопичувач чорного кольору Арасег; картонні упаковки від карток мобільного зв?язку- 7 шт.; паперовий документ «Доверенность» 50АА7299369; картка «Альфа-Банк» N? НОМЕР_1 ; картка банку «Південний» N? НОМЕР_2 ; картка банку «Ощадбанк» НОМЕР_3 ; диски - 44 шт.
Крім того, в судовому засіданні була допитана свідок сторони захисту ОСОБА_27 (дружина обвинуваченого), яка пояснила суду наступне. Вона була на території ЛДНР в той час, коли там був її чоловік, приїхала забрати чоловіка додому. Він зустрів її, потім поїхали до знайомих. Контактів з особовим складом у неї не було, скільки серед них було громадян рф - не знає. Чи платили гроші так званим ополченцям - не знає. Про здійснення чи планування ними терактів на території України вона не чула. Контакти з мирним населенням у неї були. Чоловік нічого не розповідав про самовизначення територій. До української влади мирне населення ставилося нормально, до росії теж. З ЛНР вони поїхали до рф, де жили і працювали. Після чого повернулися до Одеси. З приводу того, що ОСОБА_6 був командиром батальйону «Призрак», то бачила його в формі, в якій - вона не пам'ятає.
Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_28 не спростовують наданих стороною обвинувачення доказів вини ОСОБА_6 .
Аналіз показань ОСОБА_6 , наданих в судовому засіданні та інших досліджених доказів свідчить про те, що обвинувачений хоча і намагався показати себе у вигідному світлі, применшити свою винуватість, посилаючись на те, що не вважає свої дії злочинними з тих підстав, що він вважає, що діяв правомірно, оскільки підтримував народ України, який взяв зброю в руки і дії були спрямовані на повалення діючого політичного режиму, але вказані посилання і пояснення спростовуються зібраними по справі доказами.
Суд критично оцінює зазначені посилання з огляду на наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 01 квітня 2020 року зазначено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину та його винуватість доведено сукупністю зібраних вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів, наданих суду стороною обвинувачення, які містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3КК України. Поза розумним сумнівом доведено кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації його діяння. Тому суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_6 .
Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку - такими, на підставі яких можливо ухвалення обвинувального вироку.
Також суд зазначає, що докази, які суд поклав в основу вироку, узгоджуються між собою, зібрані у порядку, встановленому статтею 93 КПК України, жодних обставин, передбачених статтею 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дійсно мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .
Вказанні діяння ОСОБА_6 містять склад кримінального правопорушення та вірно кваліфіковані за статтею 258-3 ч.1 КК України як участь у терористичній організації, організаційне та інше сприяння діяльності терористичної організації.
Сукупність досліджених по справі доказів дає суду підстави зробити висновок, що ОСОБА_6 дійсно винний у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 258-3 ч.1 КК України та підлягає кримінальній відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 . за вчинений злочин, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Злочин, вчинений ОСОБА_6 , передбачений статтею 258 - 3 ч.1 КК України є особливо тяжким, умисним злочином, вчиненим проти громадської безпеки.
ОСОБА_6 раніше не судимий, має малолітню доньку, офіційно не працевлаштований.
Відповідно до статті 66 КК України судом не встановлено обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 .
Відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 .
У зв'язку з чим суд вважає, що покаранням, яке є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд також вважає необхідним застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_6 на користь держави вартість проведеної судової портретної експертизи № СЕ-19/116-23/13318-ФП від 22.08.2023 року в сумі - 4 302,00 гривень; вартість проведеної судової портретної експертизи № СЕ-19/116-23/16197-ФП від 11.10.2023 року в сумі 1 912,00 гривень; вартість проведеної судової експертизи матеріалів відео-, звукозапису № СЕ-19/115-23/14390-ВЗ від 27.10.2023 року в сумі 8 365,00 гривень, а усього -14579 гривень, згідно довідок.
Речові докази - картки мобільних операторів з номерами: N? НОМЕР_4 , N? НОМЕР_5 , N? НОМЕР_6 , N?400102729832, N?480701563021, 530501368169; флеш накопичувач micro SD HC ємністю 4 GB; медалі з радянською символікою - 6 штук; флеш накопичувач чорного кольору Арасег; картонні упаковки від карток мобільного зв?язку- в кількості 7 штук;паперовий документ «Доверенность» 50АА7299369;картка « Альфа-Банк» N? 4102321256393579; картка банку «Південний» N? НОМЕР_2 ; картка банку «Ощадбанк» НОМЕР_3 ; диски в кількості 44 штук - суд вважає необхідним знищити.
Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 N? НОМЕР_7 OAAN?039915 - суд вважає необхідним повернути ОСОБА_6 .
Речові докази - мобільний телефон Redmi 8 у чохлі золотистого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон ОРОА74 у чохлі сіро-рожевого кольору, сн: НОМЕР_10 , IMEIl: НОМЕР_11 , IMBI2: НОМЕР_12 ; мобільний телефон білого кольору Iphone 4; мобільний телефон чорного кольору Samsung; мобільний телефон білого кольору Meizu - суд вважає необхідним звернути в дохід держави (конфіскувати).
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 258-3 ч.1 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили вважати продовженим і залишити без зміни.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 25 серпня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави вартість проведеної судової портретної експертизи № СЕ-19/116-23/13318-ФП від 22.08.2023 року в сумі - 4 302,00 гривень; вартість проведеної судової портретної експертизи № СЕ-19/116-23/16197-ФП від 11.10.2023 року в сумі 1 912,00 гривень; вартість проведеної судової експертизи матеріалів відео-, звукозапису № СЕ-19/115-23/14390-ВЗ від 27.10.2023 року в сумі 8 365,00 гривень, а усього - 14579 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень, згідно довідок.
Речові докази - картки мобільних операторів з номерами: N? НОМЕР_4 , N? НОМЕР_5 , N?2300501944465, N?400102729832, N?480701563021, 530501368169; флеш накопичувач micro SD HC ємністю 4 GB; медалі з радянською символікою - 6 штук; флеш накопичувач чорного кольору Арасег; картонні упаковки від карток мобільного зв?язку в кількості 7 штук; паперовий документ «Доверенность» 50АА7299369; картка « Альфа-Банк» N? 4102321256393579; картка банку «Південний» N? НОМЕР_2 ; картка банку «Ощадбанк» НОМЕР_3 ; диски в кількості 44 штук - знищити.
Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 N? НОМЕР_7 OAAN? НОМЕР_13 -повернути ОСОБА_6 .
Речові докази - мобільний телефон Redmi 8 у чохлі золотистого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон ОРОА74 у чохлі сіро-рожевого кольору, сн: НОМЕР_10 , IMEIl: НОМЕР_11 , IMBI2: НОМЕР_12 ; мобільний телефон білого кольору Iphone 4; мобільний телефон чорного кольору Samsung; мобільний телефон білого кольору Meizu - звернути в дохід держави (конфіскувати).
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1