Справа №522/14315/24
Провадження №1-кп/522/3130/24
02 вересня 2024 року Місто Одеса, Україна
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024162510001003 від 07.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 ча, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Кемерово рф, який має середню освіту, розлучений, має малолітню доньку 2020 року народження, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3
ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_6 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX продовжено з 14.05.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 07.07.2024 о 15:18 годині ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, Траса Здоров'я, неподалік від пляжу «Відрада», діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проходячи повз потерпілого ОСОБА_7 , який сидів на лавці, та шляхом ривка із рук потерпілого відкрито заволодів мобільним телефоном марки «iPhone», моделі «11 Pro» в корпусі золотистого кольору, ємністю пам'яті на 64 Гб, «IMEI 1: НОМЕР_1 », «IMEI 2: НОМЕР_2 », у силіконовому чохлі та із сім-карткою оператора мобільного зв'язку: НОМЕР_3 , після чого із місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 11799 грн.
За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України, за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав у повному обсязі, підтвердивши викладені в обвинувальному акті обставини, щиро розкаявся та просив суворо не карати, врахувавши його вік та наявність стійкого наміру стати на шлях виправлення і вступити до лав Збройних Сил України. На підтвердження цього надав рекомендаційний лист від командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву про розгляду справи без його участі, претензій майнового характеру не має, в частині призначення покарання покладається на розсуд суду.
Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, вважає їх доведеними та кваліфікує дії ОСОБА_3 в межах пред'явленого обвинувачення.
Відповідно до роз'яснень, викладених Пленумом Верховного Суду України у Постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
При призначенні покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання та обставини, що його пом'якшують.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України є тяжким злочином проти власності, який караються лише позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
ОСОБА_3 є особою молодого віку, має середню освіту, розлучений, офіційно не працевлаштований, мешкає у м.Кропивницькому, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами - немає.
Обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні злочину, надавши відповідні показання, його поведінка свідчить про щире каяття.
В судовому засіданні обвинувачений надав переконливі показання щодо обставин, під впливом яких, він вчинив злочини та щодо своєї поведінки, яка сприяла вчиненню цього злочину.
ОСОБА_3 демонструє намір стати на шлях виправлення та, за можливості, вступити до лав ЗСУ, що підтверджується рекомендаційним листом на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.07.2024 року за підписом командира військової частини № НОМЕР_5 ОСОБА_11
Потерпілий в частині призначення обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду, претензій майнового характеру немає. Завдану злочином майнову шкоду усунуто шляхом повернення викраденого майна.
Таким чином, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_12 , є щире каяття та усунення заподіяної шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст.67 ККУ, не встановлені.
Водночас, вирішуючи питання про вид покарання судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, його молодий вік, намір стати на шлях виправлення, враховуючи зазначені пом'якшуючі покарання обставини, відсутність, обставин, що обтяжують покарання, а також усі обставини справи в їх сукупності, керуючись принципом індивідуалізації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за вчинений ним злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі в межах нижньої санкції даної статті, оскільки на думку суду його подальше виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що застосування такого покарання в даному випадку буде достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення спеціаліста підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1-90 КК України, ст. 1-379 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення у період часу з 07.07.2024 року по день вступу вироку в законну силу із розрахунку: один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_3 , тобто з 07.07.2024 року.
Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у сумі 240 гривень 99 копійок.
Речовий доказ по справі:
-DVD-R диск з камер відеоспостереження - зберігати у матеріалах кримінального провадження;
-мобільний телефоном марки «iPhone», моделі «11 Pro» в корпусі золотистого кольору, ємністю пам'яті на 64 Гб, «IMEI 1: НОМЕР_1 », «IMEI 2: НОМЕР_2 », у силіконовому чохлі та із сім-карткою оператора мобільного зв'язку: НОМЕР_3 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою яка тримається під вартою, протягом цього ж часу з моменту отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченим, а також не пізніше наступного дня після оголошення направити учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_13
02.09.2024