Cправа №505/221/23
Провадження №1-кс/505/117/2024
Іменем України
04.09.2024 м. Подільськ
Слідчий суддя Котовський міськрайонний суд Одеської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю:
скаржника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільську Одеської області скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 16.01.2023 про закриття кримінального провадження №-12022166180000469 внесеного до ЄРДР 13.12.2022, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області із скаргою, в якій зазначив, що постановою дізнавача СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 16.01.2023 було закрито кримінальне провадження №-12022166180000469, внесене до ЄРДР 13.12.2022, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. Вважає, що перевірка обставин події за його заявою у відповідності до вимог ст.214 КПК України належним чином не проводилась, висновки постанови є необґрунтованими. В ході дізнання не були усунуті протиріччя в показах його, як потерпілого, та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 щодо обставин заподіяння йому тілесних ушкоджень. В ході проведення слідчих експериментів за участю його та ОСОБА_6 , дізнавачем не було залучено спеціаліста для встановлення, при яких обставинах та який механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. В ході дізнання не була дана оцінка тому факту, що він, як потерпілий, є інвалідом 1 групи і чи міг за станом свого здоров'я, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.01.2022 року, наносити удари ОСОБА_7 . Крім того, не було опитано, як спеціаліста експерта, щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та їх кількості. Також в ході проведення дізнання, не дана оцінка тому факту, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 друзі, вони тривалий час перебувають в неприязних відносинах з ним, раніше вони вчиняли конфлікти з ним та причиняли йому тілесні ушкодження. Також він як потерпілий не був належним чином допитаний, не встановлені свідки події, також не допитана його дружина - ОСОБА_8 , якій відомі обставини, при яких були йому заподіяні тілесні ушкодження.
ОСОБА_3 просив скасувати постанову дізнавача СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 16.01.2023 про закриття кримінального провадження №-12022166180000469 внесеного до ЄРДР 13.12.2022, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити.
Дізнавач СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
04.09.2024 у зв'язку із відключенням електроенергії в приміщенні Котовського міськрайонного суду Одеської області фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів здійснити було неможливо.
Скаржник вважав за можливе провести судове засідання без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів, про що заявив в судовому засіданні.
Відповідно до положень ч.6 ст.107 КПК судове засідання було проведено без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, що не тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, оскільки сторони не заперечували проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
В судовому засіданні було встановлено, що постановою дізнавача СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 16.01.2023 кримінальне провадження №-12022166180000469 внесеного до ЄРДР 13.12.2022, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо, встановлено відсутність події кримінального правопорушення та відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Скаржник стверджував, що під час досудового розслідування, дізнавачем в повній мірі не здійснено заходів, направлених на ефективне розслідування кримінального проступку.
З матеріалів кримінального провадження №-12022166180000469 вбачається, що 12.12.2022 до ч/ч Подільського ВП надійшла заява від ОСОБА_3 про нанесення йому тілесних ушкоджень; 12.12.2022 були відібрані письмові пояснення у ОСОБА_9 , 13.12.2022 відомості про вказаний кримінальний проступок було внесено до ЄРДР за №-12022166180000469 за ч.2 ст.125 КК України; 13.12.2022 за дорученням заступника начальника СД Подільського ВП ГУНП в Одеській області дізнавачем було розпочато проведення досудового розслідування; 13.12.2023 було допитано свідка ОСОБА_10 , 13.12.2022 ОСОБА_3 було залучено до провадження в якості потерпілого; 13.12.2022 ОСОБА_3 було допитано в якості потерпілого; 13.12.2022 постановою дізнавача було призначено проведення судово-медичної експертизи; 13.12.2023 було допитано свідка ОСОБА_11 ; 14.12.2022 дізнавачем були направлені запити щодо характеристики на ОСОБА_9 , перебування його на обліку у лікаря нарколога та психіатра, відомостей про судимість; 22.12.2022 було проведено слідчий експеримент та оглянуто місце події.
Постанова про закриття кримінального провадження №-12022166180000469 від 16.01.2023 мотивована тим, що 12.12.2022 приблизно о 09 год. 30 хв., ОСОБА_12 , перебуваючи у долині АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту, на ґрунті давніх неприязних відносин, з односельчанином ОСОБА_3 , розпочалася бійка, в ході якої останньому було нанесено тілесні ушкодження. Після ретельного вивчення матеріалів кримінального провадження було встановлено, що очевидцем даної події був лише ОСОБА_11 , з показів якого стало відомо наступне, що підбурювачем та ініціатором бійки був саме ОСОБА_3 , та перший удар був нанесений по обличчю ОСОБА_9 також ним, тому в останнього не було вибору, та йому довелося захищатись, адже перебуваючи у положенні лежачи іншим шляхом зупинити ОСОБА_3 у нього б не вдалося. ОСОБА_9 у свою чергу надав ті ж самі покази, та вказав на наслідки нанесеного ОСОБА_3 удару, а саме на свою верхню губу, яку зі слів першого розбив ОСОБА_3 ударом кулака правої руки. Також під час допиту в якості потерпілого ОСОБА_3 , було встановлено, що наносили тілесні ушкодження як ОСОБА_9 так і ОСОБА_11 , проте механізм нанесення, а також кількість ударів вказати не зміг. Тому у даному випадку можна вбачати ознаки необхідної оборони, тобто дії особи на яку вказує ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні свідчать про спрямованість на відвернення протиправних дій потерпілого, а спричиненні легкі тілесні ушкодження заподіяно під час перебування у стані необхідної оборони, тому ознак, а саме умислу у нанесені тілесних ушкоджень, що вказує на наявність складу кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України в ході перевірки не здобуто.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в процесі проведення досудового розслідування дізнавачем були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та зібрані докази відповідно до ст.93 КПК України, на підставі яких дізнавач мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Під час досудового розслідування було допитано свідків, зроблені запити у відповідні органи, які були проаналізовані дізнавачем у постанові про закриття кримінального провадження.
Таким чином, дізнавач врахувавши обставини, за яких потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та вид вини інших осіб, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність умислу, в тому числі у ОСОБА_9 на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Так, за диспозицією ч.2 ст.125 КК України відповідальність настає за вчинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Безпосереднім об'єктом тілесного ушкодження виступають суспільні відносини, що забезпечують охорону здоров'я людини. Тілесне ушкодження заподіює певну шкоду здоров'ю людини. Здоров'я прийнято визначати як нормальне функціонування тканин і органів тіла людини. Тілесним ушкодженням є посягання на здоров'я іншої людини. З об'єктивної сторони тілесне ушкодження характеризується: дією або бездіяльністю у вигляді посягання на здоров'я іншої людини; наслідками у вигляді спричинення тілесних ушкоджень; причинним зв'язком між назначеним діянням. Необхідною ознакою закінченого складу тілесного ушкодження є настання суспільно-небезпечного наслідку у вигляді різної тяжкості шкоди здоров'ю людини. Для притягнення до відповідальності за заподіяння тілесного ушкодження необхідним є встановлення причинного зв'язку між діянням винного і шкідливими наслідками, що настали для здоров'я потерпілого.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України, характеризується тільки умисною виною.
Аналіз матеріалів кримінального провадження, у тому числі показів свідків, свідчить про те, що дії потерпілого, які безпосередньо передували діям ОСОБА_9 , мають важливе значення, оскільки від належної правової оцінки вказаних дій, залежить висновок про те, чи перебувала особа ( ОСОБА_9 ) в стані необхідної чи уявної оборони. Отже, за відповідних обставин, особа може підлягати кримінальній відповідальності лише за заподіяння шкоди через необережність (ч.4 ст.37 КК України). Проте, Кримінальним кодексом України не передбачено настання відповідальності за необережне легке тілесне ушкодження, у зв'язку з чим, в діях особи відсутній склад кримінального правопорушення.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони кримінального проступку, передбаченого ст.125 КК України є причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Причинним зв'язком визнається об'єктивний, закономірний і необхідний зв'язок між суспільно небезпечним діянням особи і шкідливим результатом, що настав. Відсутність або наявність причинного зв'язку між діянням, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, та наслідком повинна бути очевидною. У тому разі, якщо відсутній причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) винного та шкідливим результатом, відсутній і відповідний склад кримінального правопорушення у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень.
Таким чином, в матеріалах кримінального провадження відсутні підстави для повідомлення підозри особам, в тому числі ОСОБА_9 , про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України, оскільки зібрані матеріали провадження обґрунтовано підтверджують про відсутність умислу на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Доводи, викладені у скарзі, не свідчать про наявність неповноти при перевірці вказаних обставин дізнавачем, фактичні обставини були встановлені дізнавачем в обсязі, достатньому для прийняття законного та обґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що дізнавачем прийнято обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування проведено в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.9, 110, 220, 303, 307 КПК України,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 16.01.2023 про закриття кримінального провадження №-12022166180000469 внесеного до ЄРДР 13.12.2022, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1