cправа №947/8525/24
провадження №1-кс/947/11422/24
05 вересня 2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим,
1. Скарга та позиція заявника.
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду міста Одеси зі скаргою на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві про відмову у визнанні потерпілим. В обґрунтування скарги зокрема зазначив, що із заявою від 16.02.2024 про залучення його як потерпілого до кримінального провадження №42023163010000078 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, він звернувся до слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР у м.Миколаєві ОСОБА_4 . Вказану заяву було отримане представником ТУ ДБР у м.Миколаєві 22.02.2024 р.
Оскільки рішення слідчого не надходило, з 4 по 8 березня 2024 р. він кожного дня відвідував обслуговуюче його адресу поштове відділення НОМЕР_1 АТ «Укрпошта», але поштове відправлення від ТУ ДБР у м.Миколаїв або від слідчого відділу з розташуванням в м.Одесі ТУ ДБР у м.Миколаїв для нього не надійшло.
Вказував, що у будь-якому разі всі розумні строки для надання відповіді на його заяву закінчилися, для з'ясування питання 08.03.2024 він телефоном звернувся на «гарячу» лінію ТУ ДБР у АДРЕСА_1 , і оператор лінії повідомила йому, що його заява була зареєстрована 23.02.2024, зареєстровано відповідь йому 26.02.2024.
При цьому на його прямі запитання повідомила, що відповіді надсилаються простими (не рекомендованими) відправленнями, які не обліковуються в АТ «Укрпошта», і що адресований йому документ міг бути не відправлений.
Звертав увагу, що 19.08.2024 р. він отримав копію постанови від 26.02.2024 р. у кримінальному провадженні №42023163010000078 про відмову у визнанні його потерпілим з надуманих причин.
Вважав, що зазначена постанова є абсолютно непрофесійною і невмотивованою, оскільки в описовій частині старший слідчий ОСОБА_5 взагалі не розглядала його заяву і викладені у ній доводи і аргументи, чому він вважає себе потерпілим, і навіть не згадує про неї.
Заявляв, що він не погоджується зі слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР, яка не визнає його потерпілим у кримінальному провадженні №42023163010000078 через те, що йому не спричинено майнової шкоди, хоча у його заяві про долучення як потерпілого йшлося про істотну шкоду у формі моральної шкоди, спричиненої службовими особами Національної поліції України і прокуратури України під час неналежного виконання своїх службових обов'язків у кримінальному провадженні №12022164480000695 про погрозу йому вбивством, знищення його оригіналу разом з наданим доказом, флеш-накопичувачем із записами телефонних погроз Л.К.Ю., через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди його охоронюваним законом правам, свободам та інтересам.
Відмічав, що зміст постанови від 26.02.2024 р. підтверджує його припущення, що організаторами знищення оригіналу кримінального провадження і флешнакопичувача із записами погроз вбивством були службові особи саме прокуратури, оскільки у Висновку ГУНП в Одеській області від 25.07.2023 р. про проведене службове розслідування щодо неналежного досудового розслідування посадовими особами ОРУП №1 та відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12022164480000695, який став підставою для відкриття прокуратурою кримінального провадження №42023163010000078, прямо зазначено, що оригінальні матеріали кримінального провадження 12022164480000695 та флеш-накопичувач із записами погроз «втрачені»; з'ясувати усі обставини, які привели до втрати матеріалів кримінального провадження та флеш-накопичувача в межах службового розслідування об'єктивно не можливо, оскільки встановлення цього факту можливе лише при наявності кримінального провадження, а саме вилучення журналів вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі у місцевій прокуратурі, дослідження справжності проставлених підписів, проведення допитів, у тому числі одночасних.
Посилаючись на викладене, керуючись нормами КПК України, просив слідчого суддю: 1) скасувати постанову від 26.02.2024 р. слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одеса) ТУ ДБР у м.Миколаєві ОСОБА_4 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №42023163010000078; 2) зобов'язати слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одеса) ТУ ДБР у м.Миколаєві ОСОБА_4 визнати його потерпілим або залучити як потерпілого у кримінальному провадженні №42023163010000078 на підставі його заяви від 16.02.2024 р., роз'яснити йому права потерпілого; 3) перевірити ЄРДР і поінформувати його, чи не закрито досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023163010000078.
В судове засідання, особа, яка подала скаргу не з'явилася. Подала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності.
2. Заперечення проти скарги та позиція слідчого.
Слідчий, в судове засідання не з'явилися, про причини свого неприбуття слідчого суддю не повідомили. Заперечення проти скарги до суду не подав.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
3. Висновки слідчого судді.
Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Ознайомившись зі скаргою, та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні, особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
З матеріалів скарги вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42023163010000078 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Постановою слідчого від 26.02.2024 року, ОСОБА_3 було відмовлено у визнанні потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні. При цьому, постанова мотивована зокрема тим, що кримінальним правопорушенням, ОСОБА_3 не завдано матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
При цьому, ч.5 ст.55 КПК України встановлює, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч.1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно зі ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В той же час, зі сторони слідчого, слідчому судді не надано будь - яких належних та допустимих доказів, на підставі яких слідчий зробила висновок про відсутність завдання ОСОБА_3 матеріальної шкоди.
Таким чином, слідчий суддя робить висновок, що скарга ОСОБА_3 в частині скасування постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Поряд з цим, слідчий суддя вдруге звертає увагу, що згідно з ч.2 ст.55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають у особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, а втрачає особа статус потерпілого у кримінальному провадженні, лише після винесення слідчим вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ч.5 ст.55 КПК України.
При цьому, положення КПК України не передбачають з боку слідчого обов'язку вчинення певних активних дій або прийняття рішення у результаті залучення особи до провадження як потерпілого.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Частина 2 ст.40 КПК України передбачає, що слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст.284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.40 КПК України, слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
При чому, ч.5 ст.40 КПК України встановлює, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Отже, слідчий суддя вважає, що положення ст.40 КПК України не надають слідчому судді повноважень, давати доручення, вказівки або зобов'язувати слідчого виконувати дії та/або приймати рішення, передбачені ч.2 ст.40 КПК України, оскільки слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 в частині зобов'язати слідчого визнати його потерпілим або залучити як потерпілого у кримінальному провадженні, та роз'яснити йому права потерпілого є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки виходить за межі судового контролю під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 в частині перевірки ЄРДР і інформування його про стан кримінального провадження, також є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки вказані дії, не віднесені до повноважень слідчого судді, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
1. Скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42023163010000078 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України - задовольнити частково.
2. Постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одеса) ТУ ДБР у м.Миколаєві ОСОБА_4 від 26.02.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42023163010000078 від 30.11.2023 року - скасувати.
3. У задоволені скарги в іншій частині - відмовити.
4. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1