Справа № 947/10479/24
Провадження № 2/947/2939/24
02.09.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.
представника позивача адвоката Голенєвої О.І.
представника відповідача адвоката Троян О.С.
розглянувши за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів -
До Київського районного суду м. Одеси 26.03.2024 звернулась ОСОБА_1 із позовом про стягнення з ОСОБА_2 пені за несвоєчасну сплату аліментів, за період з жовтня 2016 по листопад 2023 у загальному розмірі 773 263,56 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на примусовому виконанні у Малиновському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеси) знаходиться виконавчий лист №520/11907/16 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей з відповідача, однак у звязку із несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань по сплаті у нього виникла заборгованість у розмірі 114 473,66 грн., на яку була розрахована неустойка - пеня, за кожну щомісячну заборгованість окремо, яка і підлягає стягненню у повному обсязі.
Від відповідача надійшов письмовий відзив в якому заперечуються правові підстави для стягнення пені, враховуючи як факт повного погашення боржником заборгованості у грудні 2023 року так і факт відсутності вини з заборгованості, яка виникла за вказаний період у звязку із фінансовим станом боржника, який по мірі можливості постійно сплачував аліменти але у розмірі менш ніж визначалось виконавцем.
У судовому засіданні сторони позивача наполягала на задоволенні позову та просила стягнути пеню у розмірі , який відповідає вимогам закону, а представник відповідача заперечував проти стягнення пені у повному обсязі.
Як встановлено судом рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.02.2017 року по справі 3 520/11907/16-ц ( ухвалою від 18.07.2018 були виправлені описки ) було задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 і сина ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх доходів батька, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 29.09.2016 року до досягнення дітьми повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а/с 13,14).
На підставі виконавчого листа виданих 23.02.2017 року Київським районним судом Малиновським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеси) були відкрите виконавче провадження №53501004 про стягнення з ОСОБА_5 аліментів , в рамках якого 25.09.2023 року державним виконавцем ОСОБА_6 було винесено розрахунок заборгованості по аліментах з вересня 2016 року у загальному розміру ( розраховано по листопад 2023 року ) 114 473,66 грн. ( а/с 18).
На підставі даного розрахунку , в якому були визначені заборгованості за кожним місяцем 05.01.2024 року була розрахована пеня , з урахуванням щомісячної суми заборгованості ) у загальному розмірі 773 263,56. ( а/с 20).
З наданого водночас із відзивом стороною відповідача розрахунку заборгованості від 08.01.2024 була встановлено, що заборгованість по аліментам , яка на грудень 2024 року складала 128 562,70 грн., була погашена повністю боржником у грудні 2023 року (а/с 40).
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Правовідносини пов'язані із стягненням пені за прострочення виконання зобов'язання по сплаті аліментів врегульовані Сімейним кодексом України ( далі СК України ) та Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).
Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов'язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Також Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 року по справі №711/679/21 визначив , що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
У даному випадку судом враховується наявність заборгованості на яку розрахована пеня, відсутність заперечень сторони відповідача проти розрахунку розміру заборгованості та пені , та приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі заборгованості яка існувала на момент розрахунку пені, тобто на суму 114 473,66 грн.
Підтвердження що даний розмір заборгованості відповідав дійсності підтверджується і той факт, що саме з цього розрахунку було розрахована на грудень 2023 року розмірі заборгованості який був погашений боржником.
Що стосується заперечень сторони відповідача про відсутність у даному випадку вини відповідача у виникненні заборгованості а тому і відсутності підстав для стягнення пені як відповідальності за порушення зобов'язань суд визначає наступне.
Єдиними посиланням відсутності вини є, на думку сторони відповідача, неможливість виконання зобов'язання у зазначеному розмірі , що привело до виникнення заборгованості.
Однак майновий стан відповідача був предметом дослідження судових установ, а саме виходячи з майнового стану відповідача судом був встановлений розмір аліментів, і під час розгляду судової справи щодо стягнення аліментів відповідач ( боржник) повністю визнав позовні вимоги..
Також судом враховується що при зміні майнового стану у відповідача як боржника по аліментним відносинам законодавцем визначено його право на звернення до суду із відповідними заявами про зміну розміру аліментів, але відповідача у якого могли змінитись фінансовий стан після винесення рішення з відповідними заявами про зміну розміру аліментів не звертався.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Враховуючи вищенаведеного суд приходить до висновку про недоведеність стороною відповідача факту відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів на неповнолітніх дітей.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пеню за несвоєчасне сплату аліментів протягом з жовтня 2016 року по листопад 2023 року у розмірі 114 473,66 (сто чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні 66 копійок).
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено судом 05.09.2024.
Суддя Луняченко В. О.