Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/301/24
Провадження № 2/499/225/24
Іменем України
03 вересня 2024 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Погорєлова І.В. за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в селищі Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в розмірі 71 253,58 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 уклав із АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» Кредитний договір №2020932865. 28 червня 2023 року між AT «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 28/06/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 2020932865, укладеним між AT «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (копія витягу з Договору факторингу, засвідчена належним чином додається). Відповідач своїх обов'язків за вказаним кредитним договором не виконує, тому позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
У справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи без участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не надавав, відзиву не подавав, про дату, час та місце судового засідання у відповідності до ст.128 ЦПК України повідомлявся належним чином, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення, що повернулось на адресу суду. Кореспонденція направлялась відповідачу за місцем його реєстрації відповідно до адресної довідки. Суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, про що постановлено ухвалу суду.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, а також ухвалює заочне рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2018 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2020932865, про що свідчить: завірена копія такого договору, паспорт споживчого кредиту, орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, анкета-заява на отримання кредиту, підписані відповідачем ОСОБА_1 .
28 червня 2023 року між AT «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 28/06/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 2020932865, укладеним між AT «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», про що свідчить копія витягу з Договору факторингу, засвідчена належним чином.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу AT «ОТП БАНК» (Первісний Кредитор) передає, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає право грошової вимоги, що належить AT «ОТП БАНК», і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між AT «ОТП БАНК» і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості.
Відповідно до Рестру боржників № 2 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2020932865, в сумі 71253.58 грн., з яких: 44000 грн. - загальна сума боргу по тілу; 27253.58 грн. - загальна сума боргу по відсотках; 0 грн. - загальна сума боргу по комісії.
Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором. Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. Доказів зворотнього у суду немає.
Суд застосовуючи норми матеріального права виходить з такого.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зголи з усіх істотних умов договору.
За приписами ч.2 ст.640 ЦК України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, при цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідачем, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надано доказів щодо добровільного погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 3028,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією.
Тож, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 3028,00 грн., понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом.
Окрім того, позивач складовою частиною понесених судових витрат зазначає витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1514,00 грн.). Натомість, понесення таких витрат позивач не обґрунтовує та доказів на їх понесення не додає.
Керуючись ст. ст.12,13,81,274,279,265,268,273,280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд.№30; ЄДРПОУ:35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості у загальному розмірі: 71 253 (сімдесят одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн 58 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 3028 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ