Справа № 496/2353/24
Провадження № 2/496/1684/24
19 серпня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: індекс 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, до
відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності,
відповідачка - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.
1. 28.03.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач та/або ТОВ «ФК «ЄАПБ») в особі представника, звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 19071,23 гривня за кредитним договором № 2024693752 та понесені позивачем судові витрати.
2. Свої вимоги мотивує тим, що між АТ «ОТП БАНК» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2024693752. 28.06.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 28/06/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 2024693752, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2024693752 в сумі 19071,23 гривня, з яких: 11600,00 - заборгованість по тілу кредиту; 7471,23 гривня - заборгованість по відсоткам. Відповідачка не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Кредитним договором. У зв'язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.
3. Відповідачка відзив на позов не надала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи. (зворотній а.с. 2)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 року цивільна справа № 496/2353/23 була передана на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 33)
6. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
7. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. від 08.04.2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 36-37)
8. Відповідачка, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
9. Оскільки відповідачка була належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України - шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 40), в судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
10. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
13. Судом встановлено, що 08.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ОТП БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву на отримання кредиту (а.с. 7) та Згоду - дозвіл на обробку персональних даних (зворотній а.с. 6)
14. За результатами розгляду Анкети-заяви між сторонами підписано Кредитний договір № 2024693752 від 08.07.2019 року (а.с. 4) та Специфікація до Кредитного договору (зворотній а.с. 10), а також: Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, що є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 2024693752 від 08.07.2019 року (зворотній а.с. 4), Паспорт споживчого кредиту (а.с. 5), Орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, що є Додатком № 1 до Паспорту споживчого кредиту від 08.07.2019 року (зворотній а.с. 5), Заяву (акцепт) № 5/2024693752 від 08.07.2019 року до публічного договору - оферти щодо добровільного страхування від нещасних випадків (зворотній а.с. 11), Договір страхування (а.с. 6), Довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 11).
15. На підтвердження виконання АТ «ОТП БАНК» своїх обов'язків по Кредитному договору до матеріалів справи долучено копію Рахунку № Грл/OD-0001109 від 08.07.2019 року (а.с. 9), службового чеку від 08.07.2019 року (зворотній а.с. 9), видаткової накладної Ррз/OD-0181167 від 08.07.2019 року (а.с. 10) та розписки відповідачки від 08.07.2019 року про отримання емітованої на її ім'я картки № НОМЕР_2 , дійсної до 03/22 (а.с. 12).
16. 28.06.2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та АТ «ОТП БАНК» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 28/06/23, відповідно до умов якого клієнт передає, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками в розмірі Портфеля заборгованості. (а.с. 14-15)
17. Згідно Витягу з Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023 року від 28.06.2023 року, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2024693752. Розмір заборгованості складає 19071,23 гривня, в тому числі 11600,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 7471,23 гривня - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 16)
18. З розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2024693752 від 08.07.2019 року за період з 28.06.2023 року по 29.02.2024 року, ОСОБА_1 , станом на 29.02.2024 року має заборгованість за Кредитним договором № 2024693752 від 08.07.2019 року, яка не погашена, та складає 19071,23 гривня. (а.с. 13)
V. Оцінка Суду.
19. В ч. 1 ст. 14 ЦК України закріплено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
20. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
21. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
22. Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
23. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
24. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін). Цивільно-правове зобов'язання - це правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов'язана особа - як боржник.
25. Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
26. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
27. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
28. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
29. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
30. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
31. Згідно ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
32. Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
33. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
34. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
35. Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
36. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
37. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
38. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
39. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
40. Обґрунтовуючи право на стягнення заборгованості, позивач надав суду копію Кредитного договору № 2024693752 від 08.07.2019 року, копію анкети-заяви від 08.07.2019 року, копію рахунку № Грл/OD-0001109 від 08.07.2019 року, копію службового чеку від 08.07.2019 року, копію видаткової накладної РРз/OD-0181167 від 08.07.2019 року, копію специфікації до Кредитного договору від 08.07.2019 року та розрахунок заборгованості.
41. З наданих позивачем документів вбачається, що первісний кредитор свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Натомість, в порушення вимог Закону, відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернула. Протилежного позивачкою суду не доведено.
42. Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
43. Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 62484 від 05 березня 2024 року (а.с. 31) позивачем було сплачено 3028,00 гривень судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 50, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: індекс 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, рахунок IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитним договором № 2024693752 від 08 липня 2019 року у розмірі 19071,23 гривня та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 гривень, всього 22099,23 гривень.
3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
8. Повний текст рішення складено 19 серпня 2024 року.
Суддя О.П. Портна