Справа №766/8944/24
Пров. №3/766/6152/24
29.08.2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С., за участю особи щодо якої складено протокол: ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний код: не відомо, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
01.06.2024 року о 19.53 год. ОСОБА_1 за адресою: м.Херсон, вул. Героїв Крут 62, керував транспортним засобом ГАЗ 2410, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки, а також у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніні.
Крім того, 01.06.2024 року о 19.53 год. ОСОБА_1 за адресою: м.Херсон, вул. Миру, Університетська, Ладичука, та Героїв Крут , керуючи транспортним засобом ГАЗ 2410, номерний знак НОМЕР_1 , не виконавч вимогу поліцейского про зупинку, яку поліцейський здійснював шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2,4, 8.9.5 б Правил ДОрожнього Руху.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вказанному протоколі визнав частково, пояснюючи, що дійсно вжив 1 бутилку пива, тому що був втомлений, після роботи, просив не позбавляти його водійських прав.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 601351 від 01.06.2024 року, в якому викладені час, місце та обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю, порушення координації рухів, та порушення вимог п. 2.5 ПДР України;
- актом огляду на стан алкогольного спяніння від 01.06.2024року, в якому встановлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю, порушення координації рухів, та зафіксовано відмова від проходження медичного огляду;
- рапортом;
- довідкою від 03.06.2024року про те, що водій ОСОБА_1 отримував посвідчення водія;
- протоколом про адміністративне првопорушення ААД № 601331 в якому викладені дата та час та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. зокрема невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, умови та порядок дотримання яких передбачено п. 2.4 ПДР (на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил) та п. 8.9 «б» ПДР (вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу).
- відео-файлом з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з якого вбачається, що працівниками поліції вживаються заходи по зупинці автомобіля «ГАЗ 2410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в тому числі із застосуванням попереджувальних сигналів, на що водій автомобіля не реагує. Після зупинки вказаного транспортного засобу встановлено особу водія, яким виявився ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, після чого йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу, від чого останній відмовився. При чому водій ОСОБА_2 не заперечував факт вживання ним алкоголю;
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 2.5 ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту - Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп?яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно із п. 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що ОСОБА_1 не виконав вимоги поліцейських щодо зупинки транспортного засобу. У свою чергу у останнього в подальшому були виявлені ознаки алкогольного сп?яніння, що мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану сп'яніння. У свою чергу, не зважаючи на відмову від проходження огляду ОСОБА_1 на місці зупинки, представниками поліції з урахуванням вищезазначених як вимог КУпАП, так і відповідних Інструкцій, було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, від чого останній також відмовився.
Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров?я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп?яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, а тому представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені вище докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчинених ОСОБА_1 правопорушень, ставити їх під сумнів підстав немає, останні доводять факт інкримінованих останньому протиправних дій.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З урахуванням викладеного вище приходжу до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є більш суворим покарання по відношенню до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 122-2, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач - ГУК у м. Херсон обл./Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяМ. С. Рябцева