Справа №760/29890/23 2/760/5706/24
05 вересня 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омелько Г.Т.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Усатової І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І. від 08.01.2024 відкрито загальне позовне провадження в справі та призначено підготовче засідання.
04.04.2024 результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено для розгляду судді І.А.Усатовій.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу досудового розгляду по суті.
Судове засідання наразі призначено на 19.09.2024.
02.09.2024 позивач подав до суду заяву про відвід головуючої судді Усатової І.А. від розгляду даної справи, дана заява передана судді 05.09.2024.
У своїй заяві посилається на обставини, які на його думку викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності головуючої у справі.
В обґрунтування поданої заяви про відвід позивач посилається на те, що суддя дозволила собі висловлювати доволі упередженні судження стосовно перспективи даної справи та її результату, порушуючи принцип рівності сторін та диспозитивності, весь час суддя поводилася зухвало та зневажливо щодо нього.
Вважає, що ймовірно, наявне умисне затягування розгляду справи через упередженість судді до сторони позивача, що також не може не викликати сумніви в неупередженості та безсторонності судді.
Враховуючи викладене вище, просить суд задовольнити заяву про відвід.
Дослідивши обставини поданої заяви суд приходить до наступного.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, ч.4 ст.36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думку судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
ОСОБА_1 заявляє відвід судді відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК, оскільки, на її переконання, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості чи об'єктивності судді.
Однак, будь - яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.
Судом не встановлено наявності особистої прихильності або упередженості судді, а також не вбачається наявності будь-яких обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є об'єктивним та порушує вимоги цивільного процесуального законодавства.
Підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише його суб'єктивною точкою зору та сприйняттям з цього приводу.
Окрім того, фактично зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявник не погоджується з процесуальними діями головуючого та процесуальними рішеннями під час розгляду даної справи.
З точки зору закону такі обставини не є підставою для сумнівів в об'єктивності судді та відводу, а є процесуальними діями, врегульованими законом.
Таким чином, зазначені в заяві ОСОБА_1 обставини не можуть свідчити про необ'єктивність або упередженість судді.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені ОСОБА_1 підстави для відводу головуючої судді у справі Усатової І.А. є необгрунтованими.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
Визнати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Усатової І.А. необґрунтованою.
Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.А. Усатова