Справа №760/18323/24 1-кс/760/7880/24
22 серпня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 22024101110000564 від 29.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України,
Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно що було вилучено під час проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: картонна коробка білого кольору з червоними наліпками та поштовим міжнародним відправленням ЕЕ198950521ТН відправник ОСОБА_9 АДРЕСА_5 тел. НОМЕР_1 та даними ОСОБА_10 АДРЕСА_6 НОМЕР_2 , в середині якої знаходяться імітаційні засоби; мобільний телефон марки TECNO CI6n з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024101110000564, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебуває на території України, в порушення встановлених законодавством України суспільних відносин у сфері охорони здоров'я населення, Закону України «Про обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів» № 863-Х11 від 08.07.1999, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а так само зловживання ними» від 15.02.1995, Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» №770 від 06.05.2001, вимог Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ратифікованої Постановою Верховної Ради України N 1000-XII від 25.04.1991, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.06.2024 року, прийняла рішення про вчинення контрабанди, тобто переміщенні через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю на територію України із Таїланду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабісу».
Так, вказана невстановлена досудовим розслідуванням особа, перебуваючи на території України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 червня 2024 року, місці та спосіб вступила в злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території Таїланду, домовилася про придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабіс».
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 червня 2024 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебуває на території України, розуміючи, що самостійно виконати злочини план неможливо, вирішила залучити до вказаної протиправної діяльності інших осіб, які будуть отримувати міжнародні поштові відправлення надіслані з території Таїланду та у своєму складі вміщуватимуть особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс».
З цією метою, вказана невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місці та час, але не пізніше 20 червня 2024 року вступила в злочинну змову з громадянином України ОСОБА_4 , та запропонувала останньому за грошову винагороду отримати міжнародне поштове відправлення, яке надійде з території Таїланду на територію України, яке у своєму складі буде вміщувати особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», та в подальшому доставляти в місце зазначене вказаною невстановленою досудовим розслідуванням особою, на що останній погодився.
В свою чергу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 червня 2024 року ОСОБА_4 , з метою приховування своєї участі у вчиненні злочину, вирішив залучити іншу особу для отримання міжнародного поштового відправлення та з вказаною метою звернувся з проханням до громадянки України ОСОБА_5 , яку попросив отримати міжнародне поштове відправлення, яке надійде з Королівства Таїланда, не повідомивши про те, що вказане поштове відправлення буде вміщувати наркотичний засіб - канабіс.
В свою чергу, ОСОБА_5 враховуючи сталі зв'язки та дружні відносини з ОСОБА_4 , не будучи обізнаною про вміст відправлення, погодилась отримати міжнародне поштове відправлення, яке надійде з Королівства Таїланд на своє ім'я, з метою подальшої передачі його ОСОБА_4 . На виконання вказаної домовленості ОСОБА_5 особисто надала ОСОБА_4 необхідні особисті дані для оформлення міжнародного поштового відправлення.
В подальшому, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, повідомив зазначеній особі, яка перебуває на території України, адресу, куди необхідно надіслати наркотичний засіб, використовуючи можливості міжнародного поштового оператора АТ «Укрпошта» на ім'я одержувача ОСОБА_6 , адреса доставки: АДРЕСА_2 , мобільний телефон отримувача - НОМЕР_2 . Поштовим оператором ОСОБА_4 зазначив АТ «Укрпошта», оскільки даний міжнародний поштово-логістичний оператор приймає міжнародні поштові відправлення з Таїланду.
В свою чергу вказана невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебуває на території України, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб повідомила невстановленій досудовим розслідування особі, яка перебуває на території Таїланду, адресу, куди необхідно надіслати поштову відправлення та анкетні дані отримувача, які останній повідомив ОСОБА_4 , попередньо надані ОСОБА_5 .
Крім того, невстановлена досудовим розслідування особа, яка перебуває на території України, за попередньою змовою з ОСОБА_4 розуміючи протиправність своїх дій, що полягають у вчиненні контрабандного переміщення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, через митний кордон України, попередньо домовилася із вищевказаною невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території Таїланду, про приховування від митного контролю дійсного вмісту міжнародного поштового відправлення, а саме особливо небезпечного наркотичного засобу «канабісу», шляхом його маскування з метою приховування від митного контролю, під виглядом чаю, поміщених до картонної коробки.
Так, на виконання вказаної домовленості з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території України, невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка перебуває на території Таїланду, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому досудовим розслідування місці та час, придбала на території Таїланду, в невстановлених досудовим розслідуванням осіб та спосіб, особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс» у великому розмірі, який упакувала до заздалегідь підготовлених фольгованих пакетів, а з метою приховування від митного контролю, помістила його до картонної коробки, на яких вказала адресу відправлення та адресу отримувача.
В подальшому, невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка перебуває на території Таїланду, у невстановлений досудовим розслідуванням час, реалізуючи свою частину спільного з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка перебуває на території України, злочинного плану щодо контрабанди наркотичних засобів, перебуваючи на території Таїланду, за допомогою міжнародного поштового оператора «Укрпошта», відправила дане міжнародне поштове відправлення на територію України на вказану ОСОБА_4 адресу, яка була заздалегідь надана ОСОБА_5
05.07.2024 на території митного поста «УкрПошта» ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) під час здійснення митного контролю із залученням службової собаки «Шарм» у міжнародному поштовому відправленні № ЕЕ198950521ТН, яке пересилалось з Таїланду до України на ім'я ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ) виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору у чотирьох фольгованих пакетах, загальною масою брутто - 2 кг 160 г.
Відповідно до висновку експерта ЦССЕ ІСТЕ СБУ від 17.07.2024 № 207/8 у складі речовини рослинного походження зеленого кольору виявлено «канабіс», загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 1958, 08 г, який згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (Список № 1 Таблиці І).
Відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (зі змінами та доповненнями), великий розмір особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу становить від 500 до 2500 грамів.
06.08.2024 зазначене міжнародне поштове відправлення, з зони митного поста «УкрПошта» ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_3) доставлено до відділення «Укрпошта», у м. Київ.
Надалі, цього ж дня приблизно о 12 год. 00 хв. кар'єром міжнародного поштового оператора «УкрПошта» міжнародне поштове відправлення № ЕЕ198950521ТН доставлено на адресу, зазначену ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_4 . Після доставки кур'єром вказаного поштового відправлення за вказаною адресою до нього вийшла ОСОБА_5 , яка пред'явила кур'єру свої особисті документи та розписалася в квитанції про отримання.
Після чого ОСОБА_5 , на виконання домовленості щодо передачі вказаного поштового відправлення ОСОБА_4 , зателефонувала останньому та повідомила про те, що поштове відправлення надійшло та вона його отримала, на що ОСОБА_4 повідомив останній, що прийде і забере його особисто.
Так, приблизно о 17 год. 30 хв. 06.08.2024, ОСОБА_4 прибув за адресою: АДРЕСА_4 , та отримав вказане поштове відправлення, тим самим довів до кінця свій злочинний умисел, скерований на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності особі: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , громадянин України.
Так, 06.08.2024 в рамках вказаного кримінального провадження у відповідності до ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв'язку з врятуванням майна було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1) мобільний телефон марки TECNO CI6n з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 ;
2) картонна коробка білого кольору з червоними наліпками та поштовим міжнародним відправленням ЕЕ198950521ТН, відправник ОСОБА_9 АДРЕСА_5 тел. НОМЕР_1 та даними ОСОБА_10 АДРЕСА_6 НОМЕР_2 , в середині якої знаходяться імітаційні засоби.
За результатами вилучення вказаних речей, останні були ретельно оглянуті, в ході чого було виявлено інформацію, що має значення для досудового розслідування.
Так, встановлено, що вказане міжнародне поштове відправлення, яке направлялось з території Таїланду та у своєму складі вміщувало предмети заміни та мобільний телефон встановлено, що вони містяться на собі інформацію, яка має значення для досудового розслідування та може стати доказом під час судового розгляду, у зв'язку з чим, вищевказане майно було вилучено слідчим.
У ході досудового розслідування встановлено, що вказані речі, які виявлені та вилучені під час проведення невідкладного обшуку події за вищевказаною адресою містять на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. У зв'язку з викладеним, 07.08.2024 постановою слідчого вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024101110000564.
Від органу досудового розслідування надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, вимоги клопотання підтримали в з підстав у ньому наведених.
Володілець майна подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім того зазначив, що з матеріалами клопотання ознайомлений і не заперечує проти накладення арешту на майно.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024101110000564, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
06.08.2024 в рамках вказаного кримінального провадження у відповідності до ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв'язку з врятуванням майна було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1) мобільний телефон марки TECNO CI6n з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 ;
2) картонна коробка білого кольору з червоними наліпками та поштовим міжнародним відправленням ЕЕ198950521ТН, відправник ОСОБА_9 АДРЕСА_5 тел. НОМЕР_1 та даними ОСОБА_10 АДРЕСА_6 НОМЕР_2 , в середині якої знаходяться імітаційні засоби.
07.08.2024 постановою слідчого вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024101110000564.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 20.08.2024 року надано дозвіл на проведення обшуку за вказаною адресою.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 22024101110000564.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 22024101110000564 від 29.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучено під час проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: картонна коробка білого кольору з червоними наліпками та поштовим міжнародним відправленням ЕЕ198950521ТН відправник ОСОБА_9 АДРЕСА_5 тел. НОМЕР_1 та даними ОСОБА_10 АДРЕСА_6 НОМЕР_2 , всередині якої знаходяться імітаційні засоби; мобільний телефон марки TECNO CI6n з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 ..
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя ОСОБА_1